Отруєння талієм по-київськи: помста упродовж 20 років і фатальна «каша» для таксистів

До суду направлено справу 36-річної уродженки Іванківського району, яку звинувачують у вбивстві та замаху на вбивства. «Жіноча помста упродовж 20 років», - сказав про цю історію колишній начальник поліції Київщини, а нині заступник голови Національної поліції Андрій Небітов.

Чому ще молода і непогана собою жінка поклала життя на те, щоб приносити смерть тим, кого вважала своїми кривдниками, і не просто смерть, а жорстокі та болючі з розтягнутими у часі стражданнями, до кінця ніхто не може зрозуміти. Сама вона провину не визнала, від свідчень на слідстві відмовлялася, мімікою обличчя не видавала каяття.

Три шоколадки та пляшка рому

Володимир не брав участі в лотереях, але поганого не запідозрив, коли йому в месенджер надійшло повідомлення про презент. Справа була 14 лютого, у фейсбуці була присутня сторінка з розіграшем, на його номер телефона випав приз – от і добре. Пляшка імпортного рому та три шоколадки – це не міфічний автомобіль чи ключі від квартири. Володимир написав свою адресу, і невдовзі одержав посилку з рук кур'єра.

…Про тяжкого пацієнта в поліцію повідомив лікар із Іванківської райлікарні, який запідозрив, що 38-річного чоловіка отруєно талієм. Це один із найстрашніших токсинів, який може не давати про себе знати, а потім викликає параліч і болі, які нічим не можна заглушити. У Володимира ще залишалися сили розповісти слідчим про «везіння» на 14 лютого, а за кілька днів він помер у жахливих муках. Доза отрути виявилася занадто високою.

Практично водночас до лікарні Фастова було госпіталізовано чотирьох жінок із симптомами, як у покійного Володимира, – гостре печіння в грудях, судоми, оніміння тіла, гострі болі. Двох пацієнток перевезли до реанімації у Київ, фахівці Інституту токсикології імені Л. І. Медведя підтвердили: так, це талій.

Виявилося, що за адресою однієї з отруєних теж надійшла посилка з ромом та шоколадками. У жінки був День ангела, вона запросила на вечірку трьох подруг. Усі четверо три тижні балансували на межі життя та смерті. Дорогий антидот довелося замовляти за кордоном.

Готувалися нові жертви

Першу ниточку слідство отримало, коли з'ясувалося, що до кур'єрської доставки обидві посилки приносила жінка. Другу - коли дізналися, що не лише загиблий Володимир, а й чоловік іменинниці з Фастова був родом із Іванкова – чоловіки навіть мешкали там на одній вулиці. Відстежуючи камери спостереження в магазинах, де продавався «отруйної» марки ром, оперативники побачили, що алкоголь та шоколадки теж купувала жінка. Встановили особу – і вона із Іванкова.

Перебираючи минуле, мати Володимира згадала, що з Лесею, так звати обвинувачену, її син 20 років тому мав короткий роман. 15-річна дівчинка нібито навіть зачала дитинку.

- Вони прийшли до мене і повідомили, що Леся вагітна та потрібні гроші на аборт. Я казала: одружуйтеся, але вона не захотіла, побоялася батьків, - сказала незапланована "свекруха".

Із сусідом Володимира – нинішнім мешканцем Фастова - у Лесі теж були стосунки. Торішнього серпня минулого року, за даними слідства, вона вже намагалася отруїти його, але концентрація талію була мала. А в січні 2003 року смертельну посилку відправила дружині свого колишнього коханця.

Як складалося після юнацьких захоплень особисте життя підозрюваної, у поліції не знають, вона сама не каже. Відомо, що жила одна – орендувала квартиру у столиці. При обшуку там знайшли ще дві пляшки дорогого рому і власне отруту – хімічну похідну талію. Значить, були ще романи і готувалися нові жертви.

Тригером міг послужити навіть запах

Лесю затримали у березні. Обговорюючи новину в соцмережах, багато коментаторів припускали, що після аборту в юному віці жінка, можливо, не могла мати дітей, тому не завела сім'ю, і це звело її з розуму в буквальному значенні слова.

– Факт переривання вагітності не підтверджений, – сказали KP.UA у слідстві. – Комплексна психолого-психіатрична експертиза не зафіксувала у підозрюваної будь-яких розладів.

Але щось мусило статися, щоб осудна людина, яка два десятки років будувала своє життя, раптово загорілася маніакальною помстою.

- Міг бути тригер - провокуючий фактор. Умовно кажучи, 20 років тому дівчина не прожила своєї травми, а просто витіснила її зі свідомості – дистанціювала. А в якийсь момент травма повернулася, – припускає кандидат психологічних наук Людмила Гриковець.

Тригером, за словами психолога, могло стати все що завгодно.

- Навіть запах, який був присутній 20 років тому, не кажучи вже про чиїсь слова чи ситуацію. Це трапилося, і людина провалюється в себе – у позицію 15-річної дівчинки, думає та відчуває, як вона.

Гостра образа, бажання помститися характерні для підлітків, нагадує експерт. Одні вдаються до спроб суїциду – «щоб за мною плакали», інші виношують злісні плани, які не можуть здійснити через дурість і недосвідченість. Але якщо Леся і замишляла помсту, як незріла дитина, то робила її доросла жінка, яка знає, що можна зробити, і розуміє наслідки.

Отруту в алкоголь Леся вводила тонким шприцем, а саму отруту замовила інтернетом – на сайті з відкритим усім доступом. Це вже інша і теж дуже невесела історія.

Заборонено, але доступно

Власне талій, його солі та сполуки (за науковим Tl+) застосовуються у багатьох видах промисловості – геології, оптиці, приладобудуванні. До 80-х років минулого століття Tl+ використовувалися в сільському господарстві для боротьби з різними паразитами та в дерматології. З 80-х таке застосування заборонено, як і вільний обіг цих високотоксичних речовин, що віднесені до першого класу небезпеки.

