Нова "Лелека" в небі: як працює надсучасний БПЛА

Нашій країні для перемоги у війні проти Росії потрібні передові технології та сучасні озброєння – про це заявив головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний у гучному есе, опублікованому в журналі The Economist. Значну частину таких технологій та озброєнь ми отримуємо від наших союзників, але їх, чесно кажучи, поки що недостатньо, про що також сказав генерал Залужний. При цьому Україна теж здатна виробляти високотехнологічну зброю, зокрема, БПЛА, без яких ведення війни у ХХІ столітті неможливе. В цьому зміг переконатися кореспондент "Апострофа", який спостерігав за запуском новітнього розвідувального комплексу Leleka LR та ознайомився з його військово-технічними можливостями.

"Очі" для ЗСУ

"Три... Два... Один...". Оператор робить кілька кроків назад, натягуючи гумовий трос. Майже непомітний рух, і срібляста "пташка" з тихим дзижчанням піднімається в повітря, через декілька секунд вона зникає за пагорбом.

"Зараз оголошено повітряну тривогу по всій Україні, - говорить співробітник центру навчання пілотів БПЛА, позивний "Орфей". - Так що йому доведеться виконувати завдання в умовах роботи наших засобів РЕБ, придушення сигналу GPS та інших перешкод. Проте "пташка" має вбудовану програму польоту і, в разі втрати зв’язку з оператором, повинна повернутися в точку старту".

Саме так, в умовах максимально наближених до бойових, в полях на сході України тривають випробування нового комплексу аеророзвідки Leleka LR. Цього разу виробники вирішили показати роботу новітньої техніки журналістам, серед яких опинився і кореспондент "Апострофа".

Поки безпілотник бореться з недружніми обставинами десь поза полем зору, "Орфей" розповідає про його характеристики і можливості. "Літачок" може триматися в повітрі протягом чотирьох годин, рухаючися зі швидкістю до 70 кілометрів на годину. Гарантована дальність польоту складає 240 кілометрів, і він може тримати надійний зв’язок з пультом управління на відстані до 90 кілометрів. Максимальна висота польоту - 2000 метрів.

"Технічно він може підніматися і на висоту до 3000 метрів, - додає "Орфей". - Проте потреби в цьому немає. Тож висота польоту обмежена програмно. Цього цілком достатньо для виконання всіх задач, для яких призначений комплекс".

Також нова "пташка" отримала рухомі елементи крила, аналогічні тим, які є у справжніх великих літаків. Це дозволило значно покращити її маневреність у польоті порівняно з моделями, які мають цільне крило.

"Повертаючи елерони, можна значно пришвидшити набирання висоти, - розповідає оператор комплексу, позивний "Кіт". - Наприклад, якщо на маршруті трапляється ворожа установка РЕБ, то безпілотник може швидко піднятися і облетіти "купол" перешкод зверху. А при посадці такі крила дозволяють вдвічі скоротити довжину посадкової смуги, завдяки чому набагато легше вибирати місця для роботи".

Літальний апарат обладнаний камерою з 25-кратним оптичним збільшенням і 4-кратним цифровим. Таким чином максимально камера може збільшувати зображення в 100 разів. Блок камери має гіроскопічну стабілізацію і систему утримання об’єкту, що дозволяє отримувати якісне і стійке зображення. Разом зі спеціальним програмним забезпеченням на пульті управління ця система дозволяє надійно тримати виявлену рухому чи нерухому ціль в центрі кадру. В комплект також входять блоки, обладнані інфрачервоними камерами, що дозволяє здійснювати розвідку в темну пору доби.

В склад розвідувального комплексу Leleka LR входить три БПЛА, радар, а також пульт управління, обладнаний комп’ютерами, з яких оператор здійснює управління і на яких може бачити зображення об’єктів спостереження. Також в комплект входить набір необхідних запчастин і дві скрині, в які все це пакується. Тож для його переміщення достатньо мікроавтобуса чи пікапа.

