Цена блокады: к чему привел протест на украинско-польской границе

Вже понад тиждень українсько-польський кордон є де-факто заблокований.

Польські перевізники, а точніше – нещодавно створений "Комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту", за яким стоїть антиукраїнська партія "Конфедерація", перешкоджають роботі трьох ключових пунктів перетину кордону з Україною.

Наразі пункти пропуску "Ягодин – Дорогуськ" та "Рава-Руська – Гребенне" закриті як у напрямку в’їзду в Україну, так і у напрямку виїзду, пункт пропуску "Краківець – Корчова" закритий лише в напрямку в’їзду в Україну.

Страйк, який почався опівдні 6 листопада, призвів до того, що приблизно 20 тисяч автівок залишаються заблокованими на кордоні, не досягнувши своїх пунктів призначення (дані українського Міністерства інфраструктури).

З іншого боку, польська митна служба повідомляє, що станом на 9 годину ранку 10 листопада черга на виїзд з Польщі перед пунктом пропуску "Ягодин – Дорогуськ" становила близько 1300 транспортних засобів, "Рава-Руська — Гребенне" – 550 та "Краківець — Корчова" – 520 транспортних засобів.

Українські чиновники вже спробували напряму домовитися з блокувальниками кордону – проте невдало.

"Ми не досягли домовленостей.

Українська сторона не бере до уваги наші вимоги", – сказав організатор протесту в прикордонному місті Дорогуськ (та одночасно — голова люблінського осередку "Конфедерації") Рафал Меклер.

А відповідно, шансів, що згодом вдасться досягти компромісу, відверто небагато.

Виникає питання: якою є ціна цього блокування для української економіки і які сектори постраждають найбільше?.

Перш за все – про прямі збитки.

Тобто про втрати українських перевізників, що не можуть виконувати свої контракти.

За словами Олександра Кирилюка, директора департаменту міжнародних автоперевезень групи логістичних компаній ZAMMLER, в обігових коштах один день простою однієї вантажівки коштує українським перевізникам 300-350 євро.

Статистика перетину кордону автомобілями у системі "єЧерга" за жовтень свідчить, що польські прикордонні пункти пропуску в середньому перетинало 1140 автівок з вантажем на день.

Три нині заблоковані пункти пропуску пропустили в жовтні в середньому 960 автівок на день, що становить 84% від загальної кількості перетинів польського кордону.

Ще 285 автівок на день виїжджало через два інші пункти пропуску порожніми.

З цих 960 автівок частина вчасно зорієнтувалась, послухала попередження про страйк і поїхала на інші кордони, частині вдалося проїхати, а частина зараз стоїть у черзі на кордоні.

Наприклад, "Ягодин – Дорогуськ" за 7–10 листопада перетнуло в середньому 70 автівок за добу, пункти "Краківець – Корчова" та "Рава-Руська – Гребенне" – 270 та 74 відповідно.

Виходить, що приблизно 546 автівок на цих трьох пунктах пропуску за день не змогли перетнути кордон і застрягли в черзі.

Множимо це на 300 євро і отримуємо 164 тисячі євро на день прямих збитків за простоєм.

Проте це лише верхівка айсберга, адже українські втрати не обмежуються лише збитками перевізників.

Загальна сума збитків буде значно більшою, охоплюючи ризики для підприємств, експортерів та імпортерів.

Невиконання контрактів і припинення виробництва стають неодмінною частиною цього сценарію.

Враховуючи, що на кордоні з Польщею залишився лише один пункт пропуску для фур – "Шегині – Медика" (решта пропускають тільки транспортні засоби до 7,5 тонн), експорт та імпорт товарів буде значно ускладнений.

Зокрема, у жовтні автомобільний транспорт забезпечив 36% імпорту пропан-бутану, 18% бензину та 16% дизельного пального.І хоча протестувальники обіцяють пропускати цистерни з паливом, з блокуванням на кордоні може виникнути недостатність окремих видів палива та інших товарів, що вплине на ринок та споживання.

Натомість вплив на експорт агропродукції може бути незначним.

Якщо подивитися статистику аграрного експорту, то згідно з даними за вересень (за жовтень даних ще немає) автотранспортом було експортовано лише 7% від всього аграрного експорту.

Основним видом транспорту для експорту аграрної продукції є залізниця (64%) та порти (26%).

Тому можна сподіватися, що страйк польських перевізників не сильно зачепить експорт зернових та іншої сільськогосподарської продукції, а наявні потоки переорієнтуються на інші напрямки.

Зернотрейдери повідомляють, що у зв'язку зі страйками й перешкодами на польському кордоні автоперевізники вже збільшили обсяг перевезень вантажу через територію Угорщини та Словаччини.

На жаль, збільшити обсяг перевезень через румунський кордон не вдається через реконструкцію найбільшого пункту пропуску з Румунією "Порубне – Сірет".

Хто найбільше втратив від цього страйку? Експортери.

Але не аграрної продукції, а інших товарів.

Наприклад, "Інтерпайп" експортує металопродукцію, в тому числі автомобільним транспортом, більше тисячі автівок на місяць.

Або виробники склотари, які експортують її на заводи в Європі.

Автомобільним транспортом також експортують деревину, меблі, харчову та фармацевтичну продукцію тощо.

Відповідно, з експортерами втрачає і українська митниця, а з нею бюджет країни.

Також постраждають імпортери, насамперед пального, виробів з пластмаси та харчової продукції.

Це означає, що польський бізнес також зазнає збитків від цього блокування.

І не виключено, що ці втрати є співставними з українськими.

Тому мери та поліція прикордонних польських міст вимагають припинити протест.

Наприклад, мер міста Любича-Крулевська та начальник поліції міста Томашув Любельський, розташованих на трасі DK17, що веде до термінала Гребенне, закликали припинити блокаду, а у Дорогуську поліція попросила мера розігнати акцію протесту, бо побоювалася, що не зможе контролювати групу українських водіїв, які хотіли би прорвати блокаду силою.

В такій ситуації найскоріше зняття блокади повністю відповідає інтересам і Києва, і Варшави.

Уряди обох країн мають невідкладно реагувати, шукаючи шляхи вирішення конфлікту та відновлення нормального руху на кордоні, щоб уникнути поглиблення економічних наслідків.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів.