«Екосистема фейків». Дослідження VoxCheck про поширення російської дезінформації у Європі

6 листопада команда українського фактчекінгового проєкту VoxCheck представила нове дослідження про поширення російської дезінформації у Європі. За січень-жовтень 2023 року у медіа шести європейських країн — Німеччини, Італії, Чехії, Словаччини, Угорщини та Польщі — виявили 8296 російських фейків. Це вдвічі більше порівняно з минулим роком, коли виявили 4836 фейків. Найбільше поширення дезінформації помітили у медіа Польщі, Словаччини та Чехії.

У презентації дослідження взяли участь Мирослава Маркова, старша аналітикиня VoxCheck, Анаїт Хоперія, керівниця департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації РНБО, Ігор Соловей, керівник Центру стратегічної комунікації та інформаційної безпеки, та Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії.

VoxCheck — це український фактчекінговий проєкт, який із 2018 року є підписантом Кодексу етики міжнародної мережі фактчекерів Інституту Poynter (IFCN). Завдяки партнерству з МЕТА в Україні, розповіла Мирослава Маркова, команда має доступ до моніторингу та спростування дезінформації, яка з’являється у фейсбуці та інстаграмі.

У 2022 році команда VoxCheck створила базу російських дезінформаційних наративів Propaganda Diary, яку починали з моніторингу італійських та німецьких медіа. А після початку повномасштабного вторгнення виникла потреба розширити моніторинг до медіа шести країн — Німеччини, Італії, Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини.

«Якщо ми говоримо, що Україна бореться за підтримку, надання фінансової та військової допомоги у Європі, ми маємо знати, що про нас кажуть у світі, — розказала Мирослава Маркова, аналітикиня VoxCheck. — База Propaganda Diary містить дезінформаційні кейси, фейки та наративи. Дезінформаційний кейс — це окрема фейкова публікація в медіа, фейки — це приклади одного повідомлення, яким росіяни намагаються донести пропаганду. Крім цього на сайті можна простежити динаміку розповсюдження фейків».

Найпоширеніші російські фейки

«Здебільшого повідомлення повʼязані з темою контрнаступу та дискредитацією української армії — нібито військові масово здаються в полон, мобілізація порушує права людини, мобілізують підлітків тощо. І зараз у фокусі абсолютної більшості країн — повідомлення про передачу озброєння Україні. Якщо раніше писали, що Україна продає зброю третім країнам, сьогодні наратив змістився до того, що вся зброя, яку передають Україні, неефективна, або українські військові не зможуть її освоїти», — розповіла аналітикиня VoxCheck.

Ось перелік найбільш поширених у європейських країнах російських дезінформаційних тез, які виявило дослідження Vox Check:

«Захід контролює Україну і використовує її у своїх цілях» — один із фейків цього наративу говорить про те, що Захід нібито змушує Україну відмовитися від мирних перемовин і воювати «до останнього українця».

«Україна — терористична держава». Цей наратив поділили на 12 фейків, серед яких, зокрема, фейк про те, що Україна підірвала Каховську ГЕС.

«Дії України та Заходу змусили Росію розпочати війну» — традиційне виправдання повномасштабного вторгнення та скоєних в Україні воєнних злочинів.

«Підтримка України більше шкодить Заходу, ніж Росії». Йдеться про повідомлення, що підтримка України більше шкодить кожній окремій державі, яка передавала допомогу, ніж має будь-яку раціональну складову.

Кампанія з дискредитації українських біженців. Націлена зокрема на Польщу та намагається виставити українців «некультурною силою», яка не поважає поляків чи спричиняє якісь конфлікти.

«Україна перепродає західну зброю на чорному ринку». Одне з найбільш поширених повідомлень — «лише 30% переданої зброї надійшло в Україну, а решта розпродається». Найпоширеніша модифікація цього фейку — нібито Україна перепродала зброю терористичному угрупованню ХАМАС.

«Найгірші справи з дезінформацією у тих країнах, де самі політики прямо чи опосередковано підтримують російські тези. У Польщі це проявлялося в останні місяці перед виборами. У Словаччині — теж під час передвиборчих кампаній. А в Угорщині вже роками при владі людина з проросійськими поглядами. Унаслідок цього, навіть якщо ми говоримо про ЗМІ з білого списку чи досить якісні медіа, вони все більше тиражуватимуть наративи російської пропаганди, оскільки вони просто змушені або хочуть цитувати своїх політиків», — пояснила Мирослава Маркова.

