Громади втратили гроші: парламент перевів "військовий" ПДФО до державного бюджету

Верховна Рада голосами 253 нардепів підтримала у другому читанні законопроєкт №10037, яким пропонується переспрямувати "військовий" ПДФО з місцевих до державного бюджету. Рішення неоднозначне. Логіка в ньому є, але багато громад незадоволені.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який сплачує роботодавець — 18% від зарплати кожного офіційно найманого працівника — спочатку потрапляє до держбюджету, а потім частково повертається в громаду, в якій його сплатили. До 2022-го 60% такого податку поверталися до місцевих бюджетів, ще 15% потрапляли до обласних, решта залишалась в державному. З 2022 року ще 4% вирішили передавати в бюджети громад. Поява "військового" ПДФО є наслідком норми Податкового кодексу, що передбачає зарахування податку за місцем реєстрації підприємства чи розташування відокремлених підрозділів. Після повномасштабної агресії в деяких територіальних громадах частка військового ПДФО сягла 30-40%. Це громади, де зареєстровані військові частини чи навчальні центри. Яскравий приклад — Яворів на Львівщині. Міжнародний центр миротворчості та безпеки, більш відомий як Яворівський військовий полігон, розташований за 30 км на північний захід від Львова. У 2022 році доходи місцевої громади від ПДФО зросли вп’ятеро: з 205 млн грн до 1,2 млрд грн. Відповідно, і загальний бюджет Яворівської громади у 2022 році зріс утричі — до 1,5 млрд грн. Або, наприклад, доходи Дачненської сільської територіальної громади на Одещині, які вчетверо перевищують витрати. "Державний бюджет зменшився більш ніж на 10% в 23-му році, а місцеві бюджети збільшились більш ніж на 15%, різниця, 25%. Тобто місцеві бюджети поки що не стали на військові рейки. – вважає економіст, народний депутат від "Голосу" Володимир Цабаль.

Шалене зростання має просте пояснення. У 2023 році 53% всіх видатків державного бюджету (745 млрд грн) — це витрати на військових. Майже половина цієї суми — грошове утримання. Відповідно, виплати військовим генерують величезну суму ПДФО, яка залишається в регіонах. І понад територіальних 900 громад з 1500 є профіцитними. З початку цього року залишки місцевих бюджетів на їх рахунках збільшилися на 86,4 млрд грн. Станом на 1 вересня 2023 року розмір цих залишків досяг 201,8 млрд грн. За 9 місяців 2023 року 279 громад отримали від 10 до 30% свого доходу від військового ПДФО. Таких було лише 21 у 2021 році. І 160 громад отримують понад 30 відсотків від військового ПДФО.

Використовувати накопичений профіцит грошей громади не поспішають. "По-перше, це стандартна ситуація для України, коли громади намагаються економити, побоюючись неочікуваних обставин. По-друге, зараз діє постанова Кабінету Міністрів, через яку не все, на що місцеві органи влади хочуть спрямувати гроші, зараз можна здійснити — ДКСУ не проводить дуже багато платежів. Фінансування саме для розвитку громад зараз — дуже складний процес, — пояснює експерт Інституту політичних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій. — Наприклад, громада, яка хотіла б добудувати амбулаторне приміщення, не може це зробити. Але якщо в амбулаторії, яка вже була, знесено дах, це можна профінансувати. Деякі громади проявляють інциативу, але є і приклади бездіяльності Місцеві органи влади, маючи величезний профіцит, не могли фінансувати ЗСУ. Ну не може окрема громада купити танк, навіть якщо дуже хочеться і є в наявності кошти. Тому що оборона і безпека — це функція саме держави. Але місцеві бюджети водночас можуть / повинні витрачатись на оснащення тероборони місцеві органи влади можуть купувати дрони / коптери, які не розглядаються як військові. – пояснює Олександра Бентлій.

