Єврокомісія оприлюднила звіт щодо України: основні висновки доповіді і що ще треба зробити

КИЇВ. 8 листопада. УНН. Європейська комісія 8 листопада, у межах оголошення кроків щодо політики розширення, опублікувала звіт за 2023 рік щодо України. Про основні висновки доповіді, оприлюднені Єврокомісією, пише УНН.

Цитата

"Єврокомісія рекомендує Єврораді розпочати переговори про вступ з Україною і стежитиме за прогресом та дотриманням вимог у всіх сферах, пов'язаних з початком переговорів, та надасть звіт перед Єврорадою до березня 2024 року", - зазначили в Єврокомісії.

Деталі

"Попри повномасштабне вторгнення росії в лютому 2022 року і її жорстоку агресивну війну, Україна продовжує просуватися шляхом демократичних реформ і реформ щодо верховенства закону. Надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року ще більше прискорило зусилля щодо реформ", - сказано в основних висновках Доповіді по Україні за 2023 рік.

У Єврокомісії зазначили, що за звітний період вибори не проводилися. Загалом, як зазначено, правова база, як і раніше, сприяє організації демократичних виборів. "Реформу виборчої законодавчої бази слід продовжити з урахуванням невиконаних рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ", - ідеться у висновках.

Як повідомляється, робота Верховної Ради продовжує проходити під знаком надзвичайних обставин, пов'язаних із російською військовою агресією. Однак законодавчі завдання виконуються систематично, закладаючи підґрунтя для безперервного демократичного процесу ухвалення рішень. Ключові рішення, особливо з питань оборони/безпеки, були ухвалені явною міжпартійною більшістю. Значну увагу було приділено законодавству, що стосується інтеграції в ЄС. Рада виконувала важливі символічні функції, тоді як були висловлені побоювання з приводу обмеженої прозорості з міркувань безпеки та ослаблення нагляду за виконавчою владою.

Як зазначено, Україна має певний рівень підготовки в галузі реформи державного управління, однак за звітний період було досягнуто обмеженого прогресу. Хоча українська державна адміністрація довела свою стійкість під час повномасштабного вторгнення, реформи сповільнилися або зупинилися в низці секторів, зокрема, у сфері найму та відбору на основі заслуг, класифікації посад і реформи заробітної плати, а також розгортання інформаційної системи управління людськими ресурсами. Цифровізація надання послуг досягла високого рівня, зазначили в Єврокомісії.

Що стосується багаторівневого управління, як зазначено, продовжувалися досягнення реформи децентралізації, при цьому муніципалітети виступають опорою стійкості України. "Загалом, після успішного завершення територіальної частини децентралізації, інші елементи реформи ще належить завершити. Місцеве самоврядування на звільнених територіях і територіях, розташованих поблизу лінії фронту, має бути поступово відновлене там, де це дає змогу безпекова ситуація. Нещодавно створене Міністерство відновлення має об'єднати інфраструктуру та портфель регіонального розвитку, щоб стимулювати відновлення та реконструкцію на місцевому рівні на основі систематичного залучення місцевих органів влади та асоціацій. Місцеву фінансову базу необхідно зміцнити", - сказано у висновках.

Що стосується функціонування судової влади, як повідомляється, Україна має певний рівень підготовки і повинна продовжувати свої зусилля. У Єврокомісії відзначають хороші успіхи в реалізації реформи органів судового управління 2021 року, орієнтованої на сумлінність і професіоналізм, попри війну. Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів, як наголошується, були відтворені в результаті прозорого процесу зі значним залученням незалежних експертів. Також зазначається, що в серпні 2023 року Україна ухвалила закон, який забезпечує прозорий і заснований на заслугах попередній добір суддів Конституційного суду відповідно до рекомендацій Венеційської комісії Ради Європи, та розпочала процес реалізації, створивши Консультативну групу експертів і оголосивши конкурси в Конституційному суді. "Законодавство про вибір суддів все ще необхідно вдосконалювати, і необхідно запровадити прозорішу процедуру добору прокурорів управлінського рівня", - ідеться у висновках. У серпні та вересні 2023 року Україна, як зазначено, ухвалила два закони про поновлення дисциплінарного провадження щодо суддів та про створення незалежної служби дисциплінарних інспекторів на основі прозорої та меритократичної процедури добору зі значущим залученням міжнародних експертів. "Після ліквідації Київського окружного адміністративного суду необхідно створити новий адміністративний суд для розгляду справ за участю центральних органів влади, укомплектований належним чином перевіреними суддями. Необхідні законодавчі та інституційні зміни для забезпечення сильнішої дисциплінарної системи прокурорів. Щоб підвищити прозорість, ефективність і доступ до правосуддя, Україні слід також продовжити зусилля з цифровізації судової системи. Усе ще необхідно вжити системних заходів для просування реформи виконання судових рішень, включно з виконанням рішень Європейського суду з прав людини. Щоб забезпечити стійкість зусиль зі зміцнення верховенства права, Україні слід продовжити реформу юридичної освіти", - сказано у висновках.