Російський агітпроп по країнах

Польща. Польща, згідно з дослідженням, — цільова країна російської дезінформації. Це великий блок повідомлень, спрямованих на дискредитацію України або маніпуляції задля поширення негативних настроїв щодо українців. Зараз фокусом цих повідомлень є інформація про те, що у поляків є власні проблеми, якими потрібно займатися, а не витрачати ресурси на допомогу Україні та що нібито поразка України очевидна й розтрачені ресурси змарновані.

• Читайте також: «За кого не голосуй — Польщі все одно кінець». Як Росія намагається впливати на парламентські вибори в Польщі через телеграм

У Польщі, за інформацією Vox Check, також поширюється нова дезінформаційна кампанія, яка стверджує, що США не підтримуватимуть Україну, тому що «зайняті» Ізраїлем. Ще один новий варіант дезінформації щодо біженців — те, що українські біженці не відповідають визначенню Женевських конвенцій. А також традиційні вже фейки щодо продажу зброї третім країнам і те, що Україна постачає зерно не на Глобальний Південь, а в країни Європи чи Туреччину, тим самим вкотре показуючи себе нібито ненадійним партнером.

Словаччина. На другому місці, за дослідженням Vox Check, у 2023 році за кількістю розповсюджених у медіа проросійських наративів стала Словаччина. У 2022 році цю позицію посідала Угорщина. У словацьких медіа аналітики VoxChek помітили прогнози від західних псевдоекспертів, що Росія нібито перейде в наступ і захопить усе Лівобережжя, Україна втратить Одесу та Харків. За допомогою цієї дезінформації Росія намагається створити враження, ніби країна-агресорка все інтенсивніше наступає, а Україна приречена. Після парламентських виборів усе більше цитують Роберта Фіцо, проросійського прем’єр-міністра Словаччини, який сказав, що нібито у 2014-му «українські фашисти почали вбивати цивільних» тощо.

• Читайте також: Захоплений російськими наративами друг України: насторожливі результати виборів у Словаччині

Чехія. У Чехії, як інформують дослідники, й раніше була потужна проросійська кампанія з дискредитації української влади та конкретно Президента Володимира Зеленського. Зараз кількість таких повідомлень зросла. Щотижня дослідники фіксують наративи про іноземних найманців і війська третіх держав в Україні.

Угорщина. Угорські медіа, цитуючи заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, намагаються виправдати агресію Росії або вимагають скасувати санкції. Одвічна і ключова тема у фокусі — це політика України щодо угорців і нібито утиски національних меншин в Україні.

• Читайте також: Звинувачуй, заперечуй, замовчуй. Як пропаганда виправдовує воєнні злочини росіян

Німеччина. Головні теми для фейків, за даними Vox Check — «провал контрнаступу», через який начебто Україну перестануть підтримувати. А також те, що західна зброя була знищена або виявилася неефективною тощо.

Італія. Найбільше в італійських медіа — виправдовувань дій Росії та її воєнних злочинів. Часто зустрічаються повідомлення, що Україна спровокувала війну. Також італійські медіа, за інформацією дослідників, майже перестали писати про українських біженців в Італії.

• Читайте також: Як російська пропаганда працює в Італії та Німеччині

«Чим більше й інтенсивніше повторюють одне й те ж повідомлення — тим краще воно приживається. Коли ми говоримо про повторювані наративи — це не провал російської пропаганди, а може навіть невелика перемога. Повторення — одне з досягнень пропаганди. Росія роками створює цілу екосистему фейків, посилаючись на попередні свої вигадані історії, цитуючи їх раз за разом», — сказала Мирослава Маркова, старша аналітикиня Vox Check.

• Читайте також: Як конспірологи пояснюють події в Україні й світі: теорія «України-маріонетки»

Анаїт Хоперія, керівниця департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації РНБО розповіла, що на початку повномасштабного вторгнення російська пропаганда й інформаційні напади поширювалися здебільшого на Україну. Зараз пропагандисти зосереджують свою увагу на європейській аудиторії.

За її словами, кожного тижня Центр протидії дезінформації готує звіт про тези, які росіяни використовують в українському та міжнародному інфопросторі. Анаїт Хоперія розповіла, що у закритій частині звіту надаються рекомендації щодо контрнаративів, які можна використати у своїх комунікаціях.

Також Хоперія розповіла, що Центр протидії дезінформації РНБО спільно з Vox Check стежать за висловлюваннями псевдоекспертів і журналістів, які поширюють російські наративи. Інформацію про пропагандистів в Україні передають Службі безпеки України.

