"За три місяці — роковини": у справі про смертельну ДТП на Рівненщині досі не поставлено крапку

Понад дев'ять місяців тому в страшній ДТП на Рівненщині загинула 19-річна Юлія Зарушко зі Звягеля Житомирської області. Родина дівчини обурена ситуацією з апеляційним розглядом справи: мало того, що винуватець аварії в останній день подав скаргу на рішення суду першої інстанції, за яким мав потрапити за ґрати й позбутися права сідати за руль, то ще й про засідання не повідомили маму Юлії, а згодом його перенесли не невизначений строк.

У цьому сім'я дівчини вбачає спробу затягнути процес з боку водія автівки та уникнути відповідальності. Сайт "Телеграф" розбирався у перипетіях справи.

"Моя Юля померла на місці"

ДТП на трасі Київ — Чоп у селі Федорівка Рівненської області сталася уранці 24 січня 2023 року. Volkswagen Passat під управлінням 19-річного Нікіти Кукуріки на швидкості зніс металеве огородження та перекинувся. Сам водій відбувся переляком, а його пасажири — загинули: дівчина, що спала на задньому сидінні — одразу, а чоловік, який перебував на передньому, помер пізніше в лікарні.

— Нікіта напередодні таксував цілий день, потім зустрівся з моєю молодшою сестрою Юлією (вони були разом 11 місяців) і десь опівночі завіз її додому, — розповіла "Телеграфу" Анна Шевчук. — Сам планував також відпочивати, але у нього з'явився клієнт, якого потрібно було відвезти зі Звягеля до Володимира [на Волині], бо йому помилково продали квиток не туди й він опинився серед ночі в чужому місті.

Нікіта набрав Юлю, щоб з порадитися, вона його намагалася відмовити, але він аргументував, що чоловік пообіцяв заплатити 4 тисячі гривень. Тож вирушив у дорогу десь о другій ночі і взяв сестру з собою. Вони добралися до Володимира, висадили того пасажира і поверталися назад. Зупинялись приблизно в 9:30-9:40 у Рівному, щоб взяли попутника по BlaBlaCar. І тоді Юля пересіла назад, бо її хилило на сон, хоча вона зазвичай ніколи не засинала в дорозі. Якийсь страх у неї був щодо цього. Вона ще й казала , що Нікіта може "залипати" під час руху і вона завжди його контролювала. Та цього разу чомусь вчинила по-іншому.

Десь о 10-й годині вони доїхали до Федорівки, де і сталася аварія. Я бачила відео, на якому зафіксовано момент ДТП: машина їхала прямо, а потім плавно пішла вправо, збила кілька відбійників, два чи три рази перекинулась і зупинилась на узбіччі. Чоловікові, що сидів на пасажирському сидінні, відірвало ногу, його намагалися рятувати лікарі, але безрезультатно, а моя Юля померла на місці, бо розтрощило череп, був пошкоджений головний мозок.

Нікіта, який був за кермом, не постраждав, навіть жодної подряпини не мав. І в розмові зі мною ("Телеграфу" не вдалось поки зв'язатися з молодим чоловіком, щоб вислухати його точку зору — Авт.), і вже на суді наполягав, що не знає, як все сталося. В матеріалах справи, що оголошувались на засіданні, було зазначено, що водій не вибрав безпечної швидкості руху (йдеться про 99 +/- 4 км/год, при тому що для водіїв зі стажем до двох років обмеження швидкості становить 70 км/год. — Авт.), не впорався з керуванням, що призвело до аварії. Але судячи з усього, він просто на якийсь момент заснув, але доказів цьому нема, — продовжує розповідь сестра загиблої.

У свідченнях на суді, викладених у вироку Гощанського райсуду, де розглядали справу, Нікіта зазначав, що на зворотному шляху зупинявся на АЗС, щоб поспати. Нібито відпочинок тривав аж 2,5 години, після чого "він відчув себе бадьорим і поїхав далі, підібравши попутника". Про обставини аварії обвинувачений не сказав нічого, лише зазначив: "коли він прокинувся від сну", помітив, що його дівчина мертва.

На це сестра загиблої каже, що в телефоні Юлі знайшла фото, зроблені на заправці за пару годин до трагедії. А от щодо тривалого перепочинку там у неї виникли сумніви, бо дорога в один бік мала зайняти у пари приблизно чотири години, і назад до місця аварії з урахуванням заїзду до Рівного, де зранку інтенсивний рух, ще три. Тобто зайвим 2,5 годинам просто нізвідки було взятися. Але всі ці деталі спливли згодом, одразу ж після ДТП родні Юлії були шокована передчасною смертю дівини і ні про що інше не могли думати.

— На похорон родина Нікіти принесла конверт з грошима, які було витрачено на поховання, але вибачень від нього ми не почули, — уточнює Анна. — На дев'ятий день по смерті Юлі до нас приперлися (інакше і сказати не можу) його батьки. Ми якраз збиралися їхати до церкви і на кладовище, а потім в кафе, аж тут — вони на порозі. Мама Нікіти почала плакати, розповідати, як йому важко, що він оточився Юліними портретами, жити не хоче. І ні слова про те, як почуваємо себе ми, хоча це ми втратили найріднішу людину.

Моя мама була на заспокійливих все ці дні, я також, бо тоді ми не вірили, що Юлі більше нема. Але родичів Нікіти це не обходило, вони продовжували тиснути на жалість, казати, що діти любили один одного, тож може ми відмовимось від претензій, щоб він і відповідальність не ніс, і матеріальну шкоду не компенсував. Навіть текст підготували, залишилось тільки поставити підписи. Ми це зробили, а мама відповіла: "Нам від вас нічого не треба". Після цього вони зникли з радарів, — каже сестра загиблої.

