Вчені назвали три варіанти безсмертя для людини

Завантаження розуму на комп'ютер

Кілька років тому журнал MIT Technology Review, що належить Массачусетському технологічному інституту,  розповідав  про стартап під назвою Nectome. Його керівники стверджували, що знайшли спосіб зберегти людський мозок на рівні синапсів, щоб згодом отримати можливість витягти збережену в синапсах інформацію, завантажити її в комп'ютер або хмару, а потім перезавантажити спогади, розархівувавши розум. Таким чином у стартапі представляли цифрове безсмертя.

Звучить як ідея із наукової фантастики? У Nectome спочатку існування цього й не приховували. Але додавали: їхнє уявлення включає «високотехнологічний процес бальзамування», який базується на застосуванні складного спеціалізованого хімічного розчину. Останній, якщо вірити працівникам проекту, дозволяє зберегти мозок до мікроскопічних деталей на десятки, а то й сотні, років уперед.

Втім, є кілька серйозних але. По-перше, стартапа не має робочого методу, що дозволяє на даному етапі розвитку технологій здійснити «завантаження» розуму в суперкомп'ютер або іншу інформаційну систему. Хоча це, за словами представників організації, відбудеться в «нинішньому столітті». Працюють наперед?

По-друге, що радикальніше, мозок для процедури консервації, що описується в Nectome (не плутати з кріонікою, про це пізніше) повинен бути «свіжим». Простіше кажучи, людина, яка потенційно погодилася на подібне оцифрування, повинна бути готова до евтаназії, або медичного умертвіння. У стартапі пояснюють це необхідністю збереження коннектома - складної мережі сполук синапсів мозку. Останній, якщо уявлення вчених вірні, також є відповідальним за самоідентичність людини (можна сказати, особливості її характеру).

Наскільки це взагалі є законним? У матеріалі від 2018 року, на який, зокрема,  посилаються  в The Daily Mail, йдеться, що в деяких штатах США медична евтаназія дозволена для невиліковно хворих людей. Відповідно до цього в Nectome збиралися пропонувати послугу подібним пацієнтам. Причому не безкоштовно, а за заставу $10 тисяч.

Незважаючи на всі згадані обмеження, стартап отримав кілька грантів та зміг провести первинні випробування на тваринах. Але для експериментів із людським мозком час ще, очевидно, не настав. У MIT Technology Review уточнювали про «лист очікування», що складається з 25 осіб, які готові в майбутньому пожертвувати тіла на потреби науки. Але конкретики з того часу не озвучувалося.

Крім того, незайманими залишаються питання етики: у Массачусетському інституті, із фахівцями якого спочатку співпрацювали у стартапі, розірвали стосунки з Nectome саме з цієї причини. "Технологія знаходиться в зародковому стані і не дає гарантій на успішне відтворення свідомості",  - заявили в MIT.

Кріоконсервація, або заморозка органів

На відміну від підходу стартапу вище, що мріє про оцифрування мозку, кріоніка ставить завдання збереження органів (і/або всього організму в цілому) для подальшого пожвавлення. Критики такого підходу явно не менше. Якщо узагальнити, то більшість наукової спільноти називає модель «швидше бізнес-проектом, що грає на почуттях людей, який не має серйозного наукового фундаменту». Втім, кілька організацій у всьому світі ставляться до ідеї цілком серйозно, проводячи відповідні досліди.

Одна з найвідоміших називається Alcor Life Extension Foundation. Вона знаходиться в Арізоні (США) і на осінь минулого року  налічує  майже 200 пацієнтів. У матеріалі The Jerusalem Post пояснюється:  «Всередині резервуарів, наповнених рідким азотом, знаходяться тіла і голови 199 людей, які на останніх етапах життя зважилися на кріоконсервацію, сподіваючись на відродження в майбутньому, коли наука вийде за рамки того, на що здатна сьогодні. Багато пацієнтів, як їх називають у самому Фонді, були невиліковно хворі на рак, бічний аміотрофічний склероз та інші захворювання, від яких в даний час не існує лікування» .

Там само уточнюється: наймолодшою ​​людиною, яка зазнала подібної «консервації», стала Матерін Наоваратпонг — тайська дівчинка з раком мозку, яка пройшла процедуру 2015 року. На той момент їй було лише два роки. Батьки Матерін — лікарі, які перепробували кілька способів боротьби з хворобою, що прогресує. Але результатів лікування не принесло, що спонукало сімейну пару на подібний нестандартний сценарій.

Але знову ж таки, важливо усвідомлювати: навіть представники Alcor Life Extension Foundation не дають жодних гарантій того, що в найближчому (і не дуже) майбутньому з'явиться технологія, що дозволяє повертати людей до життя після кріогенної консервації. До того ж сам процес кріоконсервації — принаймні у тому вигляді, який використовується у Фонді, — стартує після того, як людину юридично визнають мертвою. «Кров та інші рідини видаляються з організму та замінюються хімічними речовинами, призначеними для запобігання утворенню руйнівних кристалів льоду», —  полягає у статті.

Пікантності додає і той факт, що керівництво Alcor Life Extension Foundation в останні роки покладало великі надії на дослідження, пов'язані зі стовбуровими клітинами та вирощуванням органів у лабораторіях. В інтерв'ю від 2020 року глава Alcor знову заявив, що уявлень про час технологічного та медичного стрибка в його компанії зараз немає.

Клітинне омолодження

Ще одна область, де частина дослідників бачить ключ до продовження людського життя. Так, наприклад, ін'єкції стовбурових клітин у пошкоджені тканини у мишей лабораторних змогли прискорити процес їх регенерації. У 2019 році у тварин зуміли відновити втрачений серцевий м'яз та кровоносні судини за допомогою пересадки стовбурових клітин від серця людини. Зворотний процес від істот, кількість стовбурових клітин яких протягом життя не зменшується (наприклад, плоскі черв'яки) також можливий. Принаймні теоретично.

Деякі фахівці у прогнозах навіть оптимістичніші. Доктор Стівен Коен (мережа оздоровчих клінік у США та Великобританії) вважає, що терапія стовбуровими клітинами виявиться здатною продовжити життя людини до 150 років.

Звідки така впевненість? З аналізу тестів із запровадження екзосом — мікроскопічних бульбашок, які утворюються природним стовбуровими клітинами. В екзосомах виробляються білки, ліпіди, нуклеїнові кислоти та інші речовини, що сприяють відновлювальним процесам в організмі. Втім, Коен заявляє: механізм штучної доставки екзосом у людське тіло ще не знайдено, але це може статися протягом п'яти років.

У 2016 році експерти Інституту біологічних досліджень Солка (США)  припустили , що клітинне перепрограмування здатне частково звернути назад процес старіння. Досліди проводилися лише на мишах, але вони показали: їхні клітини поводилися краще і виглядали молодшими.

Такі висновки дійшли після аналізу процесу, що включає індукування експресії чотирьох генів, які дозволяють перетворити будь-яку дорослу клітину в індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (іПСК). Як і ембріональні стовбурові клітини, іПЗК відрізняються здатністю необмежено ділитися і перетворюватися на будь-який тип клітин, які зустрічаються в організмі людини.

Звучить надто складно? Один із авторів роботи дав такий коментар:  «Очевидно, що миші — це не люди, і ми знаємо, що омолодити людину буде набагато складніше. Але наше дослідження показує, що старіння дуже динамічний і пластичний процес, і тому він піддасться терапевтичному втручанню простіше, ніж ми думали раніше». Наприкінці матеріалу додається, що через складність подібні методи лікування можуть дійти клінічних випробувань лише через десять років.