Нелагідна українізація: чому суспільство захлеснули мовні скандали і до чого це може призвести

Протягом останніх двох тижнів український інформаційний простір сколихнули одразу декілька мовних інцидентів. Спочатку під осуд громадськості потрапив водій таксі, який відмовився обслуговувати клієнтку українською, назвавши жінку "хворою людиною" через вимогу дотримання закону про мову. Пізніше мовний омбудсмен України Тарас Кремінь заявив, що учні та вчителі шкіл повинні розмовляти між собою українською навіть у приватному спілкуванні під час перерв, чим спровокував чимало незручних запитань з боку школярів і їхніх батьків.

Та справжній скандал спалахнув через заяву екс-нардепки Ірини Фаріон, яка назвала російськомовних бійців ЗСУ "москворотими биками", а обурення українців через її слова — "припадком бидломаси". У відповідь одіозна політикиня отримала два запити в СБУ від уповноваженого ВР України з прав людини Дмитра Лубінця та заступника глави парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгора Чернєва через дискримінацію військових та ймовірну підривну діяльність в тилу.

Чому мова, яка мала б єднати націю під час війни, дедалі частіше стає приводом для чвар, і за якою межею любов до "солов'їної" перетворюється на ненависть до тих, хто нею не користується, "Телеграф" запитував у освітян, юристів та військових.

Недосконалість законів множить мовні конфлікти

Історія з водієм таксі (який, до слова, вже почав опановувати державну і продемонстрував це на відео) могла б закінчитись так само швидко, як і десятки інших скандалів-одноденок за участі принципово російськомовних працівників сфери обслуговування, якби не підтримка порушника закону з боку одіозних політиків.

Зокрема, депутат від ОПЗЖ Юрій Бойко запропонував "потерпілому" таксисту фінансову підтримку та допомогу з працевлаштуванням, а Олексій Арестович пообіцяв виплатити компенсацію і назвав вимоги виконання закону "мовним Талібаном".

Втім, якщо прибрати з цього інциденту емоційну складову і довірити оцінку дій його учасників поліції та СБУ, стає зрозуміло, що предметно обговорювати нічого: згідно зі статтею 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", водій не мав права відмовляти пасажиркам в обслуговуванні українською, а поціновувачі російської Бойко і Арестович ризикують отримати підозри у підривній діяльності через розпалення ворожнечі у суспільстві.

Зовсім інша ситуація розгортається навколо заяви уповноваженого із захисту державної мови щодо вимоги до учнів розмовляти українською навіть у приватному спілкуванні під час перерв у школі.

"Державна мова має використовуватися в рамках освітнього процесу, під час проведення навчальних занять (…), у спілкуванні вчителів, викладачів, іншого персоналу закладів освіти як зі здобувачами освіти (вихованцями), так і між собою. (…) Отже, застосування державної мови як під час безпосереднього викладання навчальних предметів і позакласної роботи, так і неформального спілкування на території закладу освіти", — написав Тарас Кремінь на своїй сторінці у Facebook.

З даною вимогою можна сперечатися, вважає адвокат, власниця юридичного бренду Dukhovna Оксана Духовна. За її словами, в трудовому законодавстві чітко визначено, що перерва не включається в робочий час (ст. 66 Кодексу законів про працю України).

— Законодавство України не дає чіткої відповіді на питання, чи є перерва частиною освітнього процесу, чи на цей період він все ж припиняється. В такому випадку слід враховувати положення ч. 2 ст. 2 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", де чітко закріплено, що дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування, — зазначає адвокат в коментарі "Телеграфу".

За словами адвоката Gracers Law Firm Лариси Величко, навіть якщо перерва являє собою частину освітнього процесу, відповідно до законів України "Про освіту" (стаття 7), "Про повну загальну середню освіту" (стаття 5), "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (стаття 21), використовувати саме українську мову повинні лише керівники закладів освіти всіх форм власності, педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники, адже на території закладу протягом всього робочого дня вони виконують свої службові обов'язки.

