Викрали біатлоністку і прикували ланцюгами: шокуючі та трагічні історії про лижників, що стріляють

ерагічний випадок із відомим болгарським біатлоністом Красіміром Анєвим, який зараз перебуває в комі після пострілу в живіт, шокував спортивну громадськість. Правоохоронці підозрюють самогубство, але в історія стріляючих лижників були й жахливіші події – викрадення самітниками, напад ведмедя та суїцид у 19.

OBOZ.UA вирішив згадати найгучніші трагедії в біатлоні, які місяцями не сходили зі сторінок ЗМІ.

СМЕРТЬ У ДОМІ БАТЬКІВ. Новина про смерть зірки збірної Німеччини Юлії Піпер шокувала всіх у лютому 2014 року під час зимової Олімпіади в Сочі. Піпер вважали чи не новою Магдаленою Нойнер, якщо дівчині вдасться впоратися зі своїми нервами, які часто заважали їй під час змагань. А на юніорському чемпіонаті світу-2013 вона боролася з українкою Анастасією Меркушиною та італійкою Лізою Віттоцці.

Тіло біатлоністки виявили 16 лютого 2014 року у будинку її батьків у місті Вінтерберг, а поряд з ним лежала спортивна гвинтівка. Що відразу наштовхнуло поліцію на думку про самогубство. Єдине, вони не могли зрозуміти мотиви Юлії, оскільки вона не залишила передсмертну записку.

Однак згодом з'ясувалося, що 19-річна спортсменка переживала непрості часи. Спочатку вона потрапила в автомобільну аварію – не впоралася з керуванням і вилетіла на узбіччя та врізалася у стовп. На щастя, Юлія сильно не постраждала. А потім дівчина провела кілька місяців у клініці у Кімзі, де лікувалася від харчового розладу.

А останньою краплею, яка штовхнула біатлоністку на самогубство, стала сварка з її хлопцем, чемпіоном світу серед юніорів із санного спорту Тоні Форшем. "Тепер ти завжди належатимеш мені. Так, як ти завжди хотіла", – написав у соцмережах колишній молодик Піпер.

З'ясувалося, що незадовго до смерті дівчина подарувала йому купон для походу до тату-салону, щоб він залишив на своєму тілі її ініціали: "Я дарую тобі це, щоб ти носив моє ім'я на шкірі, а я твоє". Хлопець набив на нозі ім'я коханої Julia, але, за даними кількох німецьких медіа, у день самогубства спортсменка та Форш серйозно посварилися якраз у будинку, де пізніше знайшли її тіло. Але знайти докази провини саночники у загибелі Юлії так і не змогли.

УБИЙСТВО НА ЗБОРАХ. 14 липня 2010 року від вогнепального поранення загинув 15-річний російський біатлоніст Ілля Істомін. Молодого спортсмена, який подавав надії, було вбито своїм же партнером по команді Олександром Сущеновим у готелі спорткомплексу на тренувальному зборі в Іжевську.

Куля зачепила вухо біатлоніста, а гільза відлетіла у скроню. Лікарі встигли провести складну операцію, але вона не змогла врятувати Істоміну життя. Через добу, не приходячи до тями, спортсмен помер.

Як стверджували правоохоронці, смертельний постріл стався внаслідок необережного поводження зі зброєю та порушення техніки безпеки, яка забороняє використання гвинтівки поза стрільбищем та спеціальними приміщеннями для холостого тренажу.

До відповідальності було притягнуто тренера удмуртської спортивної школи Михайла Попова, оскільки дозволив неповнолітнім вихованцям самостійно отримати гвинтівки. Суд засудив його до трьох років умовно. Крім цього, йому заборонили займатися тренерсько-викладацькою діяльністю на строк до трьох років. А ось Сущенов не покараний, оскільки не досяг 16-річного віку. Однак після трагедії назавжди зав'язав із біатлоном.

ПРИКОВАЛИ ЛАНЦЮГОМ. 1984 року у Франції американська біатлоністка Карі Свенсон стала бронзовим призером першого чемпіонату світу серед жінок в естафеті. А потім посіла п'яте місце у гонці на 10 км, що на той момент стало найкращим результатом для представників збірної США за 26 років міжнародних змагань. Проте страшні події літа 1984 року назавжди змінили її життя.

Після біатлонного сезону Свенсон влаштувалася на літню роботу на гостьове ранчо в Монтані неподалік Біг-Скай, де могла тренуватися щодня. Але 15 липня 1984 року під час тренувального забігу в районі озер Улеріс Карі стала жертвою двох гірських пустельників.

54-річний Дон Ніколс вирішив, що його 19-річному синові Деніелу настав час одружитися, але оскільки суворі умови життя навряд чи приваблять якусь дівчину, вони вирішили організувати викрадення. Мовляв, якщо вона матиме достатньо часу, то закохається в природу так само, як і вони. І за іронією долі на гірській стежці їм зустрілася Свенсон.

Вони погрожували біатлоністці зброєю, щоб відвести подалі від стежки. А у своєму таборі прикували Карі ланцюгом до дерева і попередили, що вб'ють будь-кого, хто прийде на допомогу. Однак коли дівчина ввечері не вийшла на роботу, її кинулися шукати. Пошукова група складалася із 20 осіб, які прочісували гори. Але на спортсменку натрапили її друзі Алан Гольдштейн та Джим Швальбе.

Почувши голоси, Карі спробувала попередити їх про небезпеку. За словами Свенсон, Ніколс-старший наказав синові "заткнути її", і Деніел вистрілив біатлоністці у груди. "Це не був нещасний випадок", – наголосила жертва в інтерв'ю 2019 року, спростовуючи слова горе-нареченого та його батька.

