Єврокомісія опублікувала звіт про прогрес реформ в Україні

Європейська комісія, яка сьогодні рекомендувала Раді Європи розпочати переговори про вступ України до Європейського Союзу, у своєму Звіті щодо виконань Україною умов для початку переговорів про вступ в Європейський Союз наголосила, що державі слід продовжити реформування законодавчої бази з метою виконання невиконаних рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини  ОБСЄ та продовжувати боротьбу із корупцією.

«Україна має певний рівень підготовки у сфері реформи державного управління, але протягом звітного періоду досягнуто незначного прогресу. Незважаючи на те, що українська державна адміністрація довела свою стійкість під час повномасштабного вторгнення, реформа сповільнилася або зупинилася в ряді секторів», - йдеться у висновку.

Зазначається, що  досягнення реформи децентралізації продовжуються, а муніципалітети виступають опорою стійкості України, однак є потреба в завершенні реформи, а місцеве самоврядування на звільнених і прифронтових територіях має бути поступово відновлено там, де це дозволяє безпекова ситуація.

Щодо функціонування судової системи, то в ЄК похвалили реформу відбору суддів, однак вказали на необхідності вдосконалення законодавчої бази в цьому напрямку та запровадження більш прозорої процедури добору прокурорів керівного рівня.

Також вказується, що після ліквідації Київського окружного адміністративного суду необхідно створити новий адміністративний суд для розгляду справ, пов’язаних із центральними державними органами, укомплектований належним чином перевіреними суддями.

Необхідно також  вжити системних заходів для просування реформи виконання судових рішень, та  продовжити реформу юридичної освіти.

Підкреслюється також, що для  підвищення ефективності розслідування міжнародних злочинів та співпраці з Міжнародним кримінальним судом Україна має надалі гармонізувати свою правову базу з відповідними міжнародними стандартами.

Щодо боротьби з корупцією, то зазначається, що протягом звітного періоду було досягнуто певного прогресу, однак для забезпечення результативності та сталості антикорупційних зусиль Україна має продовжувати накопичувати надійну історію розслідувань, судових переслідувань та остаточних судових рішень у справах про корупцію на високому рівні, включаючи арешт та конфіскацію злочинних активів.

«Щоб впоратися зі зростаючим навантаженням, необхідно збільшити штат НАБУ, прокурорів САП та суддів Вищого антикорупційного суду. Крім того, слід додатково захистити САП від можливого неналежного втручання шляхом удосконалення процедур відбору голови САП та її ключових посадових осіб, підвищення її організаційної та процедурної автономії та вдосконалення системи підзвітності», - наголошується в документі.

Також зазначається, що слабким місцем є законодавча база та оперативний потенціал боротьби з організованою злочинністю.  Перешкодою в цьому напрямку є процесуальні прогалини, дублювання юрисдикцій, поширена корупція та недостатньо розвинена ІТ-інфраструктура. Зокрема зазначається, що у Бюро економічної безпеки слід запровадити прозорий і заснований на заслугах відбір керівництва та персоналу разом із сильною системою підзвітності.

Що стосується основоположних прав, то в ЄК  зазначили зменшення чисельності зареєстрованих випадків дискримінації меншин, у тому числі щодо ЛГБТІК, а також антисемітських дій. Водночас зазначається, що Україні необхідно виконати решту рекомендацій Висновку Венеціанської комісії щодо захисту прав національних меншин, та забезпечити людям з інвалідністю можливість користуватися своїми правами.

Також зазначається, що досягнуто лише обмеженого прогресу у сфері запобігання катуванням і жорстокому поводженню у в’язницях та інших формах ув’язнення, де необхідно матеріалізувати культурні зміни та вжити додаткових заходів для запобігання та забезпечення відповідальності за такі дії.

В ЄК  також розкритикували діяльність телемарафону, зазначивши, що це зменшило доступ людей до плюралістичних ЗМІ в Україні. Зазначається, що становище журналістів залишається небезпечним як економічно, так і фізично, і «Україні необхідно передбачити нові шляхи забезпечення післявоєнної структури плюралістичних і незалежних неонлайн-ЗМІ (зокрема телебачення), включаючи довгострокову перспективу суспільного мовника та незалежність національного регулятора».

Водночас вказано, що через наслідки повномасштабного вторгнення Росії, а також існуючі структурні економічні проблеми, Україна перебуває на ранній стадії підготовки щодо своєї спроможності впоратися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС.

Війна серйозно пошкодила інфраструктуру столиці України та спровокувала масовий відтік людей, що глибоко вплинуло на економіку. Зокрема, структура української економіки залишалася зосередженою в секторах з низькою доданою вартістю.

Наголошується, що кластер внутрішнього ринку є ключовим для підготовки України до вимог внутрішнього ринку ЄС і має велике значення для впровадження поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Так, значного прогресу було досягнуто у сфері вільного руху капіталу та права інтелектуальної власності; певного прогресу було досягнуто у фінансових послугах, вільному русі товарів, праві заснування та свободі надання послуг, а також у праві компаній; однак обмежений прогрес фіксується у сфері конкурентної політики, а також захисту споживачів і здоров’я.

Що стосується кластеру  конкурентоспроможності та інклюзивного зростання, вказано на значний прогрес в цифровій трансформації та ЗМІ, а також у Митному союзі, та певний прогрес в оподаткуванні, освіті та культурі. Незначний прогрес був досягнутий у соціальній політиці та зайнятості, підприємницькій та промисловій політиці, а також у науці та дослідженнях.

«Через повномасштабне вторгнення Росії, яке вимагало надзвичайних заходів економічної політики, прогресу в економічній та монетарній політиці досягти не вдалося», - зазначається в документі.

Зауважується, що  війна Росії проти України завдала великої шкоди транспортній інфраструктурі, навколишньому середовищу та клімату, тому «зелений» порядок денний та кластер сталого зв’язку мав обмежений розвиток.

У кластері ресурсів, сільського господарства та згуртованості певний прогрес відмічено у сільському господарстві та розвитку сільських територій, безпечності харчових продуктів та ветеринарії (SPS) та фітосанітарній політиці.

«У кластері зовнішніх відносин Україна має хороший рівень підготовки. Що стосується зовнішньої політики, політики безпеки та оборони, Україна досягла значного прогресу, оскільки збільшила рівень узгодженості з відповідними рішеннями ЄС та деклараціями спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС до 93% (2022). Прогрес був обмеженим у узгодженні з торговельною політикою ЄС», - резюмується в документі.

Єврокомісія підкреслює, що стежитиме за прогресом і дотриманням вимог у всіх сферах, пов’язаних із відкриттям переговорів, і звітуватиме про прогрес Раді Європи у березні 2024 року.

Про очікування України на євроінтеграційному шляху —  в інтерв’ю «Від рішень по Україні залежить увесь процес розширення ЄС» з віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною редакторки міжнародного відділу ZN.UA Тетяни Силіної.