З моменту початку повномасштабного вторгнення Україна, як зазначено, зіткнулася з безпрецедентною кількістю звірств, скоєних російськими військовими. Українські інституції доклали значних зусиль для вирішення цієї проблеми та притягнення до відповідальності винних у міжнародних злочинах. Низка правоохоронних органів за вказівкою Офісу Генпрокурора приступили до розслідування цих складних злочинів. З цією метою було створено спеціалізовані слідчі та прокурорські управління. Налагоджено тісне міжнародне співробітництво, зокрема з Міжнародним кримінальним судом і його прокуратурою, Євроюстом, Європолом і багатьма державами-членами ЄС. "Для підвищення ефективності розслідування міжнародних злочинів і співробітництва з Міжнародним кримінальним судом Україні слід і надалі гармонізувати свою правову базу із застосовними міжнародними стандартами", - сказано у висновках.

У боротьбі з корупцією, як зазначається, "Україна має певний рівень підготовки". За звітний період, як зазначено, було досягнуто певного прогресу, зокрема, у створенні та зміцненні всеосяжної інституційної бази щодо боротьби з корупцією та поступовому накопиченні досвіду в розслідуванні, судовому переслідуванні та винесенні рішень у справах про корупцію на вищому рівні. Україна активізувала реформи в цій сфері після отримання статусу кандидата в ЄС. Було здійснено нові законодавчі, стратегічні та інституційні вдосконалення, включно з ухваленням національної стратегії боротьби з корупцією, супроводжуваної комплексною державною програмою з її реалізації. Нові керівники САП і НАБУ були призначені в липні 2022 року і березні 2023 року відповідно після прозорих і меритократичних процедур відбору із залученням незалежних експертів. З моменту призначень НАБУ та САП активізували співпрацю та активізували розслідування справ про корупцію на вищому рівні. Систему електронного декларування активів, призупинену після запровадження воєнного стану, було відновлено та відкрито для громадськості, "хоча і з деякими потенційними недоліками, пов'язаними з перевірчими повноваженнями НАЗК і даними, що підлягають перевірці". "Щоб забезпечити ефективність і стійкість зусиль по боротьбі з корупцією, Україні слід продовжувати нарощувати історію, що заслуговує на довіру, щодо розслідувань, кримінальних переслідувань та остаточних судових рішень у справах про корупцію на вищому рівні, включно з арештом та конфіскацією активів, отриманих злочинних шляхом. Також слід домагатися своєчасної та послідовної реалізації Державної програми з протидії корупції на 2023-2025 роки. Також необхідні зусилля щодо подальшої оптимізації та вдосконалення матеріального і процесуального кримінального права. Щоб впоратися зі зростаючим навантаженням, необхідно збільшити чисельність співробітників НАБУ, прокурорів САП і суддів Вищого антикорупційного суду. Окрім того, САП має бути додатково захищена від можливого неправомірного втручання шляхом вдосконалення процедур відбору голови САП та ключових посадових осіб у ній, збільшення її організаційної та процедурної автономії та вдосконалення системи підзвітності", - зазначено у висновках.

