Кінбурнську косу можна очистити від окупанта без жодного пострілу: інтерв'ю з полковником Світаном

У керівництві української армії анонсували наступальну операцію в районі Кінбурнської коси та не виключили звільнення цієї території вже найближчим часом. Але парадокс полягає в тому, що цієї мети можна буде досягти без жодного пострілу та без прямого бойового зіткнення із силами ворога. Якщо Сили оборони зможуть відрізати окупаційне угруповання за передбачуваною лінією від Херсона до Скадовська, ворог сам бігтиме, побоюючись котла.

Що стосується трьох найбільш гарячих напрямків на фронті – Авдіївки, Куп'янська та Мар'їнки, – то ворог продовжить штурмувати їх, не зважаючи на втрати. Зупинять його лише... дощі. Такий прогноз в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA озвучив льотчик-інструктор, полковник ЗСУ у запасі, військовий експерт Роман Світан.

– Генерал-майор Дмитро Марченко в інтерв'ю Яніні Соколовій заявив про те, що Кінбурнська коса включена до плану наступальних дій ЗСУ. Якщо все піде за планом, незабаром над нею може бути встановлений контроль. На вашу думку, чи можна говорити фактично про відкриття українською армією нового фронту на півдні нашої країни, щоби розпочати звідти деокупацію Криму? Наскільки це реалістично сьогодні?

– Фронт склався після того, як росіяни пішли з правого берега. Фактично Дніпро вже використовується як фронт. Але як стратегічний напрямок наступальних дій – так. Це стало очевидним після того, як почали розширюватися плацдарми українських військ на лівому березі.

Але саму по собі Кінбурнську косу можна не звільняти прямими зіткненнями. Справа в тому, що висування наших військ навіть з-під Херсона у бік того ж Скадовська відсіче Кінбурнську косу, росіяни звідти підуть.

Щойно почнуться серйозні поступи українських військ у районі Херсона на лівий берег, росіяни самі підуть з Кінбурнської коси. Інакше вони потраплятимуть у котел. Думаю, виходячи із тієї диспозиції, яка зараз є на лівому березі, їм зручно відходити приблизно на рівень Херсона – Скадовська. Там є дорога, якою їм буде зручно відходити. Що вони, найімовірніше, і зроблять.

Це приблизно третя лінія оборони росіян, яку вони зробили перед підривом греблі Каховської ГЕС. Вони прорахували дзеркало води, рівень, до якого дійде вода після вибуху, та організували лінію оборони за межами цього передбачуваного берега. Вона там забита бетоном.

Тому ми можемо звільнити Кінбурнську косу, не випустивши в її бік жодного снаряда. Росіяни просто підуть завдяки грамотним, правильним тактичним діям наших військ.

– Тобто фактично тут і ATACMS не потрібні та інші далекобійні ракети?

– Абсолютно. Рух наших військ із Херсона на Скадовськ змусить росіян відійти з Кінбурнської коси.

– Як ви бачите перспективи закріплення Сил оборони на лівобережжі Дніпра? Зокрема, за нинішніх погодних умов?

– Погода не буде сильно впливати. Справа в тому, що ми навряд чи перекидатимемо на лівий берег важку техніку. Це на даний момент недоцільно. Оптимально було б використовувати малі тактичні групи, щонайбільше до роти, у режимі контратак, атак, активної оборони на лівому березі. Тобто не зариватися.

Нам там не можна закопатися. Як тільки ми зариємося на лівому березі, росіяни почнуть обстрілювати місця дислокації авіабомбами, що коригуються, КАБами. Вони можуть це робити, і поки що нам нічого цьому протиставити.

Тому лише режим активної оборони, постійне пересування, розосередження лівим берегом розсипом. Це рятує наші війська від ударів ракетами та КАБами.

Думаю, щільність наших військ збільшуватиметься, припустимо, щодня на лівий берег перекидатиметься по роті. Зрештою, ми витіснимо росіян, як мінімум, на третю лінію, тобто кілометрів на 15 від Дніпра. А далі, якщо буде ухвалено рішення про форсування Дніпра – а це залежатиме від кількості сил, коштів та задуму головнокомандувача, тоді можна буде говорити про створення переправи.

Спочатку треба буде зайняти близько 15 кілометрів по радіусу від одного з мостів, припустимо, якщо це Олешки та Антонівський міст, у режимі активної оборони. Потім буде відбудовано переправу. Вона може бути понтонною, баржової – не важливо. Тобто необхідно збудувати інженерну споруду, яку можна буде взяти під контроль зенітно-ракетних комплексів та артилерії з правого берега, щоб прикрити її парасолькою.

А після цього можна буде перекидати важку техніку – танки 40-60 тонн. Це означатиме форсування як таке та розгортання наступальної операції у бік Криму. Хоча оптимальним напрямом руху на Крим був би рух у напрямку зі Скадовська, тобто вздовж узбережжя Чорного моря, оскільки з південного флангу ми будемо прикриті морем. А це значить, можна буде працювати тільки лівим флангом, і це набагато простіше, коли фланг є і фронтом.

Таким чином, з тилу ми прикриємось Дніпром, з правого флангу Чорним морем, і рухатиметься набагато простіше, відтинаючи росіян від моря, просуваючись на Вірменськ.

При цьому дощі не сильно заважатимуть нам у цьому просуванні. Все-таки там глинисто-піщаний ґрунт. Поки що дощ йде, звичайно, там рухатися не можна, але вода там дуже швидко сходить. Зариватися там не можна, оскільки вода знаходиться близько до поверхні. Але дощ закінчився – другого дня вже можна рухатися на гусеничній техніці. Колісна не піде, вона закопається, а гусенична піде, у нас широкої броні багато.

Тому є перспектива того, що навіть у осінньо-зимовий період, навіть у дощі ми рухатимемося у бік Вірменська на Крим.

– Головнокомандувач ЗСУ генерал Залужний провів переговори з головою Об'єднаного комітету начальників штабів США Брауном. Зокрема, Залужний сказав, що Авдіївський, Куп'янський та Мар'їнський напрямки залишаються найгарячішими. "Ситуація складна, але контрольована", – заявив він. Питання щодо Авдіївки. Ми бачимо, як ворог намагається захопити цей населений пункт, незважаючи на величезні втрати. Ваш прогноз – що може його зупинити?

– Дощі. Це не узбережжя, це не приазовські степи, це донецький чорнозем. Почнуться зливи, там рухатися просто неможливо. Вони заспокояться, коли "відкриються хляби небесні" (відсилання до біблійної книги Буття, де описується Всесвітній потоп, – Ред.). А до цього часу вони рухатимуться, незважаючи на втрати в живій силі та техніці.

Завдання перед ними стоїть, під це завдання зібрано контрактників. Це не мобілізація, це так звана контрактна армія. Ці військовослужбовці йшли заробляти гроші на виконання таких завдань. Тому хвиля за хвилею будуть постійні атаки і на Куп'янському напрямку, і на Донецькому напрямку – Мар'їнка та Авдіївка.

Але щойно почнуться серйозні дощі, все заспокоїться. Рухатися чорноземом буде неможливо. 80 сантиметрів чорнозему з водою – це рідкий бетон. Це просто неможливо.