"Новий Ізраїль"? Чи скасують в Україні призов, що таке рекрутинг і для чого його вводять

Україна непомітно для самої себе вже перетворюється на "Новий Ізраїль", тобто державу, що живе та розвивається в умовах воєнного стану, про яку обережно мріяли блогери на початку війни майже 10 років тому. Нині ж іде процес інституалізації отриманого досвіду та практик. Саме під таким ракурсом слід розглядати нову концепцію Міноборони та останні програмні заяви представників влади. 24 Канал проаналізував нові ініціативи уряду.

Реформи на часі

5 листопада 2023 року новий міністр оборони України Рустем Умєров підписав наказ про затвердження Концепції військової кадрової політики до 2028 року.

Концепція визначає стратегічне бачення розвитку військової кадрової політики у сфері оборони на наступні 5 років. Більшість новацій все ж передбачають трансформацію українського війська у мирний час. Втім, Концепція запропонувала й нагальні зміни, які не чекатимуть до перемоги й мають бути реалізовані вже зараз, поки України живе в умовах воєнного стану.

Воєнний стан та мобілізацію продовжать

В Україні наразі діє воєнний стан та відповідно – загальна мобілізація, офіційно – до 15 листопада 2023 року, але Президент вже вніс подання до парламенту про його подовження на 90 днів, оскільки війна триває і Росія ще не готова капітулювати. У країні діють як мобілізація, так і призов на військову службу.

• Восени депутати проголосували за верхню межу віку призовників – з 27 років до 25.
• Також від жовтня 2023 року в Україні діють норми щодо призову жінок медичних спеціальностей, але з правом відстрочки.
• Окрім того, Україна вже завершує процес обліку та цифрового реєстру всіх військовозобов'язаних. Власне, такий реєстр вже запущений. Він має назву "Оберіг" і, за словами чиновників, наповнений на понад 90% й чекає свого запуску.

Варто розуміти, що запропонована концепція – не закон, а рамковий документ, що декларує певний план дій і формує дорожню карту. Це бачення того, де мають опинитися ЗСУ через 5 років. Далі мають бути визначені терміни та шляхи реалізації цього процесу.

Заступниця міністра оборони Наталія Калмикова відразу ж уточнила, що поки триває війна призов залишатиметься. Концепція передбачає розробку дорожньої карти, яка опише терміни її реалізації.

Вона написана на період до 2028 року, бо ми сподіваємось, що до цього часу буде завершення війни, демобілізація та умовно мирний час. Але цей документ про те, що захист країни відбувається сьогодні й відбуватиметься завтра. Ми говоримо про те, що сьогодні є вимога часу, і в тому числі рекрутинг, про який говориться багато останні тижні, це нові інструменти залучення людей до захисту своєї Батьківщини,
– наголосила посадовиця.

Кінцева мета реформ – забезпечення потреб Сил оборони України в людях під час повномасштабної війни, інтеграція в євроатлантичний безпековий простір, взаємосумісність ЗСУ зі збройними силами держав-членів НАТО.

Що передбачає нова концепція Міноборони

• скасування призову й перехід на військову службу за контрактом;
• набір до війська буде здійснюватись шляхом системи рекрутингу;
• замість строкової служби – інтенсивний військовий вишкіл громадян призовного віку з метою формування корпусу резервістів.

Отже, отримання базових навичок у військовій справі та знань із тактичної медицини стануть загальною практикою для всіх. За прикладом Ізраїлю, Фінляндії та скандинавських країн, відтепер на громадян України чекають постійні воєнні збори та навчання резервістів.

Але є одне важливе але: реформа зі скасуванням призову буде реалізована лише після скасування воєнного стану, тобто в мирний час. А він рано чи пізно таки настане. При цьому елементи рекрутингу до війська вже активно працюють. Нині він діє паралельно та доволі успішно – такий принцип дозволяє сформувати вмотивовані підрозділи та частини.

Отже, принцип "служити будуть всі" замінюється на "готуватися до війни будуть всі". Сподіваємось, що на той час – вже під парасолькою НАТО та 5-ї статті статуту Альянсу, який передбачає колективний захист від агресії.

Що принесе реформа для ЗСУ в близькій перспективі

Оскільки нині в країні діє воєнний стан, сенсу чекати на настання миру для того, що можна реалізувати вже зараз, немає. Нині чиновники Міноборони заявляють, що мають як згоду вищого політичного керівництва, так і розуміння плану реформ.

Концепція проголошує такі зміни:

• людиноцентричний підхід до управління кар’єрою військовослужбовців з урахуванням їхньої освіти, професійного розвитку;
• гендерна рівність та рівні можливості чоловіків і жінок в ЗСУ;
• удосконалена електронна система військового обліку;
• автоматизовані та цифровізовані процеси управління персоналом;
• розширена співпраця між українськими воєнними вишами та вишами держав-членів НАТО і ЄС для обміну досвідом;
• прозора система грошового забезпечення військовослужбовців та забезпечення їх житлом;
• вдосконалене психологічне забезпечення, особлива увага на збереження ментального здоров’я;
• нова культура взаємовідносин між командирами та підлеглими;
• належні умови для переходу від військової кар’єри до цивільного життя військовослужбовців, які підлягають звільненню з військової служби.