Україна, як зазначається, має певний рівень підготовки у сфері боротьби з організованою злочинністю. Зазначено, що "було досягнуто певного прогресу". "Однак правова база та оперативний потенціал для боротьби з організованою злочинністю залишаються слабкими. Процедурні прогалини, дублювання юрисдикцій, широко поширена корупція та нерозвинена ІТ-інфраструктура також перешкоджають ефективній боротьбі з організованою злочинністю. Міжвідомчу координацію необхідно й надалі зміцнювати. Україні також слід розпочати національну оцінку загроз серйозної організованої злочинності відповідно до стандартів ЄС і наростити потенціал для її реалізації. Правова база та інституційний потенціал все ще потребують вдосконалення щодо фінансових розслідувань, повернення активів та управління ними. Прозорий і заснований на заслугах добір керівництва і персоналу, а також надійна система підзвітності мають бути впроваджені в Бюро економічної безпеки, ключовому агентстві, якому доручено боротися з економічною злочинністю", - ідеться у висновках.

Що стосується основоположних прав, Україна, як зазначається, "загалом дотримується міжнародних інструментів з прав людини та ратифікувала більшість міжнародних конвенцій про захист основних прав". "Що стосується прав осіб, які належать до національних меншин, Україні необхідно виконати решту рекомендацій висновку Венеціанської комісії від червня 2023 року та подальшого висновку від жовтня 2023 року. Також необхідні подальші зусилля для забезпечення того, щоб люди з обмеженими можливостями могли користуватися своїми правами відповідно до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю", - сказано у висновках.

Водночас, як повідомляється, було запроваджено та ухвалено важливі реформи, такі як новий закон про ЗМІ. Україна також ратифікувала Стамбульську конвенцію про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством у липні 2022 року й ухвалила державну стратегію до 2030 року щодо забезпечення рівних прав між чоловіками та жінками, "яка тепер має бути реалізована", зазначено у висновках. "Лише обмежений прогрес був досягнутий у сфері запобігання тортурам і жорстокому поводженню у в'язницях та інших формах тримання під вартою, де необхідно матеріалізувати культурні зміни в державних органах влади і необхідні подальші заходи для запобігання та забезпечення відповідальності за такі дії. Має бути ухвалено закон про захист персональних даних, що відповідає законодавству ЄС. Становище дітей (але також людей похилого віку) в установах опіки, а також осіб з обмеженими можливостями залишається важким, але зобов'язання щодо деінституціалізації догляду за дітьми та відновлення Україною безбар'єрного середовища є багатообіцяючими та мають бути реалізовані як пріоритет. Аналогічним чином, необхідно посилити підтримку спільноти ромів за допомогою конкретного та цілеспрямованого плану дій", - йдеться у звіті.

"Попри повномасштабну війну, Україна перебуває між деяким і помірним рівнем підготовки у сфері свободи вираження. Хорошого прогресу було досягнуто у звітний період з ухваленням закону про ЗМІ в грудні 2022 року, попри запроваджені під час війни обмеження доступу ЗМІ та журналістів. Громадяни України користуються свободою вираження думок, а також критичними репортажами в ЗМІ. Однак спостерігається концентрація ЗМІ через обвал медіа- та рекламного ринку, особливо в телевізійному сегменті. Це обмежило доступ людей до плюралістичних ЗМІ в Україні. Становище журналістів залишається нестабільним як економічно, так і – з моменту початку повномасштабного вторгнення – фізично. Україні необхідно передбачити нові способи забезпечення повоєнної структури плюралістичних і незалежних неонлайн-ЗМІ (зокрема телебачення), включно з довгостроковою перспективою суспільного мовлення та незалежністю національного регулятора", - сказано у висновках.

"Через наслідки триваючого повномасштабного вторгнення росії, а також структурні економічні проблеми, які існували раніше, українська економіка перебуває між ранньою стадією і деяким рівнем підготовки до створення функціонуючої ринкової економіки", - ідеться у висновках. 

