Пам’яті лейтенанта, Героя України Тараса Чайки

29-річний Тарас Чайка (позивний «Хімік») загинув 2 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області: автомобіль, в якому перебував захисник, потрапив під щільний мінометний обстріл противника. Будучи смертельно пораненим, «Хімік» вивів авто з району активного вогневого ураження і врятував життя екіпажу.

«Я втратила свою кровинучку, свого синочка, свою підтримку і опору. Мій Тарас був справжнім патріотом і в перші дні початку повномасштабної війни пішов захищати нашу Україну. Він справжній Герой України, який так палко її любив. Він мені говорив: «Я мушу іти захищати нашу країну, щоб ви могли жити спокійно.» Страшний біль для нашої родини!», - написала наступного дня мама Алла. 

Тарас народився на Львівщині, навчався у Львівській санаторній школі N1 імені Б.-І. Антонича. Закінчив факультет управління, економіки та права ЛНУП за спеціальністю “Облік і аудит”. У мирний час працював бухгалтером та юристом. У 2020 році долучився до кола медіаторів та став членом Національної асоціації арбітражних керуючих України (НАМУ), а згодом арбітражним керуючим.

«Тарас став арбітражним керуючим лише рік тому. Але за цей нетривалий термін встиг проявити себе, як амбітний цілеспрямований фахівець і знавець своєї справи», - зазначали у НАМУ. 

У 2014 році хлопець закінчив військову кафедру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та отримав звання молодшого лейтенанта.

Освічений, успішний, він мав усе для щасливого життя - дружину та донечку, хорошу роботу, професійні перспективи, улюблене хобі: займався мисливством та рибальством. Разом із тим майбутнє Тарас бачив лише у вільній та незалежній Україні, тому у перші дні повномасштабного вторгнення пішов на війну добровольцем. Служив у лавах 125-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ командиром окремого розвідувального взводу, у квітні 2022 року отримав звання «лейтенант». Захисник воював у запеклих боях на Донецькому напрямку.

«Загинув мій брат, наш Герой, лейтенант, командир розвідувального взводу, який з перших днів війни бився у всі двері, щоб увійти до лав ЗСУ! Він міг цього не робити і жити нормальним цивільним життям, оскільки має ІІ групу інвалідності! Але він не міг сидіти осторонь і таки відкрив ті двері для себе! На жаль, 02.11.2022 він загинув від осколку танкового снаряду. Загинув за нас з вами, щоб ми тут жили мирним життя, за Україну, за те, щоб всюди висів наш прапор, а не руська тряпка, за мир у нашій країні», - писав брат Тараса Назарій.

Побратими, друзі та рідні створили е-петицію про присвоєння Тарасові звання Герой України посмертно.

«Під час служби Тарас Чайка подавав приклад у виконанні військового обов’язку. Мужній, сильний, незламний, душа будь-якої компанії, рішучий, завжди веселий. Він був справжнім другом та побратимом. Завжди допомагав усім, хто цього потребував. Життєвий шлях, дії та позиція Тараса Чайки заслуговують на найвищу державну відзнаку – Герой України”, – зазначив автор петиції, голова Ради арбітражних керуючих Львівської області та побратим Мар’ян Чорній.

Петиція про присвоєння звання Герой України Тарасові Чайці набрала понад 25 тисяч голосів. Президент видав наказ про  врученням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові. 

Похоронили Тараса Чайку 14 листопада 2022 року на Марсовому полі у Львові – кладовищі новітніх Героїв України.

1 листопада, напередодні річниці загибелі, на будівлі Львівського наукового ліцею №1 ім. Б.-І. Антонича урочисто відкрили мурал у пам'ять про Героя України лейтенанта Тараса Чайку.

На відкритті в.о. голови Львівської обласної ради Ярослав Гасяк сказав: «Цей мурал буде нагадувати кожному з нас, а головне - вихованцям нашого наукового ліцею, про ту ціну, яку український народ платить за свою незалежність, та про загиблих Героїв, яких ми зобов`язані пам`ятати, передаючи ту пам`ять з покоління в покоління».

Вічна шана і слава Захисникові!

Фото: Фейсбук-сторінка Alla Chaika, Меморіал героїв, Фейсбук-стоірнка Horbie Chayka, Інстаграм sofia_chaika