— Згідно з листом МОН №1/16742-23 від 27.10.23 року, учні також повинні вести спілкування з викладачами або іншими працівниками закладів освіти під час освітнього процесу державною мовою. Водночас, в законодавстві не трактується конкретна заборона використання інших мов у приватному спілкуванні учнів, а лише заохочення та популяризація до спілкування між собою. Таким чином, спілкування учнів між собою виключно українською мовою носить рекомендаційний і заохочувальний характер, — пояснює правозахисниця для "Телеграфу".

Компромісність освітян і лють військових

Перший освітній омбудсмен України Сергій Горбачов визнає недосконалість законодавства у мовному питанні. За словами посадовця, цю проблему необхідно вирішувати у правовому полі якомога швидше.

— З вчителями та викладачами це питання не стоїть взагалі, адже навіть під час перерв вони перебувають на робочому місці. Доказом чому є, наприклад, чергування педагогів під час перерв. Щодо учнів ситуація складніша і не визначена на законодавчому рівні. Особисто я за те, щоб спілкування відбувалося українською мовою протягом всього навчального дня, адже переключення з однієї мови на іншу, як мінімум, шкодить здобуттю освіти, — каже омбудсмен в коментарі "Телеграфу".

Посадовець зазначає, що з початком повномасштабної війни проблема російськомовності учнів стала більш вираженою, адже в регіони, де українська є природною мовою спілкування для більшості населення, прибули сотні тисяч російськомовних переселенців зі східних та південних регіонів.

Водночас недосконалість володіння державною мовою в жодному разі не може бути приводом для булінгу дитини або дискримінації в отриманні освіти, каже Сергій Горбачов.

— Вчитися розмовляти правильно, опановувати мову — це нормальний життєвий процес. Таких людей, навпаки, треба усіляко підтримувати, навіть, якщо вони роблять помилки. Водночас є поодинокі випадки, коли російськомовність і відмова від спілкування українською стає принциповою позицією учня. Це неприйнятно, але реагувати на це можна виключно в рамках правового поля. Інша річ, що всі діючі норми мовного питання та передбачена за їхнє порушення відповідальність виглядають ефективними лише на папері. Їхнє застосування в умовах української школи викликає сумніви, тому говорити про застосування якихось санкцій до таких учнів складно, — каже омбудсмен.

Феномен російськомовних військовослужбовців, які боронять Україну з 2014 року, жертвуючи життям і здоров'ям за нищення "руського міра", здається, не дивує вже нікого, окрім політикині Ірини Фаріон, яка в черговий раз оскандалилася заявою про "москворотих биків" в лавах української армії.

Заява екс-нардепки обурила не лише самих військових, а й громадських діячів, політиків та пересічних громадян, які встали на захист бійців ЗСУ, котрі "дозволяють собі" розмовляти російською. За словами екс-нардепа, колишнього речника "Правого сектору", екс-бійця Збройних сил України Борислава Берези, на фронті мовного питання не існує.

— Я служив з людьми, які спілкувалися російською, українською і навіть українсько-угорським суржиком. Жодному з нас це не заважало. Це інсинуації тих, хто хоче або заробити для себе додаткові політичні бали, або внести розбрат. Пані Фаріон як членкиня КПРС з 1988 року, працює в парадигмі комуністичної партії. Свого часу їй ставили високі оцінки за русифікацію іноземних студентів. Раніше це було її завданням, тепер завдання — дискредитувати українських воїнів.

Наші військові захищають Україну і кладуть своє життя не для того, щоб пані Фаріон відкривала свого чорного рота і ображала їх ганебними словами, сидячи в теплому, мирному місті, в якому нема цілодобових обстрілів. Я впевнений, якби, не дай боже, Україна була завойована росією, Фаріон вже давно співпрацювала б із ворогом", — каже Борислав Береза в коментарі "Телеграфу".

Замість того, аби "гратися" в мову і спекулювати цим питанням перед кожними виборами, уряду слід було б запропонувати суспільству дійсно ефективні інструменти для вирішення даного питання, каже екс-нардеп.

За словами Борислава Берези, одним з таких інструментів могло б стати створення якісного контенту українською мовою (кіно, книги, музика), в першу чергу, для дітей. Адже серед дорослого населення це завжди залишатиметься питанням особистого вибору та відповідальності, а підростаюче покоління повинно змалечку знати і плекати рідну мову.