«Ми можемо передати інформацію Службі безпеки України та ініціювати санкції. Грубо кажучи, навіть заблокувати якісь ютуб-канали. Але щодо пропагандистів за кордоном ми можемо тільки дати рекомендації. Наша задача — звернути на це увагу».

• Читайте також: Війна і битва наративів: Як російська пропаганда діє в медійному просторі Глобального Півдня

Анаїт Хоперія також розповіла про повторювані фейки про Олену Зеленську.

«Кожного разу, коли перша леді Олена Зеленська кудись виїжджає — “у неї шопінг на мільйони доларів”. Це почалося з поїздки до Франції, де Зеленська нібито “скупилася” в бутику “Louis Vuitton”. В останніх двох фейкових повідомленнях про Зеленську, до речі, було нігерійське першоджерело. Перший фейк — про купівлю матір’ю Олени Зеленської вілли в Єгипті. Завдяки оперативному моніторингу наших спецслужб і Міністерства закордонних справ ми його нівелювали. А другий, що в Нью-Йорку перша леді скупила прикрас на мільйон доларів у бутику “Cartier”. Співробітниця магазину виклала відео у соцмережі, що її звільнили через якийсь конфлікт із першою леді. І ось вона показує нібито чек Олени Зеленської. Але річ у тім, що на чеку є дата, і того дня Олена Зеленська була в Канаді».

Окрім як відбивати інформаційні атаки, Анаїт Хоперія говорила про завдання створити позитивні стратегічні контрнаративи. Наприклад, що Україна має такі ж цінності, як і країни Європейського Союзу чи НАТО, що це демократична країна, яка заслуговує вступити до ЄС.

Ігор Соловей, керівник Центру стратегічної комунікації та інформаційної безпеки, розповів, що інформаційна робота росіян у Європі зводиться до двох завдань:

«Якщо спочатку це була винятково дискредитація України, аби зменшити підтримку нашої країни зброєю, фінансами чи в гуманітарному плані, то зараз додалося ще одне завдання. Це, використовуючи теми про Україну, знизити підтримку демократичних урядів в інших країнах і змінити там електоральну картину. Таке ми бачимо на прикладі Словаччини».

• Читайте також: «Помста за дітей Донбасу». Як Росія виправдовує депортацію та інші воєнні злочини в Україні

За інформацією Центру стратегічної комунікації та інформаційної безпеки, є вказівка від Кремля акумулювати всі сили на напрямку трьох країн: Італії, Франції та Німеччини. Також Ігор Соловей спрогнозував використання так званих «гонінь» на церкву.

«Ми бачимо, як це зараз серйозно пішло зі Сполучених Штатів і найближчим часом розповсюдиться на Європу. Це пов’язано не стільки з українськими подіями, скільки з активізацією мережі лобістів Російської православної церкви в Україні».

Ігор Соловей сказав про те, що російські пропагандисти створюють клони відомих видань і фейкові медіа як джерела неправдивої інформації.

«Якщо раніше джерелом фейків і маніпуляцій виступали окремі люди, псевдоексперти, то зараз додався цілий сегмент фейкових медіа. Ми бачили публікації в американській пресі про те, що росіяни за допомогою кремлівських грошей створюють потужну систему дезінформації в Латинській Америці, створюють клони відомих видань, які просто генерують відверту брехню. А потім транслюють це вже з посиланням на “джерело” через соціальні мережі. Іноді навіть якісні медіа потрапляють в цю пастку».

Читайте також: Як російська пропаганда використовує антиколоніалізм для досягнення власних цілей

Мирослава Маркова додає, що під час моніторингу команда VoxCheck фіксувала штучне створення інфоприводів про нібито масові мітинги проти постачання озброєння Україні.

«У Німеччині та Італії перед передаванням Україні певного виду озброєння збиралися нібито масштабні мітинги за мир і проти передання зброї. Те саме ми бачили у США: виступи “за мир” у Вашингтоні, щоб Сполучені Штати не розпалювали війну в Україні».

Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії, розповів, що потрібно приділяти більше уваги обговоренню спільних очікувань від нас і від союзників.

• Читайте також: Як європейцям пояснити суть війни Росії проти України

«Очікування — найбільш серйозні та найбільш дискутовані — часто утворювалися з набору брехні, тобто з дезінформації. Уже мало хто згадує, коли сформувалось очікування про зброю та її передачу. Спростувавши фейки, ми не спростовуємо очікування — бо вони вже сформувалися. І це серйозний виклик у нашій боротьбі з російською дезінформацією».

Фото надані пресслужбою «Укрінформ»