Гострі кути лжереформи №5655. Без презумпції винуватості учасників будівельного ринку

У звіті про готовність України до переговорів щодо вступу до ЄС Єврокомісія зазначила, що Україні не варто приймати закон про містобудування в редакції, що існує нині. Судячи з контексту, йдеться про скандальний закон №5655, що вже рік лежить на Банковій без підпису президента. Вочевидь, після вже другого попередження ЄК непохитні лобісти закону — голова профільного комітету Олена Шуляк і профільний віцепрем'єр Олександр Кубраков — будуть вимушені зробити крок назад, а парламент — докладно зайнятися розробкою Містобудівного кодексу. На старті нової версії реформи через прийняття Містобудівного кодексу, що вже розгортається в парламенті, позначимо ще один важливий аспект законопроєкту №5655, який від початку виводив його за цивілізовані рамки.

Що таке презумпція винуватості

У цивільному праві існує презумпція вини порушника. Особа вважається винною доти, доки не доведе своєї невинуватості. Будівельні організації у разі невиконання/неналежного виконання зобов'язань при здійснення будівельних робіт несуть підвищену відповідальність, пов'язану з гарантуванням якості виконаних робіт і міцності конструкції будівлі та її елементів. Що має бути підкріплено страхуванням відповідальності на весь період гарантії.

У Франції таку гарантію відповідальності підкріплено обов'язковим страхуванням десятирічної гарантії архітекторів, підрядників, виробників обладнання, підприємців. У разі порушення цієї вимоги передбачено штраф 75 тис. євро або тюремне ув'язнення до трьох років. Згідно з полісом покриваються пошкодження, які впливають на міцність конструкції або діють на будівлю в одному зі складових її елементів, роблячи непридатною для використання (великі тріщини, зсуви, протікання води). Ці пошкодження можуть стосуватися даху, рам, стін, вбудованих труб, системи вентиляції, кондиціювання та іншого.

У Цивільному кодексі України також прописано десятирічну гарантію фахівців будівельної індустрії. І що? Нещодавній приклад — обвал Дегтярівського мосту в Києві. Інцидент прокоментували в компанії «Київавтодор», що займалася його реконструкцією. Там заявили, що відповідальність за роботу на об'єкті несе підрядник. І яку ж відповідальність несе підрядник? Він що — розорився після виплати збитків? Ні, буде, як завжди, договірняк. Хіба замовник — КМДА подасть до суду на підрядника? Збитки якось замаскують і ніхто не понесе відповідальності. А якби було рішення суду про стягнення з підрядника суми збитків, і підрядник розорився, цей прецедент отримав би розголос й інші підрядники стали б шукати вихід і прийшли до страховиків, як це буває в усьому світі.

У нас, на жаль, відбувається зовсім інше.

Норма закону про гарантії — порожній звук

У містобудівній сфері відсутній інститут відповідальності. Гарантій, виписаних у законі, нічим і ніким не підкріплено. Ніхто не контролює й не відповідає за порушення, які призводять до матеріальних і моральних втрат громадян-інвесторів. Будівництва десятиліттями ведуться з грубими порушеннями будівельних норм: без відповідної інфраструктури (під'їзні дороги, стоянки для автомобілів, дитячі майданчики, центральна каналізація тощо), дотримання висотності, відстаней між будинками. Державні органи, покликані давати дозволи й контролювати якість будівництва, не те що не справляються, а сильно корумповані — там зберігаються старі правила й процедури, немає ефективного механізму здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Хто може взяти на себе ці функції? Тільки той, хто платить за виявлені недоліки. А таку функцією має тільки інститут страхування. Цей механізм працює в усьому світі, і саме він — разом із банківським компонентом — лежить в основі розвитку будівельної індустрії.

Як вирішує проблему «реформаторський» законопроєкт №5655

Ніяк. Попри два тривалі семінари учасників будівельного ринку й страховиків, які організував і провів один із лобістів №5655 голова Конфедерації будівельників України (КБУ) Лев Парцхаладзе. У цьому законі питання страхування прописано на печерному рівні.

