Сусідський удар у спину: Польща та Угорщина виказали претензії Україні та погрожують завадити вступу до ЄС

Як відомо Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори щодо вступу України до ЄС. Питання має бути схвалено 27 країнами-членами на черговому саміті у Брюсселі 14–15 грудня.

Голова комісії Урсула фон дер Ляйєн оголосила цей день історичним та заявила, що Україна виконала 90% реформ, на які від неї очікував ЄС.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, в якому міститься доручення забезпечити готовність країни до початку переговорів щодо вступу до Євросоюзу. Загалом же українські посадовці заявляють, що держава може бути повністю готовою до вступу в протягом двох років від початку переговорного процесу.

Водночас одразу ж після позитивних рекомендацій Єврокомісії, Польща та Угорщина виказали претензії Україні, які можуть реально ускладнити переговорний процес. При цьому, угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан взагалі заявив, що Євросоюз не повинен навіть розпочинати переговори з Україною, що робить ситуацію ще більш загрозливою.

Які причини різких заяв Польщі та Угорщини та до чого може це призвести – у матеріалі OBOZ.UA,

Через серйозні виклики готові на компроміси

Про те, що позиція Польщі та Угорщини може бути серйозною перепоною для подальшого просування України у напрямку ЄС, говорить голова парламентського комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе. Яка у коментарі для ЗМІ заявила, що є приклади того, як через свої інтереси ті чи інші країни блокують кандидатів. На думку Климпуш-Цинцадзе, такий ризик існує й для України.

Зі свого боку секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов заявив, що наша держава готова йти на компроміси для того, щоб стати членом Євросоюзу.

"Що стосується заяви Орбана, то ми готові йти на певні компроміси в цьому питанні для того, щоб досягнути великої мети і бути членами ЄС. Складного там нічого немає і я не думаю, що для нас це буде важко. Відповідні нормативно-правові акти вже підготовлені. Більше того, думаю, вони обов’язково будуть прийняті для того, щоб Угорщина не спекулювала на тих чи інших речах", – зазначив він.

Він висловив переконання в тому, що якщо Україна в короткий термін виконає озвучені вимоги, європейська спільнота не буде проти нашого вступу до ЄС.

Економіка та історичні рани

Розширення ЄС буде одним із пріоритетів Польського головування в ЄС в 2025 році. Відтак рекомендація Єврокомісії почати переговори з Україною про членство в ЄС є позитивною звісткою, – про це повідомили у соцмережі X президент Польщі Анджей Дуда і МЗС країни.

Однак після цієї заяви пролунала й інша – поки Україна не вирішить питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії, доти Києву "немає сенсу мріяти про вступ до ЄС". Про це вже заявив заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський.

"Я скажу нашу позицію. На мою думку, без вирішення цього питання – і багато українців це вже теж усвідомлюють – Україні годі мріяти про вступ до Європейського Союзу. Тому ми будемо абсолютно підкреслювати, що без вирішення цього питання не буде довгострокового примирення з Україною", – заявив дипломат.

При цьому чи є ексгумація умовою підтримки Польщею вступу України до ЄС, польський посадовець чітко так і не відповів, а лише додав, що цю проблему необхідно вирішити.

Як відомо, польський Сейм у цьому році ухвалив резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини. Згідно з текстом резолюції зазначено, що з 2016 року 11 липня відзначається як Національний день пам'яті жертв геноциду. Також у документі вказується необхідність провести ексгумацію, гідне поховання та вшанування пам'яті всіх жертв геноциду.

Однак не тільки історичні рани турбують нинішню Польщу у взаємовідносинах з Україною. Ейфорія різносторонньої допомоги на початку вторгнення з часом перейшла у більш прагматичне русло. Це вилилося в те ж обмеження для української сільгосппродукції, яке ініціювали низка сусідніх з нами країн, зокрема й Польща.

Наша країна виступить проти вступу України до Європейського Союзу, якщо не вирішиться питання експорту українського зерна, – так відповів на питання щодо членства України в ЄС, міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус. Чиновник заявив, що за нинішніх умов польська сільськогосподарська продукція ніколи не виграє в української.

Телус зазначив, що Польща, приєднуючись до ЄС, мала виконати жорсткі умови, який висував союз. Відповідно, на його думку, Україна також має виконати подібні жорсткі умови, а саме обмежити імпорт свого зерна, у тому числі через Польщу. Роберт Телус зазначив, що в гіршому випадку Польща може не погодитися на членство України в Євросоюзі.