Особлива увага при проєктуванні комплексу була приділена легкості і швидкості його розгортання. Це критично важлива характеристика для військової техніки. Адже ворог усвідомлює важливість засобів аеророзвідки і цілеспрямовано полює на операторів. І для того, щоб уникнути прильоту, вони повинні, прибувши на місце, дуже швидко розгорнути комплекс, а виконавши завдання, негайно зібратися і поїхати.

"Технічне рішення комплексу дозволяє дуже швидко зібрати літальні апарати, - говорить "Орфей". - Для цього не потрібні взагалі ніякі інструменти. Всі частини приєднуються одна до одної за допомогою клямок. Оператору потрібно тільки натискати кнопки. Завдяки цьому час розготрання комплексу дуже короткий. Від моменту приїзду на місце до моменту, коли безпілотник піднімається в повітря, проходить не більше 10 хвилин. А добре треновані екіпажі вкладаються і в 9 хвилин".

Тим часом знову почулося знайоме дзижчання: у небі з’явився крихітний "літачок", який почав знижуватися, описуючи кола над полем. Проте він там був не один. Неподалік співробітники навчального центру помітили ще один безпілотник. Встановити, його модель і приналежність з великої відстані було непросто, проте за силуетом фахівці припустили, що це може бути російський "Орлан". Тож перебування на даному місці було вирішено максимально скоротити.

Через хвилину "пташка" здійснила м’яку посадку на траву, і оператори комплексу отримали можливість на практиці продемонструвати мобільність комплексу. Не пройшло і 10 хвилин, як скрині опинилися в мікроавтобусі, і він покинув місце подій. Не забарилися вирушити слідом і журналісти разом з представниками компанії-виробника і співробітниками навчального центру.

"Тепер, якщо в це місце і прилетить "Іскандер", то росіяни тільки марно витратять 3 мільйони доларів", - жартує "Орфей".

Під "парасолькою" НАТО

Розвідувальний комплекс Leleka LR (з англійської long range - далекобійний) є більш просунутою версією добре знайомого Силам оборони розвідувального комплекса "Лелека-100", який спроєктувала і виробляє українська компанія DeViRo. Проте, як можна здогадатися з назви, він уже не є виключно українським продуктом. Виробляє комплекс Leleka LR українсько-чеська компанія UAC.

"Ворог чудово усвідомлює важливість таких розвідувальних комплексів, - розповідає операційний директор компанії Кирило Заболотний. - Тому за нашими людьми і виробничими приміщеннями відбувається постійне полювання. Тому виробництво нового комплексу було вирішено перенести за кордон. В Чехії знайшовся інвестор, який зголосився вкласти гроші в спільне підприємство. Разом з ним було засновано спільне підприємство UAC".

За його словами, в Чехії існує можливість не лише безпечно здійснювати збирання комплексів, але й за потреби швидко масштабувати виробництво. В той же час, виробництво комплексу "Лелека-100" і надалі залишатиметься в Україні.

У зв’язку з тим, що новий комплекс виробляється на території країни НАТО, він адаптований до стандартів блоку, а тому може бути прийнятий на озброєння не лише в Україні.

"Звичайно, отримання дозволу на постачання військової техніки - дуже тривала і складна бюрократична процедура, - говорить Кирило Заболотний. - Але ми маємо сприяння з боку урядів Чехії та України, тож сподіваємося, що незабаром всі необхідні документи будуть оформлені".

До Leleka LR вже виявила інтерес одна з держав-членів НАТО, втім, експорт до інших країн розглядається підприємством скоріше як справа на майбутнє: "Сьогодні найголовніша для нас мета - повне забезпечення потреб Сил оборони. І тільки якщо ми виконаємо всі замовлення з України, і у нас залишаться вільні виробничі потужності, можна буде розглянути постачання до інших країн".