Також зазначено, що "через наслідки триваючого повномасштабного вторгнення росії, а також структурні економічні проблеми, що існували раніше, Україна перебуває на ранній стадії підготовки з погляду своєї спроможності справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС". "Війна серйозно пошкодила столичну інфраструктуру України і спровокувала масовий відтік людей, який глибоко вплинув на економіку. Інвестиції в дослідження та інновації були низькими, а результати освіти не відповідали потребам ринку праці, попри доволі високі витрати та відносно високий формальний рівень освітніх досягнень. У структурі української економіки зберігалася концентрація галузей з низькою доданою вартістю. Хоча торговельна інтеграція з ЄС останнім часом просувається вперед, зокрема завдяки створенню Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, вона залишається досить низькою. Водночас міжнародна реакція на підтримку України була масовою за останній рік, і майбутня реконструкція також може допомогти підтримати модернізацію, у якій Україна спеціалізується на ланцюжках із вищою доданою вартістю, і допомогти зміцнити її конкурентоспроможність", - зазначено в доповіді.

Що стосується добросусідських відносин і регіонального співробітництва, Україна, як зазначається, підтримує хороші двосторонні відносини з іншими країнами зі списку на розширення і з сусідніми державами-членами ЄС.

"Що стосується спроможності України взяти на себе зобов'язання щодо членства в ЄС, країна продовжувала працювати над приведенням у відповідність до acquis (правова система ЄС - ред.) у багатьох галузях", - сказано у висновках.

Кластер внутрішнього ринку, як зазначено, є ключовим для підготовки України до вимог внутрішнього ринку ЄС і має велике значення для реалізації Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. "Хорошого прогресу було досягнуто в галузі вільного руху капіталу та законодавства про інтелектуальну власність. Деякий прогрес був досягнутий у кількох галузях, особливо у фінансових послугах, вільному переміщенні товарів, праві на створення підприємств і свободі надання послуг, а також законодавстві про компанії. Прогрес був обмеженим у сфері конкурентної політики, а також захисту прав споживачів і здоров'я, а також відсутності прогресу в сфері свободи пересування працівників через повномасштабне вторгнення Росії в Україну", - сказано в доповіді.

Кластер конкурентоспроможності та інклюзивного зростання і пов'язані з ним реформи тісно пов'язані зі спроможністю і потенціалом відновлення та реконструкції, вказують у Єврокомісії. "Це вимагає підвищення конкурентоспроможності та побудови стійкої та інклюзивної економіки. Хорошого прогресу було досягнуто в цифровій трансформації та засобах масової інформації, а також у Митному союзі. Деякий прогрес був досягнутий у сфері оподаткування, освіти та культури. Обмежений прогрес був досягнутий у соціальній політиці та зайнятості, підприємницькій та промисловій політиці, а також у науці та дослідженнях. Жодного прогресу в економічній і грошово-кредитній політиці досягти не вдалося – через повномасштабне вторгнення росії, що вимагало надзвичайних заходів економічної політики", - йдеться у висновках.

"Зелений порядок денний", кластер стійких зв'язків і пов'язані з ними реформи також нерозривно пов'язані з відновленням України під час і після війни. "Агресивна війна Росії проти України завдала величезної шкоди транспортній інфраструктурі, навколишньому середовищу та клімату. Прогресу було досягнуто в декількох областях усередині кластера: гарний прогрес у сфері довкілля, деякий прогрес в енергетиці та транс'європейських мережах, тоді як прогрес був обмеженим у сфері зміни клімату та транспортної політики", - зазначено в доповіді.

"У галузях, охоплених кластером ресурсів, сільського господарства та згуртованості, прогрес було досягнуто, зокрема, у трьох галузях, а саме, деякий прогрес у сільському господарстві та розвитку сільських районів, безпечності харчових продуктів та ветеринарії і фітосанітарній політиці, а також у галузі рибальства та аквакультури. Прогрес був обмеженим у регіональній політиці та координації структурних інструментів, а також фінансових і бюджетних положень", - йдеться у висновках.

У кластері зовнішніх зв'язків Україна, як повідомляється, "має хороший рівень підготовки". "Що стосується зовнішньої політики, політики безпеки і оборони, Україна домоглася гарного прогресу, збільшивши рівень відповідності відповідним рішенням ЄС і деклараціям спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС до 93% (2022 р.). Прогрес був обмеженим відповідно до торговельної політики ЄС", - сказано у висновках.