По-перше, для отримання дозвільних документів на будівництво запропоновані види інженерного страхування та професійної відповідальності є добровільними, а не обов'язковими. На відміну від практики будь-якої європейської країни, де страховий компонент прописано у кожному договорі підряду.

По-друге, замість страхування профвідповідальності архітекторів та інженерів-контролерів запровадили страхування загальноцивільної відповідальності без зазначення «перед третіми особами». Хоча люди різних професій, які у зв'язку зі спеціалізацією можуть завдати шкоди через власну помилку в роботі, мають страхувати свою професійну відповідальність (лікарі, адвокати, брокери, архітектори та ін.). На Заході навіть не стануть наймати директором корпорації, якщо кандидат не має страховки відповідальності. Це абетка страхування, якої, на жаль, не знають автори закону. Жоден страховик не візьме на себе подібного ризику, тому що не зможе його перестрахувати. Я взагалі не розумію, як ця вимога потрапила до остаточної редакції. Це нонсенс.

По-третє, створюється інститут незалежних контролерів, які повинні мати страховку загальноцивільної відповідальності на три або п'ять мільйонів євро — залежно від типу об'єкта. Як контролер із такою відповідальністю зможе покрити можливі збитки від неправильних дій підрядників на мільярди гривень? Таке положення може створити корупційні схеми, при яких видаватимуть поліс без відповідальності страховика, подібно до того, як деякі страховики продавали поліси ОСАЦВ без покриття відповідальності. Вони не розуміють, яку бомбу заклали цією безграмотною вимогою.

На які умови прийдуть європейські інвестори

Якщо закордонні інвестори та девелопери прийдуть в Україну, то вони привнесуть сюди свої правила. Вони розуміють свої ризики, що таке страхування та як його використовувати. І вони точно не гратимуть за нашими правилами. Точніше, без правил.

Чому?

По-перше, обсяги інвестиційних проєктів дуже великі, а значить, суми відповідальності теж будуть дуже великі. Місткість страхового ринку України обмежена. Отже, всі ризики з інженерного страхування будуть перестраховуватися на 90–95% у західних компаніях.

По-друге, у перестрахувальників склалися багаторічні зв'язки з аджастерськими та сюрвеєрськими компаніями, які добре відомі на Заході. Це такі компанії, як Crawford, Canningham&Lindsey. Крім того, при страхуванні інженерних ризиків перестрахувальники будуть використовувати перевірені сюрвеєрські компанії, такі світові бренди, як APAVE, Bureau Veritas, Qualiconsult, Dekra або Socotec, що використовуються страховиками та перестрахувальниками як служби технічної інспекції. Останні рекомендуватимуть ці компанії нашим страховикам.

Перелічені вище міжнародні компанії працюють на світових ринках десятки років, мають відповідні покриття своєї профвідповідальності, їм довіряють перестрахувальники, які виплачуватимуть збитки після їхнього контролю. А наші кишенькові контролери-5655 опиняться без роботи або отримуватимуть страховку без реального покриття (див. вище). Плюс такий підхід убиває наш страховий ринок. Західні компанії прийдуть зі своїми продуктами та своїми страховиками. Або через дочірні компанії в Україні будуть забезпечувати взяття цих ризиків.

Це положення також дає можливість плодити кептивних страховиків від будівельної індустрії. Що є ще одним каналом корупції — мати власного страховика для внутрішнього ринку, тому що на зовнішньому ринку цих ризиків ніхто не братиме.

Сам перелік інженерних видів страхування, що використовуються в будівництві, таких як усі ризики підрядника (Contractor All Risk, CAR), усі ризики монтажу (Erection All Risks, EAR), страхування будівельних механізмів і машин (Contractor’s Plant and Machinery Insurance, CPM), страхування відповідальності перед третіми особами (Third Party Liability, TPL), навіть не наведений у законі №5655 як просте перерахування. Крім того, ці види страхування не є обов'язковими при отриманні дозвільних документів на будівництво.

