Два Різдва на рік: що змінить перехід Лаври на новий календар

Києво-Печерська лавра з 15 листопада перейшла на новий церковний календар – новоюліанський. Про це днями повідомив намісник Лаври архімандрит Авраамій. Які зміни це спричинить у релігійній практиці віруючих та чому головна православна святиня України зволікала з цим рішенням, розбирався "Телеграф".

Разом з Європою

Нагадаємо, що Православна церква України синхронно з Українською греко-католицькою церквою ввели в дію церковну реформу ще з 1 вересня, запровадивши в своїй практиці новоюліанський календар, яким користуються і західні європейці.

Згідно зновим календарем, більшість "нерухомих" православних свят стали відзначати на 13 днів раніше. Наприклад, Покрову Пресвятої Богородиці замість 14 жовтня відзначають 1 жовтня, а Різдво Христове замість 7 січня відзначають 25 грудня. Зміни не торкнулися лише святкування Великодня і прив’язаних до нього свят.

В ПЦУ пояснювали необхідність календарної реформи таким чином:

"Фактично вся Європа причетна до нового стилю і більшість помісних церков звершує богослужіння за новим стилем. Тобто, щоб молитися в унісон зі всією повнотою православ’я, ми якраз і приєдналися до новоюліанського календаря", — пояснив "Телеграфу" митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ Олександр (Драбинко).

Крім того, через війну мільйони українців виїхали до Європи, а там користуються або новоюліанським, або григоріанським календарем.

"І вихідні дні, на те ж Різдво, пов’язані саме з новоюліанським календарем, який фактично збігається з григоріанським. Можливість взяти відпустку, піти в храм помолитися саме у вихідний день, не суперечитиме віднині духовній традиції ПЦУ", — додає митрополит Олександр.

Запит на свободу

Але! Розуміючи багаторічну сталість попередньої календарної традиції, за монастирями і парафіями ПЦУ зберегла право не переходити на новоюліанський календар.

"І це дуже правильно, адже відповідає православній традиції: в будь-якій помісній церкві можуть бути громади, що служать за іншим календарем. Навіть в УПЦ МП є більше 100 громад, які служать за новоюліанським календарем, — пояснює "Телеграфу" релігієзнавець Юрій Чорноморець. – Зрозуміло, що є суспільний запит на новоюліанський календар, але не менш важливим є суспільний запит на свободу, коли кожна громада може визначати своє життя як завгодно. Це в традиціях Київського християнства. Згадайте російський розкол, коли вони сперечалися як хреститися: двома чи трьома пальцями. А ці ж новації перед тим в Київській митрополії на території України були запроваджені на 50 років раніше і жодних розбірок не було".

"Ми не хотіли, щоб у нас, як у Греції, виник якийсь старостильний розкол. Ми живемо в одній церкві, але не обмежуємо парафії та монастирі у праві богослужінь за старим календарем", — додав митрополит Олександр.

З 1 вересня по 15 листопада правом не переходити на новоюліанський календар користувався і монастир ПЦУ в Києво-Печерській лаврі. І це виглядало досить дивно: 1 жовтня предстоятель ПЦУ править урочисту службу з нагоди Покрови у Рівному, а тим часом в Києві монастир ПЦУ у найвизначнішій пам’ятці православ’я це свято не відзначає.

Чому Лавра зволікала?

Річ у тім, що фактично в Києво-Печерській лаврі існують два чоловічі православні монастирі: ПЦУ і УПЦ Московського патріархату. І обидва вони перебувають у непевному становищі.

Монастир ПЦУ – юридично зареєстрований ще в грудні минулого року, але фактично не має приміщень для ченців.

Монастир УПЦ МП – приміщення має (на території Нижньої лаври), але згідно з судовим рішенням, повинен їх звільнити.

"Лавра залишалася зі старим стилем, щоб це було зручніше тим ченцям, які, як думали в ПЦУ, перейдуть з Московського патріархату", — каже Чорноморець.

"Лавра залишалася на старому календарі з огляду на те, що це могло б стати приводом для того, щоб братія "старої" обителі і календаря старого стилю, могла безболісно приєднатися до богослужінь в монастирі Києво-Печерська лавра, який знаходиться в юрисдикції ПЦУ. Та цього не відбулося", — підтверджує митрополит Олександр.

Важливим аргументом на користь старого стилю в Лаврі були побоювання, що парафіяни не зрозуміють календарну реформу.

"Було очікування, що є багато киян, які схотіли б молитися і залишитися на старому стилі. Та виявилося, що відвідувачі лаври більше схильні до святкування разом з усією повнотою церкви по новоюліанському календарю", — пояснює митрополит Олександр.

"Вирішили звернути увагу на те, що є зручним для прихожан, які відвідують Верхню лавру (де зараз служить тільки ПЦУ, — Ред.) Оскільки прихожани підтримували новоюліанський стиль, то монастир і перейшов", — резюмував Чорноморець.

Що це змінить?

Як відобразяться на простих вірянах календарні новації в Києво-Печерській лаврі?

"Це означає, що в Лаврі, як і у всіх інших храмах ПЦУ Києва ми всі будемо синхронно святкувати свята", — пояснює "Телеграфу" священник ПЦУ Георгій Коваленко.

Таким чином, цього року день святого Миколая в Києво-Печерській лаврі будуть вперше відзначати 6-го, а не 19 грудня, а Різдво — 25 грудня (що, до речі, є унікальною ситуацією, адже 7 січня ПЦУ вже святкувала в Лаврі Різдво за старим стилем).

"Монастир приєднається до загальноцерковних дат святкування в дні пам’яті святих, постів та решти церковного життя", — додає митрополит Олександр.

Чому важлива така синхронність?

"От уявіть ситуацію: прочанин приїздить в Лавру на Покрову 1 жовтня, а в Лаврі — не Покрова. Тому виявилося, що дочекатися ченців з УПЦ МП це така собі примарна надія, а реальні люди які ходять в Лавру і їх потреби – реальність", — резюмував Коваленко.