Помста чи справедливе покарання

Анна зазначає, що смерть сестри родина переживала важко. Через це їхня мати навіть не планувала брати участь у судових засіданнях, не бажаючи знову повертатися до обставин трагедії.

— На час розслідування суд призначив Нікіті нічний домашній арешт, але за місяць за клопотанням захисника його скасували, тож він став жити звичним життям, гуляти, ходити на шашлики тощо, — зазначає сестра загиблої дівчини. — Крім того, в нього навіть водійське посвідчення не забрали, він знову сідав за кермо і навіть продовжував таксувати (не знаю, від фірми чи від себе, але його машину з "шашечками" неодноразово знайомі бачили у місті).

Я казала мамі, що так не повинно бути, він мусить понести покарання за те, що загинуло двоє людей, бо на початку ми були на емоціях і про це не думали. Врешті я вмовила маму і вона все ж таки поїхала на суд, але ми навіть адвоката не мали. У своїх свідченнях вона наголосила, що Нікіта не повинен був після такого тривалого перебування за кермом знову вирушати в дорогу, що це було безвідповідально. Також вона попросила не враховувати розписку про відсутність претензій, бо підписала її, піддавшись на вмовляння батьків Нікіти, хоча не могла тоді адекватно оцінювати ситуацію, адже перебувала під дією заспокійливих ліків.

Жінка другого загиблого, а в них лишилось троє дітей, на засідання не з'явилась, у своєму клопотанні вказала, що претензій до обвинуваченого не має. Хоча при зустрічі одразу після аварії запевняла, що буде наймати адвоката і вимагати компенсації. В результаті вироком для Нікіти стало п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Це, до речі, найменший строк, передбачений відповідною статтею.

*Довідка: ч.3 ст.286 ККУ передбачає, що діяння … якщо вони спричинили загибель кількох осіб, караються позбавленням волі на строк від п'яти до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Чомусь прокуратура запросила саме такий, хоча жодних пом'якшувальних обставин не було, і суд пристав на цю пропозицію. І незадовго до того, як спливав строк, відведений на подання апеляції, Нікіта вперше з моменту ДТП до нас прийшов, і тоді він, між іншим казав, що оскаржувати вирок не планує. Навідались до мами, коли вона сама була вдома, і його батьки. Знову "обробляли", морально тиснули, кажучи, що Юля б точно не хотіла, щоб Нікіта сидів у тюрмі. Ще й пропонували гроші, сподіваючись на зміну свідчень, бо вони хотіли максимум умовний строк для сина. А коли згоди не отримали, таки подали апеляційну скаргу, — зазначає Анна.

Однак із розглядом справи у Рівненському апеляційному суді вийшла дивна історія. За словами Анна, її мати не отримала запрошення на перше засідання, яке мало відбутися днями, а коли почала з'ясовувати це питання, отримала відповідь, що їй надсилали лист. Та чомусь на домашню адресу його не доставили, не знайшлась кореспонденція і на поштовому відділенні.

— Засідання не відбулось, бо несподівано захворів адвокат Нікіти. І на яку дату його призначать — невідомо, бо нібито суддів вільних нема, таке незрозуміле пояснення дали мамі, — говорить Анна. — Все це виглядає як спроба затягнути процес, бо наступний раз хвороба може ще когось підкосити чи з'явиться інша причина, і знову розгляд перенесуть. А вже листопад — за три місяці роковини по смерті сестри, а крапку у справі так і не поставлено. У нас закрадається думка, що гроші, які пропонували нашій родині, потрапили в руки тих, хто може посприяти "заморожуванню" процесу, щоб винуватець аварії так і не сів у тюрму. Саме тому ми й хочемо надати розголосу ситуації, знайти адвоката, щоб домогтися адекватного покарання для людини, яка позбавила життя нашу Юлю і ще одну людину.

Натомість у коментарях під постом Ані у соцмережах, де вона також описала ситуацію зі судовим розглядом справи про смертельну ДТП, думки людей розділились. Хтось стає на бік Нікіти, стверджуючи, що не варто суворо карати молоду людину, бо це не поверне загиблих, а дії Юліної родини називає помстою.

— Він не спеціально ж це робив, він був в тверезому стані, сам міг загинути, але так склалася доля, що таке горе спіткало двох людей, то потрібно ще третьому поламати все життя? Щоб він був не в тверезому стані то друга мова була б, а так думаю йому самому не легко, а тут зі всіх сторін всі проти нього, — вважає Вадим Назаров.

Та більшість дописувачів підтримує родину загиблої дівчини й підкреслює: сідаючи за кермо, водій має дотримуватися правил, зокрема, не перевищувати швидкість, і не наражати на небезпеку інших.

— Це доросла людина, якому видали водійське посвідчення і який мав розуміти, що беручи пасажирів з собою, він відповідальний за їх життя. Так, це не навмисне вбивство, але це сталося через його безвідповідальність та дурість. Так, це може статися з кожним, але яку совість треба мати, щоб знову сісти за кермо і далі продовжити працювати в таксі. Він має бути покараний хоча б за це, — зазначив один з коментаторів.

Анна ж наголошує: її родина, як і раніше, прагне справедливого розгляду справи у суді і покарання для водія, що спричинив смертельне ДТП, в межах закону.