Але останніми роками токсикологи б'ють на сполох через рекламу та продаж Tl+ в інтернеті, що сприяло можливості використовувати їх у кримінальних цілях.

У 2018 році в Києві трапилася низка дивних отруєнь талієм. Спочатку загинув 21-річний Максим – студент, який підробляв таксистом. Слідом за ним тяжкі отруєння отримав його батько, який сів у машину сина, а потім і напарник батька, який їздив тим же автомобілем.

У статті, яка була опублікована в Українському журналі сучасних проблем токсикології, цим НП дається таке пояснення: машина ремонтувалася у дворі, де жили собаки, які заважали сусідам. Собакам підкинули кашу із солями талію. Шматки «частування» потрапили на автомобіль, а через відкритий капот – на двигун. З корпусу авто кашу стерли, на двигуні не помітили. Усі, хто їздив на авто – студент, батько студента та друг батька - отруїлися отруйними парами. Максимові поставили правильний діагноз лише після смерті, і це врятувало батька та його друга.

Адвокат Анатолій Каленюк, який під час слідства представляв інтереси сім'ї загиблого хлопця, не схильний поділяти таку побутову версію.

- Собаки справді були отруєні, але щодо людей, то тут однозначно був кримінальний слід, - упевнений юрист. – Була людина, яку обґрунтовано підозрювали, але слідство поводилося мляво, а потім підозрюваний помер від коронавірусу.

Анатолій Каленюк нагадує, що водночас тяжке отруєння отримав ще один таксист, ніяк не пов'язаний із родиною Максима, але знайомий із тим самим підозрюваним.

Ще відомий випадок отруєння молодого та дуже талановитого програміста Олександра з Одеси. Хлопець вижив, але на все життя залишився закутим у своєму знерухомленому тілі. Батьки Олександра ніколи не вірили, що під час турпоходу хлопець випив воду з розведеною в ній отрутою помилково.

Важко діагностується

У поліції кажуть, що навмисні отруєння талієм дуже рідкісні. Кандидат медичних наук, відомий токсиколог Сергій Недашківський не такий категоричний.

- Швидше можна говорити про те, як часто вони можуть діагностуватися. Талій та його сполуки такі, що отруєння може протікати під маскою інших хвороб, наприклад, неврологічних чи респіраторних. Симптоматика поліморфна і залежить від того, як токсин потрапив до організму – з їжею, через кров чи дихальні шляхи. Це перший момент. Другий - у нас дуже слабка матеріальна база для того, щоб у кожному підозрілому випадку розпізнати талій. За більшості підозр ми змушені відправляти зразки тканин за кордон, а відповіді доводиться чекати від 10 до 14 днів. Цього достатньо, щоби при сильному отруєнні людина встигла померти.

В Україні немає своїх антидотів, які рекомендуються під час лікування. Фармкомпанії не закуповують, оскільки препарати є дорогими, а гарантованого попиту немає.

- Та й більшість лікарів, за винятком тих, хто цікавиться, мало знає про симптоматику отруєння талієм, - робить висновок Сергій Недашківський.

На думку експерта, потрібно посилювати законодавство щодо обігу особливо токсичних речовин і боротися з цим так само, як із торгівлею наркотиками через інтернет.

Гучні справи

Посудомийка Іванютіна

Наймасовіші злочинні отруєння талієм сталися у Києві у 80-х роках.

17 та 18 березня 1987-го 3 учні та 10 працівників школи № 16 опинились у лікарні з ознаками гострого харчового отруєння. Двоє дітей та двоє дорослих померли за кілька годин, 9 пацієнтів довго перебували в реанімації. За два тижні до цього НП померла шкільна медсестра-дієтолог, яка стежила за якістю їжі.

За підозрою у отруєнні талієм затримали посудомийку у шкільній їдальні Тамару Іванютіну. У ході слідства з'ясувалося, що так само вона відправила на той світ першого чоловіка, свекра та свекруху від другого шлюбу, шкільного парторга та вчителя хімії, які викрили Іванютину у крадіжці продуктів. А ще двох дітей, що взяли залишки котлет для кошенят, які посудомийка хотіла згодувати своїм поросятам.

Препарат, що містить талій, Іванютіній приносила знайома, яка працювала в геології. За прикладом Тамари «недругів» труїли її сестра та мати.

Іванютіна стала останньою жінкою в СРСР, яку засудили до страти і привели її до виконання.

Австралійське божевілля

На початку 1950-х років талій набув великої популярності в Австралії як засіб для дератизації – боротьби з щурами, але згодом був заборонений, оскільки злетів рівень навмисних отруєнь.

Першою гучною стала справа Івонни Гледіс Флетчер - матері двох дітей від двох шлюбів. Її звинуватили у отруєнні обох чоловіків заради отримання спадщини.

Івонну також засудили до страти, але замінили її довічним ув'язненням. Через 12 років вона отримала помилування.

Політичні мотиви

2003 року в Москві у віці 53 років помер журналіст, письменник, драматург, телеведучий і депутат Держдуми Юрій Щекочихін. За два тижні він з міцного чоловіка перетворився на немічного старого, з якого шматками сходила шкіра і падало волосся.

У Лондоні, куди родичі відправили зразки тканин, підтвердили отруєння талієм. Слідство складу злочину не побачило.

У жовтні 2006 року у Лондоні помер голова Комітету Міжнародної морської організації (IMO) Ігор Пономарьов. У німецькому журналі Focus писали, що симптоми, що виявилися перед смертю, дуже схожі на отруєння талієм. Проте розтин тіла не провели.