На думку Заболотного, справжній час для експорту комплексів настане після війни.

"Озброєння, які сьогодні створюються в Україні, проходять випробування в найжорстокішій війні ХХІ століття, і після її закінчення попит на ці озброєння буде дуже високим. Це дасть нам можливість вийти зі своїми виробами на світовий ринок", - сказав він.

Тому що ми пілоти

Нинішня війна, як відомо, значною мірою є змаганням технологій. А вони не працюють самі по собі. Адже для того, щоб складна техніка працювала, потрібен спеціально навчений персонал, який уміє не лише нею користуватися, але й досягати максимального результату.

Тому для того, щоб підготувати максимальну кількість кваліфікованих пілотів для Leleka LR, виробник створив спеціальний Центр підготовки, де вже проходять навчання майбутні оператори нових комплексів.

Проте налагодження роботи центру проходить не без проблем.

"Генеральний штаб регулярно направляє до нас військовослужбовців для проходження навчання, - говорить начальник Центру підготовки пілотів, позивний "Азраїл". - Проте він не може укладати контракти на підготовку фахівців. Це - функції Міністерства оборони та Міністерства освіти. Проте вони воліють розміщувати такі замовлення в державних навчальних центрах. Відтак ми фактично готуємо фахівців для Збройних сил за власний рахунок".

Утім, на думку інструктора, навчання безпосередньо у компанії виробника має певні переваги над державними закладами. В даному випадку вони можуть отримати знання від людей, які безпосередньо брали участь у створенні комплексів і досконально знають всі тонкощі роботи на них і технічного обслуговування.

"До того ж, слід мати на увазі, що при навчанні техніка неминуче ламається, - говорить "Азраїл". - Недосвідчені пілоти часто невдало приземляють безпілотники чи роблять помилки в управлінні. При цьому ремонт може забезпечити лише компанія-виробник. Державному центру для того, щоб полагодити пошкоджену "пташку", потрібно написати заявку і направити її до нас. Всі формальності разом з ремонтом можуть зайняти кілька тижнів, протягом яких навчальний центр має недостачу в техніці".

Звичайно, в навчальному центрі виробника курсанти також ламають безпілотники нітрохи не менше, ніж в державному. Проте тут ремонт відбувається набагато швидше і без зайвої бюрократичної тяганини. Завдяки цьому навчальний процес повністю забезпечений технікою, і пілоти на момент випуску мають достатньо велику кількість годин нальоту, що забезпечує їм можливість після повернення в свої частини якісно виконувати бойові завдання.

При цьому термін навчання в цьому центрі коротший, ніж в державних закладах, оскільки курсанти не вивчають супутніх військових дисциплін, а зосереджуються виключно на освоєнні роботи з розвідувальними комплексами.

Особливо прискорюється навчання у випадку, якщо оператор вже має досвід роботи на аналогічній техніці.

"Я вже працював з комплексом "Лелека-100", тому основні принципи пілотування мені були відомі, - розповідає курсант, позивний "Зум". - Тож уже за два тижні навчання і тренувань мені вдалося освоїти роботу на Leleka LR".

Компанія-виробник зацікавлена в тому, щоб її техніка використовувалася максимально ефективно і показувала хороші результати. В першу чергу, це наближає перемогу на фронті. А додатково ще й стає хорошою рекламою для її продукції.

"Тому ми готові значно розширити підготовку кваліфікованих пілотів, - говорить "Азраїл". - Проте забезпечення курсантів всім необхідним, зарплата інструкторів, технічне забезпечення та інші функції центру вимагають коштів. А власні фінансові можливості компанії є обмеженими. Тож ми сподіваємося на те, що все ж таки вдасться подолати бюрократичні перепони і отримати державне замовлення на підготовку фахівців. Це піде на користь всім сторонам, і, в першу чергу, ЗСУ, які отримають кваліфікованих розвідників".