Після Перемоги Україна буде розв’язувати одночасно ціле коло завдань, спрямованих на покращення демографічної ситуації – Лібанова

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім.Птухи НАН України Елла Лібанова у своїй статті для ZN.UA "Народжуваність в Україні: що змінилося і що зміниться після Перемоги" розповідає про нові виклики для нашої держави у питаннях демографічної політики.

"Для народження другої, третьої, четвертої дитини розмір та тривалість надання соціального трансферту має значно більше значення, ніж у прийнятті рішення щодо народження первістка. З огляду на те, що Україна прагне заохочувати сім’ї народжувати другу і третю дитину, зазначені особливості варто взяти до уваги", – зазначає Лібанова.

І світовий, і власний український досвід говорять про доволі короткочасний (в межах 3–4 років) ефект від запровадження/підвищення допомоги при народженні дитини. Оцінюючи його слід мати на увазі, що упродовж останніх 1–2 років перед втіленням цього заходу в практику (а влада завжди широко інформує населення про такого роду дії) значна частина сімей свідомо відкладають вже заплановане народження дитини. Після 3–4 років народжуваність знову знижується, і для підтримки того ж результату розмір виплати потрібно збільшувати.

Однак, за її словами, розмір гранту є обмеженим, причому не тільки бюджетними ресурсами, а й розміром зарплати, оскільки єдиним соціальним трансфертом, який може перевищувати зарплату, є допомога особам з інвалідністю. Більш обґрунтованим, в цьому сенсі, видається збільшення тривалості надання допомоги на дитину із сучасних трьох до 18 років.

"Щодо податкових пільг, то низька їх привабливість в очах українців скоріше за все пов’язана із низькими заробітками. Адже розмір податків, особливо в умовах прогресивної шкали оподаткування, має значно більше значення для людей і родин із високими зарплатами", – додає експерт.

Директорка інституту демографії наголошує, що після Перемоги Україна буде розв’язувати одночасно ціле коло завдань, спрямованих на покращення демографічної ситуації, поліпшення якісних параметрів людського капіталу, компенсацію неминучої депопуляції, забезпечення потреб економіки в робочій сили належної кваліфікації.  

Як не існує "чарівних пігулок від усіх хвороб", так не існує і простих рішень складних проблем, зокрема і демографічних

"Ми маємо запроваджувати низку взаємопов’язаних заходів загального і локального характеру, які у своїй сукупності забезпечать підвищення якості життя в країні, але їх еклектичне застосування може не тільки не давати синергетичного ефекту, а навіть спричиняти небажані результати. Абсолютно беззаперечна необхідність підвищення народжуваності пов’язана із зміною настанов, передусім, молоді, і створенням таких умов, за яких подружжя може ці настанови реалізувати", – йдеться в матеріалі.

Водночас, за її словами, якщо молода матір буде змушена (наприклад, через недоступність дитячих дошкільних та позашкільних закладів) на тривалий час йти з ринку праці, це не тільки скорочуватиме і без того обмежену пропозицію робочої сили, а й протидіятиме формуванню настанов на народження другої або третьої дитини, принаймні у пар з вищою освітою.  

"Як видається із результатів опитування, для формування таких настанов важливою є загальна підтримка родини, зокрема через соціальні трансферти. Причому важливим є не тільки розмір, а й тривалість надання допомоги. За умов запровадження прогресивного оподаткування та/або істотного підвищення заробітної плати надзвичайно важливу роль відіграватимуть пільги сім’ям з дітьми. Поліпшення житлових умов, актуальне для молоді і до початку війни, стало значно важливішим через масштабні руйнування", – зауважила Лібанова.

Вона також додала, що покращення бодай однієї складової відкриває значно кращі перспективи, і завданням сьогодення є напрацювання інструментарію для максимальної реалізації наявних резервів. Держава і суспільство загалом мають розгорнути широкомасштабну діяльність щодо важливості і престижності батьківства як такого, намагаючись сформувати у широких верств, передусім молоді, настанови на двох-трьохдітну родину, і створювати умови для максимальної реалізації цих настанов.  

Нагадаємо, Через повномасштабну війну в Україні народжуваністьскоротилась на більш ніж чверть. Як повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Мінюсту, за півроку 2023 в Україні народилося 96 755 дітей, що менше навіть, аніж за цей період торік. Так, у першому півріччі цього року на світ в Україні заявились 47 129 дівчаток та 49 626 хлопчиків.