На порозі ЄС: чи можна вже розпочинати переговори про вступ, і хто нам завадить

Україна досягла відчутного прогресу на шляху вступу до Євросоюзу. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, перебуваючи в Києві, заявила, що Україна має чудовий результат на шляху до вступу до ЄС.

Тому 8 листопада Єврокомісія надасть чергову доповідь про прогрес, досягнутий Україною та Молдовою на шляху до набуття статусу кандидатів у ЄС – за семи пунктами, виконання яких від них вимагає Брюссель. На підставі цієї доповіді глави держав та урядів 27 держав Євросоюзу на саміті у грудні ухвалять рішення про початок переговорів з Києвом та Кишинево про вступ до ЄС.

У Єврокомісії кажуть, що задоволені та навіть здивовані тим, як Україна в умовах війни проводить реформи та впевнені, що наша країна може досягти амбітної мети про старт переговорів щодо вступу до ЄС уже цього року.

Яким було «домашнє завдання»

Нагадаємо, що 28 лютого 2022 року незабаром після початку вторгнення Росії Україна подала заявку на членство в ЄС. Президент України Володимир Зеленський вимагає негайного прийому відповідно до «нової спеціальної процедури», а президенти восьми країн ЄС закликали до прискорення процесу вступу. 23 червня 2022 року Рада Європейського союзу надала Україні статус кандидата на вступ до Євросоюзу.

Київ мав виконати 7 умов для того, щоб стати повноцінним членом блоку. Це:

реформа Конституційного Суду щодо обрання суддів;
перевірка кандидатів та процедура їх призначення до Вищої Ради Правосуддя;
антикорупційна реформа;
боротьба з відмиванням коштів;
прийняття законодавства щодо обмеження впливу олігархів на економіку;
погодження аудіовізуального законодавства із стандартами ЄС;
нове законодавство про національні меншини.

Що зроблено

Єврокомісія вважає, що Україна повністю виконала чотири із семи вимог, які супроводжували надання статусу кандидата на вступ. Про це йдеться у звіті щодо України – внутрішнього документа Єврокомісії, який опинився у розпорядженні Радіо Свобода.

Завершеними вважається виконання наступних критеріїв:

запровадження законодавства про процедуру відбору суддів Конституційного Суду України відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії
завершення перевірки чесноти кандидатів у члени Вищої ради юстиції та створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF та схвалення стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору
реформа медіагалузі – приведення українського законодавства у відповідність до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.

Що ще потрібно зробити

Україна, за словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, потребує продовження більш потужних зусиль у боротьбі з корупцією, ухвалення закону про лобіювання, зміцнення середовища щодо декларування доходів, а також рішення інших рекомендацій Венеціанської комісії з питань національних меншин, включаючи сферу. Це заходи, які необхідно вжити для повного завершення семи кроків, - резюмувала Урсула фон дер Ляєн.

Президент України Володимир Зеленський запевнив, що робота з реформ в Україні продовжується. Так, у Верховній Раді України вже зареєстровано законопроект щодо Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який додасть антикорупційній системі можливість працювати ефективно. Крім того, готується законопроект про лобізм, який зробить більш прозорими політичні процеси та надійно захистить державу від деструктивного впливу олігархів та інших осіб, які намагаються обійти верховенство права. Продовжується робота з цифровізації державних послуг та функціонування державних інститутів.

Терміни вступу до ЄС

Процедура вступу до Євросоюзу зазвичай займає десятиліття. Але щодо України застосовується прискорена процедура всіх необхідних кроків щодо вступу до Євросоюзу, тому у Києві налаштовані оптимістичніше.

“Ми маємо чітке розуміння, що держава може бути повністю готова до вступу до ЄС протягом двох років з початку переговорного процесу”, - заявила Міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина.

«Я б сказала, що оцінка буде однозначно позитивною, тому що ми перебуваємо у постійному контакті з Єврокомісією, обговорюємо питання та узгоджуємо кроки, які нам вдалося реалізувати», – сказала Стефанишина. Вона зазначила, що Київ виконав усі рекомендації Єврокомісії та регулярно консультувався з представниками Євросоюзу з низки питань. «Я думаю, що для цілей оцінки, коли йдеться про сім кроків, все, про що було домовлено, – реалізовано та зроблено», – наголосила віце-прем'єр.

Думка експерта

Тарас Заміський, експерт-міжнародник

- Незважаючи на те, що у Києві та Брюсселі говорять про те, що Україна виконала майже всі поставлені завдання, це саме по собі не вирішує питання нашого вступу до Євросоюзу. Адже вступ до нього – це гроші, які виділяє ЄС своїм членам. А тут постає питання: а чи має Євросоюз дотації, щоб вкладати в Україну? Чи не доведеться для цього забирати гроші в інших країнах? Ми ще не вступили до ЄС, а низка країн уже «бунтує» проти нашого зерна та автоперевізників. Німецька економіка, яка була провідною в Європі, переставши отримувати дешевий російський газ, показує ознаки рецесії. Крім цього, залишається відкритим питання Угорщини, яка всіляко шантажуватиме Україну для створення національної автономії на Закарпатті. А до цього вона буде проти нашого вступу до ЄС. Отже, виконані завдання ЄС ще далеко не означають, що нас туди приймуть у найближчі роки.

На тему

Агентство Bloomberg повідомило, що ЄС рекомендуватиме розпочати переговори про членство України, але з додатковими вимогами. За даними агентства, Європейська комісія, ймовірно, рекомендує державам-членам розпочати офіційні переговори з Україною після того, як вона завершить реформи та втілить кроки щодо законодавства щодо нацменшин, боротьби з корупцією, а також деолігархізації та лобіювання.

До речі

Угорщина загрожує вето

Зачинити двері перед Україною може Угорщина на найближчому грудневому саміті союзу. Цим неодноразово загрожував прем'єр країни Віктор Орбан, і останні сигнали з Будапешта звучать як свідчення незмінності їхньої позиції.

- Було запроваджено нові закони, які погіршили життя угорців в Україні. Ми не можемо з цим погодитися", - сказав політичний радник прем'єр-міністра Віктора Орбана - Балаш Орбан.

Йдеться про закон про мову, який на думку Угорщини обмежує права етнічних угорців, який проживає на Закарпатті. Багато експертів у Європі вважають, що така позиція не більш ніж шантаж щодо ЄС в очікуванні фінансової підтримки у розмірі 20 мільярдів євро. Також йдеться про політичне загравання Орбана перед Росією. Проте дії угорських політиків можуть суттєво перешкодити українським планам. Втім, як і планам самого ЄС,