Це узагальнені основні проблеми нинішніх українських військовослужбовців, а також рецепт того, як зробити воєнну професію престижною, цікавою та конкурентною. Від того чи вдасться реалізувати ці амбітні плани, залежить успіх не лише реформи, але й всієї держави. Отож такі задекларовані зміни мають стати на найближчі роки не лише планом для Міноборони, але й для інших державних інституцій.

Що таке смартмобілізація

Перші кроки у впровадженні концепції вже зроблені. Окрім Міноборони з ініціативою реформ виступають й інші органи влади. Зокрема, великого резонансу набула заява віцепрем'єра Михайла Федорова про так звану смартмобілізацію. Вона пролунала наприкінці жовтня 2023 року.

Ми хочемо запустити так звану "смартмобілізацію", коли людина самостійно обирає – це навіть не про мобілізацію, людина сама собі обирає – спеціальність, на яку вона хоче мобілізуватися, і не під примусом, а самостійно. Тобто людина вирішила, що вона хоче служити в Збройних Силах України. Ми будемо запускати пілот на операторів дронів, і ця людина обирає, що вона хоче стати оператором дронів, або взагалі служити в роті ударних дронів. Це може бути сапер, водій, всі посади будуть. Людина зможе подивитися, що це взагалі за підрозділ, рота, які зобов'язання, які в тебе є ризики, як ти будеш навчатися,
– Михайло Федоров про смартмобілізацію.

За словами самого Федорова, вже через 2 – 3 місяці стартує пілотний проєкт, який передбачає набір до лав сил оборони операторів дронів. Людина має проаналізувати "попит" і зробити вибір на користь того чи іншого підрозділу. Далі на неї чекає тестування та відбір, якщо він вдалий – далі почнеться процес навчання і підготовки. Після цього мобілізований має потрапити до роти ударних дронів та на посаду, яку він вибрав, а не буде рандомно розподілений невідомо куди.

• Така система має вирішити відразу кілька проблем – мобілізований має потрапити туди, де хоче служити, а бойовий підрозділ чи частина отримують саме тих фахівців, які їм необхідні.
• Також вона має збільшити кількість добровольців, адже тепер громадянин буде розуміти, для чого та, головне, як усе відбувається.

Федоров у разі успіху обіцяє масштабувати проєкт та поширити його на інші воєнні спеціальності. Власне, ідея смартмобілізації якраз і є про той самий людиноцентричний підхід, який фактично винесли на чільне місце автори концепції військової кадрової політики. Залишилось все вдало реалізувати. У теорії це виглядає дуже непогано, адже зараз є дуже багато нарікань з усіх боків, що знижує мотивацію та може негативно впливати на ситуацію на фронті.

Що таке рекрутинг і чому й коли його вводять

• Ідея наступна – всі військовозобов'язані українці призовного віку будуть проходити військовий вишкіл у вишах, щоб у разі нової війни стати до лав війська.
• Не існує гарантій, що нове вторгнення не станеться, оскільки Росія в найближчій перспективі нікуди не зникне. Не як політичне утворення, а як пляма на мапі з населенням, що хворіє на ресентимент і вбачає ціллю власного життя загарбання України.

Щодо самого рекрутингу, то ми розглядаємо кілька інструментів, як українці ставатимуть на військовий облік, вчитися, які є потреби саме з фахової сторони, яким чином здібності, досвід і освіта людини найкращим чином допоможуть реалізувати потенціал під час служби,
– пояснила Калмикова.

Мати значну кількість добре підготовлених громадян, які можуть оперативно взяти зброю в руки та дати організовану відсіч окупантам, не забаганка, а сувора необхідність. Але в мирний час мільйони військових державі не потрібні – це непосильний тягар для економіки. Натомість компактна контрактна армія, яка виступає як каркас та за потреби може бути розгорнута у більшій формації, є цілком ефективним рішенням.

Водночас народний депутат і заступник голови оборонного комітету Верховної Ради Єгор Чернєв заявив, що однією з цілей цього переходу є впровадження стандартів НАТО.

"Контрактна основа для мирного часу, люди призовного віку проходитимуть військовий вишкіл у вишах. Це буде не формальна військова кафедра, а реальна підготовка кадрового резерву для армії. Рекрутинг відбиратиме людей за освітою, щоб вони були максимально корисними, а не як це буває зараз, на жаль, коли ми цвяхи забиваємо мікроскопом", – вважає Чернєв.

Ми бачимо, що нам потрібно багато людей для військової служби, базові навички повинні мати всі, починаючи зі школи. Тактична медицина, постійні збори з навчаннями,
– заявив парламентар.

Ще одним викликом є перетворення війська на сучасну армію. Нині вже недостатньо вміти стріляти та мати добру фізичну форму, сучасний воїн має знати та володіти передовими технологіями та сучасними знаннями. Для цього війську потрібні рекрути з відповідною освітою, досвідом і навичками.

Вони мають побачити у військовій службі перспективу для себе та власної кар'єри. Орієнтири для цього є – військові армії країн НАТО, вони мають не лише повагу та шану суспільства, але й забезпечені належним чином державою. Саме в цьому напрямку нині рухається Україна.