Держбюджет України: дві яскраві тенденції щодо ухвалення головного кошторису

Починаючи з 2010 року Верховна Рада лише тричі ухвалила бюджет згідно з термінами, зафіксованими у регламенті парламенту. Попри це, якщо подивитися на ситуацію в перспективі скликань, то видно, як із часом робота над бюджетом стає дедалі більш системною та відповідальною, принаймні щодо строків, пише Лабораторія законодавчих ініціатив у статті «Що швидше, то краще? Коротка історія прийняття державних бюджетів».

Зокрема, в ІХ скликанні бюджет ухвалювали у середньому за 42 дні до початку року. У VIII скликанні середньостатистичний показник інший — 17 днів. Якщо ж розглянути ще п’ять років до цього, то показник буде ще гіршим: мінус 17 днів, тобто вже у січні. При цьому псує статистику бюджет 2010 року, який було прийнято 29 квітня (116 днів після Нового року). 

«Варто також врахувати, що відповідність прописаним у регламенті нормам і швидкість процесу не тотожні якості самого документа, яка не є предметом цього аналізу. Але час і вчасність ухвалення державного бюджету теж важливі: надто довгий або ж надто швидкий бюджетний процес, як і запізнення з ухваленням у сесійній залі — все це може слугувати показником несистемної роботи над документом або ж різних поглядів можновладців на ті чи інші складові. Відповідність прописаним нормам, зокрема щодо строків, показує якість процесу, а також злагодженість дій усіх його учасників. Хоча причини злагодженості можуть бути різними, а не всі учасники процесу — рівноцінно субʼєктними», – пояснили в ЛЗІ. 

Загалом, як зазначили в Лабораторії законодавчих ініціатив, можна прослідкувати дві яскраві тенденції щодо ухвалення держбюджету.

По-перше, зазвичай документ приймають із запізненням перш за все у роки криз. Наприклад, у 90-х, коли Україна переживала глибокий економічний занепад, бюджети іноді ухвалювали через 3–6 місяців після початку року. Особливо вирізняється бюджет 1997 року, який прийняли аж у червні. 

«Хоча слід також врахувати, що перше десятиліття незалежності — унікальний період, під час якого ще встановлювалися ті рамки та норми, в межах яких повинен працювати парламент демократичної України», – зазначили в ЛЗІ. 

Попри це ВР і надалі ухвалювала держбюджети із запізненням, у роки найгостріших криз. Наприклад, протягом 2009-го, коли можновладці мали готувати бюджет на 2010 рік, також грянула криза. Тоді ВВП України впав на 15%, тож питання майбутнього відійшло на другий план. Вже 2014 року, коли саме відбувалася Революція Гідності, бюджет прийняли 16 січня. Наступні ж кілька років президент підписував бюджет 31 грудня — за день до початку фіскального року. 

«Проте ця закономірність зникла, — востаннє бюджет приймали після 1 січня у 2014 році. Наразі ж можна спостерігати за абсолютно іншим ставленням до прийняття державного бюджету», – додали в ЛЗІ.

Також там додали, що спостерігається значне видиме покращення взаємодії Кабінету міністрів та Верховної Ради, як і їхньої дисципліни. В ЛЗІ пояснили, що зважаючи лише на попередні показники, можна було б припустити можливе запізнення із прийняттям держбюджету. Проте на ділі все виявилося не так.

«Наразі ситуація мало не протилежна: Україна переживає найглибшу кризу за всю історію незалежності, але разом із тим слідування власним правилам покращилося. Однією з причин є те, що питання економічного виживання останні два роки є чи не найважливішим: половина бюджету на наступний рік піде на ЗСУ, і лише завдяки міжнародній допомозі можливо перекрити дефіцит бюджету, який становитиме майже 50%», – зазначили в ЛЗІ. 

Вчасність ухвалення бюджету, як додали в Лабораторії законодавчих ініціатив, можна пояснити й виконанням зобовʼязань перед міжнародними партнерами. Адже для них бюджетна дисципліна — важливий показник спроможності.

Ще однією причиною ЛЗІ назвала централізацію влади. Зокрема, президент, уряд і монобільшість належать до однієї команди, і в неї є один центр прийняття рішень — Банкова. Тому над важливими рішеннями є мало не ручний контроль, прийняття цьогорічного бюджету — один із прикладів. Цей факт, зазначили в ЛЗІ, дав гарний показник для кількісної статистики, яка, однак, не переростає в якісну. Система державного управління розбалансована, а уряд погодився з роллю статиста.

«І насамкінець. Кількість поправок до держбюджету та, відповідно, тривалість їхнього розгляду і муки прийняття сильно залежать від кількості у бюджеті вільних для розподілу грошей. Два останні роки навколо бюджетного процесу менше дискусій, бо власних грошей у бюджеті обмаль — і всі вони йдуть на недоторканні статті», – підсумували в Лабораторії законодавчих ініціатив.

Верховна Рада України 9 листопада схвалила у другому читанні проєкт закону про державний бюджет на 2024 рік. За відповідне рішення проголосували 276 депутатів. Згідно з проєктом документа доходи бюджету України складатимуть 1,768 трлн грн, а видатки 3,35 трлн грн. Таким чином дефіцит державного бюджету на 2024 рік складатиме 1,57 трлн грн.

Зовнішні запозичення передбачені на рівні  41 млрд доларів США. Прогноз реального рівня ВВП складає 4,6 %. Інфляцію закладено на рівні 9,7% (у першому читанні було 10,8 %). Також в проєкті держбюджету закладено середній курс гривні щодо долара США на рівні 40,7 грн/долар.