Чому страхування підштовхне реальні реформи в сфері

Згадайте встановлення стелі ціни на російську нафту в 60 дол. за барель у серпні поточного року, коли світові страховики перестали брати на страхування відповідальність судновласників «сірих» танкерів, які стала використовувати Росія. Тому що без цієї страховки жоден порт не прийме такого танкера під розвантаження. Отаке ставлення до страхування у світі.

Тому без впровадження обов'язкового страхування CAR, EAR, TPL, професійної відповідальності учасників будівельного процесу ми ніколи не позбудемося корупції. Законодавці вважають, що на нинішньому етапі обов'язкового страхування будівельна індустрія не потягне. Це все домисли. Великі девелопери дають хабарі на мільйони доларів. А тому гроші на страховку в кілька десятків тисяч доларів знайдуть. Але обов'язкове страхування підніме культуру страхування та якість будівництва. Тільки страховики зацікавлені у відсутності збитків, тож вони жорстко контролюватимуть усі процеси, починаючи від проєкту до вибору будмайданчика та організації робіт на ньому.

Страхування — той інститут, який удосконалює та розвиває безпеку в бізнесі. Наприклад, у США страхові компанії, а не якийсь державний орган, здійснюють розробку регуляторних актів у будівництві. Може, й нам варто перейняти досвід у розробці регуляторних документів? У розробці інструкції при проведенні тунельних робіт беруть участь фахівці багатьох країн, члени міжнародних організацій страховиків, але не державних контролюючих органів.

Висновки

Отже, очевидно, що:

— запропоновані в законопроєкті №5655 варіанти страхування цивільної відповідальності замість професійної відповідальності учасників будівельного процесу не забезпечать захисту об'єктів від помилок учасників будівельного процесу, а навпаки, створять додаткові корупційні схеми та кептивні страхові компанії із середовища будівельної галузі;

— наявність полісів інженерного страхування, таких як CAR, EAR, TPL, і професійна відповідальність учасників будівельного процесу мають бути обов'язковою умовою при отриманні дозвільних документів на будівництво;

— інститут незалежних інженерів-контролерів є мертвонародженим органом, послугами якого не користуватимуться інвестори та девелопери із закордонних країн. У світі напрацьовані взаємовідносини з відомими брендами, що як служби технічної інспекції будуть використовуватися страховиками та перестрахувальниками;

— для великих інвесторів і девелоперів, які прийдуть до України, єдиним джерелом інформації будуть страхові брокери, перша трійка світових лідерів яких є в Україні. Вони привнесуть сюди все, що є в їхніх країнах: і страхові продукти, і технології, і бізнес-процеси, а відповідно до прийнятого Закону України «Про страхування», навіть прямі контракти з закордонними страховиками. Тому вся регуляторна та контролююча інфраструктура, яка створюється на підставі закону №5655, може залишитися поза передбачуваним будівельним бізнесом;

— ми вже маємо приклади, коли великі закордонні інвестори, девелопери й підрядники використовуються в будівництві. Наприклад, французи були запрошені для будівництва саркофага на Чорнобильській АЕС. Турецькі будівельники відновлювали дороги, а для будівництва другої черги Окружної дороги використовуватимуть китайські компанії. Ця тенденція буде проглядатися й при відновленні економіки. Нашого виробника ми не підтримуємо;

— в умовах бойових дій і за наявності агресивного сусіда неможливим буде відновлення зруйнованої інфраструктури та промисловості без покриття воєнних ризиків. Один із найбільших страхових брокерів у світі вже запропонував КМУ розглянути питання про використання Political Violence Insurance відносно проєктів відновлення об'єктів в Україні. І це каже багато про що. Аналогічна пропозиція розглядається ринком Ллойда. До цього має готуватися й будівельна індустрія. Без покриття цих ризиків жоден інвестор в Україні нічого не будуватиме.