А коли друзі спортсменки досягли табору, Дон пострілом у голову вбив Алана Гольдштейна. На щастя, Швальбе вдалося втекти та вирушити за допомогою. Ніколси тим часом відв'язали спортсменку, що стікала кров'ю, і втекли, залишивши її вмирати поряд з трупом друга.

Куля увійшла Карі в груди нижче ключиці, пробила легеню і вийшла нижче за лопатку. Поки Свенсон залишалася на галявині, вона відчувала такий сильний біль, що не могла рухатися протягом чотирьох годин, перш ніж рятувальники не знайшли її в критичному стані і не відправили на гелікоптері до лікарні. Свенсон дивом вижила, пояснивши це навичками контролю дихання, які вона розвинула, будучи біатлоністкою.

За викрадачами та вбивцями ганялися по горах протягом п'яти місяців, а після затримання Ніколс-молодший був засуджений судом до 20 років позбавлення волі, а його батько – до 85. Через 17 років Деніела звільнили достроково, однак у нього знову почалися проблеми із законом, у тому числі через наркотики.

Через 32 роки після викрадення, у 2016 році, Дона випустили на волю за зразкову поведінку та проходження програми з управління гнівом. Карі через рік після пережитого жаху навіть спробувала повернутися до біатлону, взяла участь у чемпіонаті світу, але фізичні та психологічні травми не дозволили їй повернутися на колишній рівень.

У 2012 році Свенсон зізналася, що їй все ще боляче згадувати ті події: "Ми, жертви, засуджені до довічного ув'язнення, а не Дон Ніколс. Вони винесли Алану Гольдштейну смертний вирок. Мій же довічний вирок полягає в тому, що мені щодня доводиться стикатися з жахливими спогадами. Неможливо забути про це викрадення, коли мене прив'язали на ланцюг, як тварина, вистрілили в груди і залишили вмирати поруч із тілом мого друга Алана, який ще не охолонув".

Біатлоністка працювала коментатором на Олімпіаді 1988 року, а потім присвятила себе допомозі тваринам і досі працює ветеринаром. А за мотивами її історії у 1987 році в США зняли фільм "Викрадення Карі Свенсон", де атлетка працювала технічним консультантом і брала участь у зйомках лижних епізодів.

ВЕДМЕДЬ. Ще трагічніше 2 липня 2000 року завершилася прогулянка на природі для бронзової призерки чемпіонату Північної Америки, канадської біатлоністки Мері Бет Міллер. Спортсменка вирушила на пробіжку лісовою стежкою неподалік військової бази Валькартьє і більше не повернулася до тренувального табору.

Понівечене тіло дівчини знайшли зі слідами укусів та кігтів на спині та шиї. На землі, поряд із трупом, виднілися великі сліди хижака. А в ході розслідування з'ясувалося, що на Міллера напав чорний ведмідь. Спочатку тварина поранила її бік, але Мері вдалося втекти. Але хижак зумів наздогнати спортсменку та вчепився в потилицю, а коли вона впала – продовжив атакувати.

Знайдені у Мері Бет навушники дозволили припустити, що вона не почула наближення ведмедя, інакше могла б зреагувати раніше і врятуватися. Як двоє людей на велосипедах, яких ведмідь переслідував за два тижні до нападу на Міллера.

Цікаво, що військові після першого повідомлення встановили дві пастки в лісі, але інших заходів безпеки не вжили, мовляв, на той момент це не виглядало серйозною проблемою.

СМЕРТЕЛЬНЕ ПАДІННЯ. Одна з найсвіжіших трагедій у біатлоні сталася у березні 2022 року, коли в Норвегії таємниче зник талановитий біатлоніст, 22-річний призер чемпіонатів країни серед юніорів Ейвінд Спораланд. 19 березня спортсмен залишив власний будинок та перестав виходити на зв'язок.

Увечері того ж дня поліція розпочала пошуки, у процесі яких знайшли машину біатлоніста. Правоохоронці припускали, що Спораланд пішов на лижах у ліс та заблукав. А рідні дуже сподівалися, що знайдуть його живим.

"Ейвінд добре знайомий з місцевою природою. Ми думаємо, що він пішов з області, в якій ведуться пошуки, і шукав притулок за межами того місця, де ми його шукали. Поліція дотримується аналогічної думки. Сподіваємося, якщо ми привернем увагу громадськості, пошуки будуть ефективніше. Ми впевнені, що Ейвінд живий. Іншого варіанту немає", – казали його батьки.

Однак на початок квітня масштабні пошуки зниклого були завершені, хоча співробітники поліції продовжували прослуховувати телефон спортсмена та стежили за активністю його банківської картки. Мешканців міста про всяк випадок попросили перевірити свої будинки, прибудови та нежитлові приміщення. Але все без результату.

І лише на початку червня тіло Спораланд було знайдено без ознак життя в горах неподалік Ліллехаммера в районі під назвою Бальбергкампен. Його помітив турист, що прогулювався на околицях. Медики зафіксували переломи, які вказували на падіння з великої висоти. А потім з'явилася інформація, що хлопець мав проблеми з психічним здоров'ям.

"Мій брат Ейвінд захворів гостро психічно, його відвезли в реанімацію, але відправили додому з двома снодійними. Наступного дня, 19 березня, він зник безвісти. 1 червня його знайшов поліцейський патруль, сотнею метрів нижче за Бальбергкампен. Розтин показав травми однієї сторони голови. і кілька зламаних ребер. Як це сталося, ми не знаємо", – написав Ерік Спораланд.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що пропагандист Губернієв порадив російським "біатлоністам припинити готуватися до ОІ, на яку ми не поїдемо".

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!