Проти України завжди і у всьому

Угорщина є членом Євросоюзу та НАТО, що дає їй право вето на вступ до цих організацій України, яка до них прагне. При цьому Орбан вже який рік займає "особливу" позицію з багатьох питань, що мало збігається з лінією більшості західних країн та, звісно, шкодить Україні.

Угорський прем'єр-міністр вже досить тривалий час ніби під копірку повторює російські пропагандистські наративи щодо повномасштабного вторгнення Росії, відмовляється від допомоги Україні, демонстративно підтримує теплі відносини з Кремлем, під різними приводами виступає проти допомоги ЄС та вступу України до НАТО.

Ось тепер уряд Орбана погрожує накласти вето на наступному саміті ЄС у грудні. Причина – нібито порушуються права угорської меншини в Україні через ухвалений мовний закон, який зобов’язує меншини, не лише угорську, отримувати щонайменше 70% освіти українською мовою.

"Переговори про членство не повинні починатися, це чітка позиція Угорщини", – заявив Орбан, додавши, що Брюссель "винен гроші" Будапешту.

За його словами, суперечка між ЄС та Угорщиною щодо мільярдів євро коштів від Брюсселя, заморожених для Будапешта, не може бути жодним чином пов'язана з підтримкою Угорщиною переговорів про вступ України до ЄС.

"Я хотів би дуже чітко заявити, що відмова Угорщини від початку переговорів з Україною про членство в ЄС не є предметом бізнес-угоди... Вона не може бути пов'язана з питанням коштів, які Угорщина має право отримати. Україна жодним чином не готова вести переговори з питання членства в ЄС", – сказав він.

У Євросоюзі побоюються, що уряд Орбана займе непримиренну позицію в цьому питанні і подолати вето буде майже неможливо.

Щоб ні у кого не викликало ніяких питань стосовно позиції Угорщини у відношенні українського руху до ЄС, вже міністр закордонних справ цієї країни Петер Сіярто заявив, що Україна "не підходить для членства в Євросоюзі". Мовляв, поки в нашій державі не настане мир, будь-які перемовини на цю тему буцімто недоцільні.

Угорський чиновник розповів, що в результаті вступу України війна "увійде до Євросоюзу, чого ніхто не хоче", тож країна нібито не може бути прийнята до ЄС до настання миру.

Сіярто також як і його шеф Орбан звинуватив Україну в тому, що в нашій країні "порушують принципи Євросоюзу щодо національних меншин".

Він сказав, що Україна не виконала умови, висунуті для кандидата на членство, тому її подальші кроки про вступ до ЄС Угорщина не вважає доцільними. Також Сіярто додав, що Угорщина очікує на повернення Україною угорській громаді на Закарпатті "всіх прав, які вона мала".

Багаторічна стратегія

Те, що Угорщина буде блокувати будь-які питання, важливі для України доти, доки "Україна не відновить колишні права етнічних угорців на своїй території" – не нова заява Орбана. Будапешт завжди готовий звинуватити нашу країну в утиску прав приблизно 150 тисяч етнічних угорців на Закарпатті через ухвалений у 2017 році закон щодо шкільного навчання мовами меншин.

Прагнучи встановити контроль над Закарпаттям, Орбан використовує метод впливу на регіон через українських угорців. Саме з приходом до влади орбанівської партії "Фідес" підтримку діаспори в Будапешті поставили на якісно новий рівень.

Сценарій "братньої допомоги" та підживлення сепаратизму реалізовується під соусом гуманітарної співпраці та підтримки громад Закарпаття. До повномасштабної війни чи не кожен охочий етнічний угорець з України міг отримати непоганий фінансовий грант на ведення бізнесу від угорського уряду. Така політика в майбутньому може допомогти втілити в життя далекосяжні плани.

Останній яскравий приклад того, що Будапешт і надалі проявляє особливу увагу до Закарпаття, – передача Угорщині 11 українських військовополонених без погодження з Україною.

З Польщею є можливість домовитися, з Угорщиною – буде дуже складно

Претензії на адресу України, які виказали Угорщина та Польща, мають дещо різне підґрунтя. Польща, яка виступає за відновлення історичної пам’яті, все ж не така категорична у своїх висловлюваннях і з часом вирішення питання Волинської трагедії більш аніж можливо. В той час як Угорщина на чолі з Віктором Орбаном просто ставить Україні ультиматум. Причому немає впевненості в тому, що після вирішення питання з нацменшинами, угорці знову не знайдуть причину накласти вето на європерспективи України, – таку думку у ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.