Як саме витрачати військовий ПДФО, нормативна база громадам не пояснює. Вони могли купувати ОВДП чи розміщувати гроші в банках. Але обсяг куплених військових ОВДП складав у вересні 2,3 млрд грн. І це лише 1,14% від обсягу невикористаних залишків місцевих бюджетів на рахунках. Гіпотетично ці гроші могли б допомогти з інфляційним таргетуванням. Практично, лежать на рахунках. "Так, є багато громад, наприклад Сміла, Звягель, які тратили більшу половину військового ПДФО на допомогу військовим частинам. Але в середньому за ці півтора роки це 18%. Тобто з 130 більше мільярдів, які вони одержали, це всього 30 мільярдів пішли на потреби безпеки оборони". – розказує депутат Володимир Цабаль.

"Якщо ми на 4 квартал з 1 жовтня введемо переспрямування в держбюджет, можемо отримати до 25 мільярдів гривень. Пропозиція уряду полягає в тому, щоб взяти військове ПДФО і використати його на потреби оборони. Зокрема, на два напрямки — виробництво дронів та боєприпасів"" — прогнозувала ще у вересні голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа. З 1 жовтня по 31 грудня 2023 року "військовий" ПДФО спрямовується до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: ДСЗІ на дрони (13 млрд грн) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд грн).

Рішення забрати військовий ПДФО в державний бюджет пройшло швидко і просто. Парламентарі підтримали скорочені терміни підготовки до повторного другого читання. На слуху історії місцевих органів влади, які витрачають гроші "на бруківку". Згідно з розрахунками Центру економічних стратегій витрати місцевих громад на благоустрій (у порівнянні з 2021 роком) зросли на 45%, а на дороги — на 80%. У Міністерстві фінансів запевняють, що підвищення фінансування армії через військовий ПДФО не створює жодних ризиків для місцевих бюджетів. Але законопроєкт викликав напружену реакцію серед громад. Асоціація міст України запропонувала сформувати цільові захищені статті видатків місцевих бюджетів, сформовані з 70% "військового" ПДФО, так званий "бюджет безпеки й оборони" та заморозити реверсні вилучення, але безрезультатно. Міністр фінансів Сергій Марченко не розуміє, про що сперечатись. "Нам зараз треба створити умови, для того, щоб ми переломили хід військової кампанії. Якщо це не зрозуміло комусь, я не бачу сенсу черговий раз про це розказувати і шукати додаткових аргументів і компромісів", — каже він.

Забрати ПДФО військових у місцевих бюджетів уряд планує і у 2024-му. Проєкт бюджету на наступний рік передбачає загальні видатки в понад 3 трильйони гривень. Більш ніж половина з яких підуть на оборону. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, понад 96 мільярдів з цієї суми планують отримати від перерозподілу ПДФО. "Звичайний" ПДФО залишається громадам в обсязі 64% . Згідно із законопроєктом, у 2024 році реверс не вилучається з усіх громад, також у 2024 році всі громади дотягуються до рівня доходів 2021 року дотаціями, а села та селища отримають можливість здійснювати внутрішні та зовнішні запозичення за погодженням з Мінфіном (зараз тільки міські громади можуть здійснювати). Залишки на рахунках органів місцевого самоврядування можна буде використовувати лише на пріоритетні видатки: соціальні, підтримку оборони, лікування та реабілітацію осіб, які постраждали від російської агресії тощо

Ця реформа створює проблеми. ПДФО будуть забирати з місцевих бюджетів заднім числом вже з 1 жовтня, то ж може виникнути потреба термінових дотацій вирівнювання щоб потримати постраждалі громади, які цього потребуватимуть. "Негативне сальдо місцевих бюджетів, в яких є дефіцит, може стягнути наступного року близько 41 мільярда гривень, — вважає cтарший економист Центра економічної стратегії Юрій Гайдай. І запланованої додаткової дотації у розмірі 33 мільярдів гривень буде в принципі достатньо для вирівнювання історичних дефіцитів, але тут, власне, дуже важливо забезпечити справедливий адресний розподіл такої дотації, і зокрема з урахуванням значної зміни структури споживачів публічних послуг, які надають місцеві громади".