Єврокомісія рекомендуватиме почати переговори про вступ з Україною після завершення реформ — Bloomberg

Виконавчий орган ЄС збереться у вівторок, 7 листопада, щоб остаточно ухвалити рішення про те, чи рекомендувати офіційно розпочати переговори про вступ з Україною на тлі очікувань позитивного для Києва результату, але з певними умовами. Про це повідомляє Bloomberg.

Європейська комісія, швидше за все, рекомендуватиме державам ЄС розпочати офіційні переговори про вступ із Києвом після завершення реформ і прийняття законодавства про нацменшини, боротьбу з корупцією, а також "деолігархізацію" і лобіювання.

ЄС намагається надати імпульс своїй політиці розширення після вторгнення Росії в Україну і спроб Москви дестабілізувати Європу.

Остаточне формулювання висновку ЄК ще не затверджене.

Коли в червні минулого року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС, блок визначив сім кроків, які Київ мав виконати для того, щоб наблизитися до членства. Україна виконала чотири з цих етапів - щодо судової системи, незалежності ЗМІ та боротьби з відмиванням грошей - але деякі пункти в інших сферах залишаються невиконаними, кажуть представники ЄС.

Висновок Єврокомісії, який буде оприлюднений 8 листопада, має бути затверджений країнами-членами ЄС на саміті в грудні, коли лідери блоку зберуться на саміт.

Якщо лідери ЄС ухвалять рішення про офіційне відкриття переговорів, виконавчий орган блоку розпочне технічну роботу з підготовки процесу вступу шляхом складання дорожньої карти та перевірки рівня відповідності українського законодавства європейському, паралельно з тим, як Київ завершуватиме очікувані реформи.

Проте, навіть якщо країни ЄС дадуть зелене світло, переговори займуть роки, оскільки шлях до членства є довгим і складним. Хорватія була останньою країною, яка приєдналася до блоку, і процес вступу тривав десять років.

"Розширення ЄС є рушійною силою довгострокової стабільності, миру і процвітання на всьому континенті. Це потужний інструмент для просування демократії, верховенства права та поваги до основних прав", - йдеться в проекті звіту.  

У документі підбиваються підсумки відносин з десятьма країнами-кандидатами на вступ до ЄС, в тому числі з країнами-кандидатами на Західних Балканах, такими як Сербія, і країнами, які намагаються отримати цей статус, такими як Грузія.

У межах зусиль, спрямованих на прискорення економічного зближення з країнами Західних Балкан, ЄК запропонує новий план зростання, який "принесе деякі з переваг і стимулів для подальших реформ, пов'язаних з членством у ЄС перед вступом".

Окреслюючи статус поточних процедур вступу, ЄК також зазначає, що прогрес деяких країн-кандидатів залишається неоднорідним, коли йдеться про узгодження із зовнішньою політикою ЄС, проведення судових реформ та боротьбу з корупцією і злочинністю.

"Спроби політиків у кількох країнах публічно викривати суддів і чинити на них тиск, особливо у чутливих справах, залишаються тривожною практикою. Інституційні механізми, які негативно впливають на незалежність суддів і прокурорів, залишаються в силі, що в кінцевому підсумку впливає на баланс і поділ влади", - йдеться в документі.  

Суперечки та невирішена напруженість між Сербією та Косово зупинили їхній європейський шлях, тоді як блокування реформ у Республіці Сербській підриває шанси Боснії та Герцеговини розпочати переговори про вступ до ЄС.

У звіті визнається, що переговори про вступ з Туреччиною зайшли в глухий кут і Анкара віддалилася від ЄС у багатьох сферах. Однак Туреччина описується як ключовий партнер у таких питаннях, як міграція, енергетика та безпека. Хоча питання вступу до ЄС не стоїть на порядку денному, блок раніше заявляв, що відкритий до вивчення інших шляхів зміцнення відносин. Очікується, що блок буде розвивати відносини з Туреччиною в стратегічному напрямку.

Раніше старший науковий співробітник з питань політики Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Енджелуше Моріна заявила, що хоча серед 27 країн ЄС існує консенсус щодо необхідності розширення, серед держав блоку або національної громадськості навряд чи існує якісна дискусія про те, "як" Європа повинна здійснювати це розширення. За її словами, ЄС розпочав новий шлях до розширення, але не має чіткого уявлення про те, як досягти цієї мети. І цей процес, швидше за все, зіштовхнеться з більшою кількістю перешкод, ніж у минулому.

Про очікування України на євроінтеграційному шляху —  в інтерв’ю «Від рішень по Україні залежить увесь процес розширення ЄС» з віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною редакторки міжнародного відділу ZN.UA Тетяни Силіної.