"Складне питання Волинської трагедії вже давно стоїть на повістці україно-польських відносин, – говорить Олександр Левченко. – Треба розуміти, що для наших сусідів це дуже болюча тема. Сам тому вони постійно до неї звертаються і просто відмахнутися не вийде. Потрібно спокійно пропрацювати цей напрямок разом з поляками. Україна вже певний час займається цим питанням. Так, ще є що робити, але все ж у цьому випадку, на мій погляд, великих проблем не буде. Ми спільно зможемо знайти вихід, який усіх влаштує. Так, треба чекати провокацій з цього приводу, адже Кремль буде намагатися нас посварити, розпалюючи цю тему.

Окрім того, Польща говорить, що у разі, якщо українська сторона не зробить кроків на зустріч та не вирішить цього питання, то лише тоді Україна не набуде членства в ЄС. Тобто початок переговорів вони не збираються зривати. Поляки таким чином натякають, що ми не повинні забути про цю трагедію. Саме тому треба показати нашу добру волю".

На думку Олександра Левченка, угорські погрози заблокувати початок переговорів – зовсім інша історія. Це не просто пошук діалогу, як у історії з Польщею. Угорщина просто ставить нам жорсткий ультиматум. Якщо вони виконають свої погрози, а поки все виглядає, що так і відбудеться, то ставиться під питання отримання статусу кандидата для України у раніше визначений термін.

"Якщо говорити про заяви Орбана та його міністрів, то у цьому випадку ми чітко бачимо нотки ворожості з їхньої сторони, – продовжує Олександр Левченко. – Раніше вони були проти того, щоб Україна вступала в НАТО, то тепер вже й проти нашого членства у ЄС. На мій погляд, їхні претензії дещо надумані.

Всупереч заявам офіційного Будапешта, забезпеченню мовних і культурних потреб угорців в Україні нічого не загрожує. Ухвалений у вересні Верховною Радою закон про нацменшини, навпаки, додатково розширює можливості самореалізації угорців в Україні. Єдину серйозну загрозу для угорців Закарпаття, як і для решти громадян України, становить російська агресія. Однак, офіційний Будапешт продовжує підтримувати дружні відносини з Москвою".

Справжня причина антиукраїнської політики Будапешта – не захист інтересів угорської громади в Україні, а цинічні спроби скористатись ситуацією на протистоянні РФ і Заходу, – вважає Олександр Левченко.

"Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Україна не може стати членом Європейського Союзу до завершення війни з Росією, адже це "привнесе війну до блоку", не розуміючи, що якраз перемога Москви над Києвом приведе російську армію до кордонів ЄС, які вона і перейде. Також Сійярто звинуватив Київ в тому, що в Україні "порушують принципи Євросоюзу щодо національних меншин", при тому, що цими днями Україна передала Будапешту дорожню карту щодо вирішення питання нацменшин, включаючи угорську.

Ще одна перлина із його виступу: "Україна перебуває у стані війни, і ми бачимо, що не дотримується ні свобода ЗМІ, ні свобода слова, і ми бачимо, що не проводяться вибори. Сійярто мабуть "забув", що у 2022 році Європарламент оголосив, що Угорщина тимчасово не може вважатися функціональною демократією через дії уряду Віктора Орбана. Водночас, Україна активно проводить реформи і отримала статус кандидата на членство в ЄС. За словами єврокомісара з питань бюджету і адміністрування Йоганнеса Гана, Будапешт не зможе постійно шантажувати ЄС правом вето, оскільки у Єврокомісії є механізм прийняття необхідних рішень і без Угорщини.

Та все ж головне питання – чи зможе Угорщина заблокувати початок переговорів ЄС з Україною? Так, звісно, адже процедура одностайності все ще залишається при прийнятті рішень у Європейському Союзі. Зважаючи на фактично прямий вплив Кремля на дії Орбана стосовно України, то на мій погляд, угорська сторона не піде нам на зустріч за будь-якого розвитку подій. Звичайно, безвихідних ситуацій не буває.

Для Брюсселя така позиція Будапешта навряд стала сюрпризом, тому вони будуть думати як обійти вето. Україні ж потрібно зробити дві речі – посилити діалог з цими країнами, одночасно виконавши те, що ми можемо виконати і вважаємо можливим. Та й взагалі, до такого розвитку подій, коли тобі будуть вказувати на ті чи інші проблемні питання у двосторонніх відносинах, треба бути готовими, адже Україна сьогодні тільки прагне набути членства, а тому знаходиться у не вигідному положенні. Тому лише Польщею та Угорщиною процес може й не закінчитися", – підкреслив Олександр Левченко.