Зустріч Сі Цзіньпіна та Джо Байдена затьмарена війною в Україні та Ізраїлі – чого варто очікувати

Президенти Китаю та США зустрінуться на тлі погіршення геополітичного клімату – країни перебувають на протилежних сторонах двох великих конфліктів.

Президент Китаю Сі Цзіньпін і президент США Джо Байден знову зустрінуться віч-на-віч 15 листопада в Сан-Франциско через рік після останніх переговорів. Це відбудеться в рамках саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), можна припустити, що президенти Китаю та США прагнуть стабілізувати відносини та налагодити дедалі складніший геополітичний клімат.    

Про це пише The Guardian.

Зустріч, яка може тривати кілька годин, є кульмінацією місяців діалогів на нижчому рівні, які відбулися протягом літа, коли Вашингтон відправив більше делегатів до Китаю, ніж Пекін до США.

Факт візиту китайського лідера до США вперше за шість років свідчить про певну добру волю з боку Китаю. Очікується, що серед інших заходів Сі виступить на вечері, організованій Національним комітетом із американо-китайських відносин і Американо-китайською діловою радою.

Промова Сі Цзіньпіна перед представниками американсько-китайського ділового співтовариства підкреслить прагнення президента Китаю залучити іноземні компанії назад до Китаю, багато з яких були налякані трьома роками обмежень, так званого нульового COVID-19 та нещодавніми рейдами на іноземні консалтингові фірми, а також збільшення кількості обмежень США на ведення бізнесу з Китаєм, особливо у секторах високих технологій.

Суворі обмеження на експорт передових технологій до Китаю набудуть чинності 16 листопада, наступного дня після зустрічі Сі з Байденом. Нові правила є посиленням контролю, запровадженим минулого року, спрямованим на те, щоб припинити доступ Китаю до найскладніших напівпровідників , які необхідні для розробки передового штучного інтелекту.

Також спостерігається погіршення геополітичного клімату, коли Китай і США тепер перебувають на протилежних сторонах двох великих конфліктів, а не лише війни в Україні, яка затьмарила попередню зустріч лідерів на саміті G20 в Індонезії минулого року.

Ісаак Стоун Фіш, засновник Strategy Risks, орієнтованої на Китай, каже, що "політична реальність Пекіна має для нього набагато більше значення, ніж його економічна реальність", додавши, що війни в Україні та Ізраїлі та Палестині "загалом вигідні Пекіну".

Відмова Пекіна засудити ХАМАС за останнє насильство в Ізраїлі та Палестині розчарувала західних лідерів і підкреслила, чому "комуністична партія [Китаю] становить найбільшу загрозу глобальним інтересам АмерикиМ, за словами Стоуна Фіша.

Тим не менш, відносини, здається, стабілізувалися після низхідної спіралі, яка прискорилася в лютому, коли американські сили збили китайську шпигунську повітряну кулю, що літала над Південною Кароліною. Пізніше було встановлено, що повітряна куля не надсилала розвідувальних даних до Китаю, але масштаби кризи в американо-китайських відносинах, викликаної інцидентом, насторожили багатьох спостерігачів.

Цього місяця США та Китай вперше з часів адміністрації Обами провели переговори щодо контролю над озброєннями та нерозповсюдження. Державний департамент США назвав переговори "відвертими" та "конструктивними", оскільки офіційні особи обговорювали, як забезпечити, щоб економічна конкуренція та розбіжності з низки тем, включаючи Тайвань, не переросли у конфлікт.

Але з точки зору Пекіна, найважливіше питання для американсько-китайських відносин таке ж, як і рік тому – Тайвань. Байден був рішучішим, ніж його попередник, у риторичній підтримці острова, який Китай вважає частиною своєї території.

Минулого року Байден заявив, що США надішлють збройні сили для захисту Тайваню в разі "безпрецедентного нападу" з боку Китаю. Заява президента США була засуджена Пекіном.

"Пекін не бачить багато можливостей для кардинальної зміни курсу американсько-китайських відносин", - каже Джуд Бланшетт, завідувач кафедри вивчення Китаю в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.

Але з огляду на те, що не за горами вибори як на Тайвані, так і в США, це може бути останньою можливістю Пекіна донести свої аргументи до адміністрації Байдена перед роком потрясінь 2024 року.