Відсотки від російських коштів, заморожених Євросоюзом у рамках санкцій, на суму 3-4 млрд євро вже цієї зими Брюссель міг би спрямувати Києву.
Але ЄС так і не зміг ухвалити остаточне рішення щодо механізму конфіскації заблокованих активів країни-агресора.
Про це заявив економіст з Інституту перехідної економіки Банку Фінляндії Іїкка Корхонен, пише фінське видання Yle.
Іїкка Корхонен прокоментував дані міжнародного депозитарію Euroclear про те, що за 9 місяців 2023 року відсотковий дохід на російські активи сягнув майже 3 млрд євро.
За словами фінського економіста, ЄС шукає «ідеальне рішення» щодо використання заморожених російських коштів, тобто щоб воно не могло бути скасовано в суді, оскільки деякі російські підприємці вже змогли зняти санкції щодо власних коштів у судовому порядку.
- Реклама -.
«Необхідно також подбати про те, щоб зона євро залишалася привабливим місцем для інвестицій, щоб тут не було надто легко конфіскувати багатства різних гравців», – сказав Корхонен.
Він нагадав, що російські олігархи вже змогли зняти санкції щодо власних коштів у судовому порядку.
«Загалом держави намагалися утримуватися від дій, у яких конфіскується майно іншої держави.
Потрібно діяти так, щоб не можна було скасувати рішення в судах.
Іншими словами, слід зробити правильні речі відразу», – додав економіст.
Загалом Євросоюз заморозив близько 200 млрд євро російських активів, зокрема йдеться про 180 млрд євро резервів Центробанку Росії.
ЄС хотів би конфіскувати ці кошти або хоча б відсотки, нараховані на них, щоб потім направити їх Києву, але «поки що так і не вирішив, на якій підставі».
Єврокомісія «гарячково шукає вихід із цієї проблеми», але минулого тижня лідерам ЄС у Брюсселі знову довелося заявити, що рішення щодо використання заморожених російських коштів відкладено, йдеться у публікації.
ЄС постановив, що Росія повинна компенсувати збитки, завдані війною.
Загальна точка зору полягає в тому, що Росія має моральний обов’язок виплатити репарації Україні.
Проти задуму віддати заморожені активи російського Центробанку Україні виступив Берлін: міністр юстиції Німеччини вказав на надто високі юридичні ризики.
Цю ідею заперечує і глава Угорщини Віктор Орбан, який навіть у розпал війни зберіг тісні зв’язки з Росією та президентом Володимиром Путіним.
Бельгія, батьківщина Euroclear, теж дотримується власної лінії, і їй, схоже, набридла гонитва на рівні ЄС.