Податок 6% для тих, хто не хоче бути ФОП: що з ним не так

Українці не люблять платити податки, тому нардепи не залишають спроб змінити систему оподаткування, вважаючи, що це зможе виправити ситуацію. Наприкінці жовтня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №10166, який пропонує створити новий податковий режим для неофіційно зайнятих осіб із базовою ставкою 6% від обороту. Автори документа пояснили, що спрощена система оподаткування, що діє, підходить не всім: хтось не хоче ставати ФОПом, оскільки виконує певну роботу лише час від часу, а когось відлякують процес реєстрації, необхідність вести звітність і можливі перевірки.

У законопроєкті прописано досить амбітні цілі: очікується, що загальна сума надходжень від запропонованого спецрежиму може становити близько 10 млрд грн. Щоправда, у економістів такі прогнози не викликали нічого, крім сміху.

Що в законі

Спеціальний режим, що пропонується в законопроєкті, дозволить працювати без звітності, а податки з рахунку людини автоматично списуватимуться банком.

Право на застосування спецрежиму оподаткування матимуть особи, які не є самозайнятими та не використовують працю найманих осіб. Доходи, отримані фізособою в рамках спеціального режиму, пропонують обкласти податком за ставкою 6%, якщо сума отриманого протягом року доходу не перевищує 153 мінімальні зарплати (на сьогодні це 1,025 млн грн). Доходи понад цю суму оподатковуватимуться за звичайною ставкою 18%. При цьому такі фізособи (якщо вони не працюють виключно з цифровими платформами) повинні працювати через реєстратори розрахункових операцій (РРО), оскільки податкові зобов'язання визначатимуться саме на підставі даних РРО.

У документі перераховано два десятки дозволеної діяльності для цього спецрежиму: таксисти, кур'єри, репетитори, ремонтники, перекладачі, фотографи, домашня прислуга, няні, перукарі, майстри манікюру.

Загальну суму можливих надходжень від запропонованого спецрежиму автори ініціативи оцінюють у 10 млрд грн. Як приклад, у пояснювальній записці наводяться 300 тис. водіїв таксі, які співпрацюють з онлайн-сервісами – «цифровими платформами». З них ФОП є всього 4%. Депутати налаштовані надзвичайно оптимістично, припускаючи, що до сьогодні саме необхідність оформляти статус фізособи-підприємця була для водіїв єдиною перешкодою для легалізації. Але якщо це стане необов'язково, то офіційно працювати готові від 63% до 100% (!) таксистів.

«Існує значний потенціал щодо обміну інформацією з операторами цифрових платформ, що стане першим кроком для приведення податкового законодавства України у відповідність до вимог Директиви про адміністративне співробітництво щодо автоматичного обміну інформацією операторів цифрових платформ. Водночас слід врахувати також значну кількість осіб, які працюють індивідуально, без співпраці з цифровими платформами, але готові здійснювати свою діяльність у легальній площині на інших умовах, ніж реєстрація фізичною особою-підприємцем», - йдеться у пояснювальній записці до документа.

Європейська практика та досвід інших країн

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко каже, що запровадження подібних податків є європейською практикою, тож справа не так у самих податках, як у європейському підході.

– У ЄС немає спрощеної системи оподаткування, але є аналогічна система податків для дрібного бізнесу, – зазначив економіст у розмові з KP.UA. – Суть проста: хочеш займатися дрібним бізнесом, але без найму людей, – можеш скористатися простою системою оподаткування. Не потрібно реєструвати ФОП, достатньо зареєструватися в податковій і щорічно складати звіти. І 6% з обороту – це дуже добрий відсоток з огляду на те, що не треба платити ЄСВ. Це справді може бути вигідно малому бізнесу.

Про досвід інших країн, де вводилися такі податкові новації, KP.UA розповів аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. На жаль, про 100% бажання платників податків легалізуватися не йдеться.

За словами експерта, на ранньому етапі впровадження протягом перших двох років після запуску громадяни обережно підходять до «підключення» до нової системи оподаткування. Цільовою аудиторією на цьому етапі може стати не більше 1% від працездатного населення країни, а додаткові податкові надходження становитимуть близько 0,02-0,04% загального обсягу податкових зборів. Як бачимо, не густо.

- Але якщо уряду вдається зберегти стабільність параметрів нового податку та організувати зручну систему підключення та адміністрування, наприклад, через додатки комерційних банків, то через кілька років кількість платників податків починає швидко збільшуватися. Вже за п'ять-шість років після запуску цільовою аудиторією можуть стати 15-17% працездатного населення країни. Кратно зростають і додаткові податкові надходження до бюджету - до 0,2-0,3% від загального обсягу податкових зборів.

У деяких країнах ефект може бути вражаючим, і, каже Орищак, не виключено, що саме Україна і стане таким прикладом. Проте робити точні прогнози надто рано: через війну залишається незрозумілою майбутня структура зайнятості в країні.

- Що стосується прямих наслідків від запровадження такого податку, то, як показує практика, насамперед вони виражаються у зростанні цін на послуги, - підсумував експерт. - Податкові витрати через вибілювання доходів неофіційно зайняті громадяни перекладають на своїх клієнтів. Втім, оскільки процес впровадження буде досить тривалим, споживачі подорожчання не помітять.

«Схема для відмивання» та «мертвонароджена ініціатива»

У свою чергу, економіст Владислав Банков сприйняв законопроєкт без особливого ентузіазму, зазначивши, що нові правила лише збільшать витрати на адміністрування і скоротять безготівкові розрахунки, розширивши нерегульований сектор економіки.

– Виникає підозра, що творці схеми сподіваються відмити власні корупційні доходи за мінімальною ставкою, – припускає Банков. – Наприклад, депутати, чиновники, правоохоронці, військкоми тощо зможуть таким чином легалізувати злочинні доходи, отримані від тотальної корупції, пославшись на надзвичайно успішну самозайнятість родичів. Думаю, що всерйоз ніхто і не розраховує на те, що цей податок сплачуватимуть громадяни, які фактично перебиваються тимчасовими підробітками, щоби просто вижити.

За словами Банкова, подібні ініціативи вкотре вказують на відірваність влади від реального стану справ у країні, оскільки чиновники, які живуть за рахунок іноземної допомоги, повністю втратили зв'язок із поточною ситуацією в Україні.

Аналітик Данило Монін уважно вивчив законопроєкт про новий режим роботи для самозайнятих за виділеним спектром послуг і також залишився не в захваті від творчості «фіскально стурбованих» авторів.

– Пропонується 6% податку при доході до 1 млн грн та 18% податку при доході понад 1 млн грн, – каже експерт. - При цьому треба обов'язково ставити РРО та підключатися до цифрової платформи. Зрозуміло, якщо не пробив чек, оштрафують за повною програмою. Єдиний бонус, який можна назвати, – це можливість не платити ЄСВ із мінімальної зарплати. На мою думку, це аналог першої групи ФОП. Але якщо там підприємець просто заплатив фіксовану суму і може спати спокійно, то автори документу пропонують РРО «у кожен будинок». Причому завзято стежити за таксистами, кур'єрами, перекладачами, медсестрами, нянями, прибиральниками та іншими самозайнятими, для яких отримати супердохід просто нереально.

Словом, резюмував Данило Монін, виглядає як спроба поставити РРО всім із першої групи ФОП. За його словами, це «мертвонароджена ініціатива», яку буде проігноровано навіть у тому випадку, якщо буде проголосовано. Банально - просто контролерів не вистачить бігати за кожним, хто хоче вижити, і перевіряти, чи пробив він чек.