Більш як половина українців проти обмежень, передбачених «поправками Лозового» – опитування

Незабаром в Україні можуть закрити десятки резонансних корупційних справ, фігурантами яких є щонайменше 120 осіб. Зроблять це завдяки спеціальним лазівкам у законодавстві, які отримали назву «поправки Лозового». Однак більш як половина українців вважають, що потрібно скасувати обмеження, встановлені цими поправками, пише очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін у статті «Коломойський, Татаров, Альперін. Парламент тягне з «поправками Лозового», рятуючи топ-корупціонерів від покарання».

Зокрема, «поправки Лозового» передбачають, що будь-яку справу, не обов’язково корупційну, можуть закрити, якщо суд визнає, що до пред’явлення підозри конкретним особам слідчі чи детективи проводили розслідування довше за певний період. З 2018 року через ці поправки складні корупційні справи до пред’явлення підозри можна розслідувати не довше 18 місяців. На час війни цей термін продовжили до 30 місяців.

«На перший погляд, цього часу достатньо. Але коли йдеться про масштабну економічну схему з міжнародним елементом, яку будували роками, такі обмеження — просто ще один шанс для порушника вийти сухим із води», – пояснює Шабунін.

При чому українці також не в захваті від такої ситуації. За даними опитування, проведеного Центром Разумкова на прохання ZN.UA, 54,1% підтверджують, що потрібно скасувати часові обмеження щодо строків розслідування тяжких корупційних злочинів.

При цьому, як зазначив Шабунін, Верховна Рада вже понад місяць не може розглянути законопроєкти №10100 та №10060-2, які мають виправити ситуацію, що склалася. За словами автора, очевидно, що таке зволікання правоохоронного комітету, очолюваного народним депутатом Сергієм Іонушасом, неабияк грає на руку корупціонерам.

Одним із перших через «поправки Лозового» закрили епізод справи «Роттердам+» на 19,3 млрд грн — схеми, бенефіціаром якої є олігарх Рінат Ахметов. До неї додалася закрита справа «короля контрабанди» Вадима Альперіна, до пошуку якого 2019 року закликав сам президент Зеленський.

Крім того, за словами Шабуніна, успішно скористатися «поправками Лозового», ймовірно, зміг і заступник голови офісу президента Олег Татаров. Його корупційну справу після численних маніпуляцій закрили 21 квітня минулого року.

Крім того, через ці самі поправки суддя Вищого антикорупційного Суду Олег Ткаченко відмовився розглядати клопотання про арешт майна Ігоря Коломойського та відпустив затриманого фігуранта справи «ПриватБанку». А невдовзі, як пише автор, усі зафіксовані епізоди злочинів на десятки мільярдів у справі «ПриватБанку» можуть поховати з тих самих причин.

«Водночас «поправки Лозового» — це суто українське правове ноу-хау, створене з єдиною метою: відмазати від покарання «своїх». Тож для наших міжнародних партнерів, у яких практики обмеження строків розслідування до вручення підозри взагалі немає, такі закриття справ «на порожньому місці» виглядають як цілковитий абсурд», – зазначив Шабунін.

Наприклад, корупційний кейс українського олігарха Дмитра Фірташа у США розслідували ще з 2006 року. Водночас обвинувачення йому висунули лише 2013 року – через сім років після початку розслідування.

Опитування на замовлення ZN.UA проводилося соцслужбою Центру Разумкова з 28 вересня по 4 жовтня 2023 року методом face-to-face у 22 областях України та м. Києві. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Нагадаємо, 29 вересня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №10100, який передбачає скасування строків давності для притягнення до відповідальності за корупційні злочини під час війни, а також скасування так званих «поправок Лозового», ухвалених минулим скликанням парламенту. У «Слузі народу» стверджували, що норми, які пропонують в законопроєкті,дозволять притягнути до відповідальностівинних, навіть якщо ті зараз переховуються або якщо про їхні дії стане відомо лише в далекому майбутньому.