Цифрова освіта: Німецька служба академічних обмінів підтримує українських студентів та викладачів у період війни

Війна Росії проти України призвела до суттєвих руйнувань в інфраструктурі та системі вищої освіти. Для подолання наслідків війни Німецька Служба академічних обмінів (Deutsche Akademische Austauschdienst, DAAD) започаткувала програму «Україна цифрова» і вже другий рік поспіль підтримує українські заклади вищої освіти у впровадженні цифрового викладання та допомагає українським студентам продовжувати навчання в цифровому форматі.

Таким чином, студенти та аспіранти в Україні мають можливість завершити своє навчання, незважаючи на обмеження спричинені війною, та отримати новий досвід, спілкуючись з викладачами і студентами німецьких вузів.

Серед проєктів, підтриманих DAADу 2023 році, – сумісний проєкт Інституту фізіології Тюбінгенського університету (Німеччина) та кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Ініціатор проєкту - директор Інституту фізіології Тюбінгенського університету, професор Ольга Гаращук, координатори проєкту з українського боку – професор Володимир Лущак та доцент Володимир Швадчак. Проєкт спрямований на забезпечення якісного навчання українських студентів біологів з використанням цифрових платформ та є розширенням проєкту, реалізованого за підтримки DAAD цією ж командою у 2022 році.

Програма проєкту передбачає 8 онлайн-курсів з різних галузей біології, біоінформатики та методики викладання біології для українських студентів-біологів, а також курс з педагогічної майcтерності для викладачів. Реалізація проєкту розпочалась в лютому та завершиться у грудні цього року.

До викладання курсів залучені викладачі та науковці з різних регіонів України, Німеччини, Великобританії та Чехії: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Львівський національний університет імені Івана Франка, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, Інститут біохімії О.В. Палладіна НАН України, ТОВ Експлоджен (Львів), Херсонський державний університет, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Інститут фізіології Тюбінгенського університету (Німеччина), Ганноверський медичний університет (Німеччина), Саарландський університет (Німеччина), Університет Лідса (Велика Британія), Інститут органічної хімії та біохімії (Чехія). Особливістю проєкту є залучення до викладання курсів внутрішньо переміщених викладачів, зокрема з Херсонського державного університету та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Для організації навчання було створено зручну онлайн-платформу (http://lifesciencescourse.org/), де розміщені всі матеріали курсів та потрібна організаційна інформація. У 2023 році на всі курси подано понад 800 заяв з 37 закладів вищої освіти України. Проте через особливості навчання на деякі курси були обмеження щодо максимальної кількості учасників. Загалом, до участі у курсах рекомендовано близько 650 осіб, з них близько 50% із місць, які найбільш постраждали від війни або знаходяться у близькості до лінії фронту. Найбільша кількість слухачів зареєструвалась з Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара та Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національного університету харчових технологій та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Одним із чинників, який мотивував студентів до реєстрації на курсах, стала можливість отримати стипендію. За результатами навчання стипендію на кожному курсі отримали чи ще отримають до 40% слухачів, які на неї претендували. Розмір стипендії - від 200 до 600 євро залежно від тривалості курсу. Загалом, проєктом передбачено 200 стипендій.

З усіх курсів, найбільшою популярністю серед студентів користується «Біоінформатика», на два сезони якої подано близько 200 заяв. Цей курс розроблено викладачами Львівського університету спільно із співробітниками львівської компанії «Експлоджен». Він націлений на ознайомлення студентів та аспірантів із базами біомедичних даних та методами роботи із ними, а також із основними підходами у аналізі послідовностей ДНК та білків. Також зацікавлення у студентів виявили курси «Мікроскопія та інструментальні методи в біології», інтегровані курси «Науки про життя: біофізика, біохімія, молекулярна біологія, біохімія та фізіологія» та «Мікроби, віруси та інфекції». На кожен з цих курсів зареєструвалось понад 120 осіб. На інші курси, які є більш спеціалізованими (Молекулярна та клітинна нейрофізіологія, Життєвий цикл дослідницького проєкту, Педагогічна майстерність, Математична статистика для біологів), зареєструвалося від 50 до 70 слухачів.

На всі курси, окрім біоінформатики, мали змогу зареєструвалися також слухачі, які не були цільовою аудиторією проєкту і не претендували на стипендію. Їх реєстрували у групу вільних слухачів. Вільними слухачами були здебільшого викладачі та випускники вишів, які вже працюють за спеціальністю. Тут основним мотиваційним стимулом виступало бажання поновити, поглибити та набути нових знань з відповідних курсів. Таких студентів на кожному курсі було близько 25-30%.

Всі слухачі, які успішно здадуть підсумкові екзамени, отримають відповідні сертифікати. Студенти можуть ці сертифікати використати для перезарахування курсів у своїх ЗВО, інші учасники – як документи для підвищення кваліфікації. Окрім навчання, студенти отримали змогу познайомитись з різними методиками викладання та науковцями, які в подальшому можуть відіграти роль академічних наставників. Українські викладачі отримали можливість знайти потенційних закордонних партнерів для нових освітніх та наукових проєктів, що сприятиме ще більшому зближенню української науки та освіти з європейськими стандартами та інтеграції України в освітній європейський простір.