"Не треба драїти стіни хлоркою": лікар-інфекціоніст пояснив, як захиститися від гепатиту А

На початку листопада у чотирьох регіонах України зафіксували випадки зараження на гепатит A. На Вінниччині спалах навіть визначили як надзвичайну ситуацію. Ймовірною причиною спалаху інфекції називають питну воду. Однак епідеміологи перевіряють всі сценарії.

Як зазначає головний державний санітарний лікар Ігор Кузін, більшість українців не мають імунітету проти гепатиту A. Саме тому такі спалахи відбуваються не вперше.

Про те, хто сьогодні опинився в зоні ризику та як запобігти інфікуванню "Телеграфу" розповів лікар-інфекціоніст і заступник директора з медичної частини Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Андрій Орфін.

— Головний санітарний лікар Ігор Кузін запевняє, що більшість українців не мають імунітету проти цієї інфекції. Деякі лікарі кажуть, що близько 70% українців перехворіли на гепатит A у дитинстві, без жовтяниці. Хто насправді сьогодні в зоні ризику?

— Очевидно, що головний санітарний лікар володіє якоюсь інформацією про рівень антитіл. Думаю, що Центр громадського здоров'я, лабораторні чи регіональні центри профілактики захворювань моніторять і періодично визначають рівні антитіл. Тому повірити в слова головного санітарного лікаря можна і треба. Дійсно, багато людей у нас не мають антитіл, бо у нас останні кілька років не фіксують масивного спалаху гепатиту A.

На рахунок того, що багато хто перехворів в дитинстві — це правда. Однак на сьогодні тим людям у середньому від 50 і більше років. Тобто, коли ми збираємо анамнез людей тієї вікової категорії (опитування обстежуваної особи. — Ред.), вони кажуть: "Я хворів на жовтуху в дитинстві". Це було ще за Радянського Союзу. Люди хворіли, їли воші, бо тоді лікували вошами. І це була хвороба Боткіна. Нині, коли ми збираємо анамнез молодих людей, вони рідко стверджують, що хворіли на жовтуху чи мали якісь прояви гепатиту A в дитинстві.

Тому що рівень санітарно-епідеміологічного добробуту значно зріс порівняно з 1960-70-ми роками. На сьогодні у наших селах є каналізації, є чиста питна вода, яка подається централізовано водогоном. Вона знезаражена і продезінфікована. Тому твердження, що багато молодих людей у віці 35-40 років перехворіли на гепатит A, не є повністю вірним.

— А якщо людина перехворіла в дитинстві, може ще раз захворіти?

— Так. Наприклад, вакцинація від гепатиту A гарантує нам захист протягом 10 років, оскільки ті антитіла активні проти цього вірусу. Через 10 років рівень антитіл може зменшуватися. Рівень може опуститися нижче критичного порогу, і це може призвести до нової можливості зараження. Просто наступний раз буде проходити в набагато легшій формі.

— Хто більш вразливий до вірусу — діти чи дорослі?

— Поняття вразливості в цій ситуації, напевно, нема. Бо сприйнятливість однакова і у дітей, і у дорослих. Радше питання в тому, хто більше піддається ризику? І я вважаю, що це діти. Вони схильні менше дотримуватися вимог чи мінімальних нюансів по особистій гігієні та по гігієні харчових продуктів.

Діти гуляють, знайшли яблука на землі, підняли і вже їдять. Дорослий, перш ніж таке яблуко з'їсти, його помиє або принаймні протре. І такими заходами може себе вберегти від інфекції. Це такий грубий дуже приклад.

Аналогічна ситуація з водою. Більшість адекватних дорослих воду з джерела кип'ятять і тоді п'ють. А діти можуть з річки напитись. Тож питання в розрізі треба ставити. Більше піддаються ризику інфікування гепатитом люди, які мають менші санітарно-гігієнічні навички.

Якщо з самісінького дитинства не навчати дітей мити руки й уникати пиття води, грубо кажучи, з калюжі чи некип'яченої води, це може мати наслідки. Фрукти та овочі, які ви зриваєте з дерев чи піднімаєте із землі — теж треба мити. Не можна пробувати їжу, яку ви купуєте на базарі, і там всі дружно пробують те, що купують. Мовляв: "От, попробуйте, яке добре". Ви не знаєте, якими руками людина бере продукти на стихійних ринках. Ви не знаєте, хто перед вами пробував це. Ви не знаєте, де той ніж чи та ложка перед тим була, як попала в харчові продукти.

— Якщо основним шляхом передачі гепатиту A є заражені продукти і вода, то чи можна інфікуватися, якщо пити воду з крана?

— Якщо вода централізована і нормальний водогін, то захворіти неможливо, бо на централізованих водогонах воду знезаражують. Це один з етапів підготовки води до подачі до споживача. Тобто йде водозабір із джерела, її підготовка до подачі та знезараження. Всі корекції, такі як усування присмаків і додавання мінеральних елементів, здійснюються на етапі підготовки води. Тоді вона йде в труби й постачається до споживача.

Випадки через зараження водою з крана теж описані, але це буває внаслідок аварії на виробництві чи водогоні. Наприклад, інфіковані води потрапили десь вже після стадії очищення. На сьогодні це реально мінімальні ризики, бо це дуже серйозно контролюється. Але заразитися гепатитом A під час споживання води дуже ймовірно. Саме водний шлях домінує під час зараження.

Дуже високий ризик, коли ми п'ємо воду з криниць і джерел. Люди піддаються когнітивному викривленню: вони бачать чисту воду на око. Знають, що це з джерела або з криниці, отже, це добре. Але вони не враховують, що за 300 метрів чи за кілометр від криниці вище по водоносному горизонту стоїть свиноферма. Але вода кришталево чиста на око. Але що там мікроскопічно є, ніхто не знає.

Аналогічна ситуація на сьогодні з джерелами в Карпатах. Якщо порівняти джерела в Карпатах років 50 тому, звісно, вони були чисті та придатні для пиття. Бо не було настільки розвинена промисловість, не було стільки господарств, не було стільки людей, туристів тощо. Нині навіть джерельна карпатська вода, яка тече високо в горах, не має гарантії чистоти і безпеки споживання. Бо в горах випасають худобу, ходять чабани, які не мають пристосованих вбиралень. І тому всі випорожнення попадають в підземні, ґрунтові води й подальші криниці та джерела. А люди їх безтурботно п’ють.

— Які перші симптоми гепатиту A і як він зазвичай проходить?

— Зазвичай він перебігає як легка або середня інфекція. Бувають і важкі перебіги. Але наразі серед хворих на гепатит A в Україні не зафіксовано летальних випадків.

Інкубаційний період триває від п’яти до 50 днів. Коли вірус вже є в організмі, симптомів жодних нема, але вірус вже розмножується. Що коротший інкубаційний період від моменту інфікування, то тяжчий перебіг. Бо якщо, наприклад, інкубаційний період сім днів, це означає, що потрапило багато збудника. Якщо інкубаційний період 30 днів, значить, збудника потрапило менше і є шанс легшого перебігу.

Починається все з так званого продромального періоду. Він триває від семи до 10 днів. Зазвичай, симптоми загальні — слабкість, біль голови, може бути діарея, блювання. Багато пацієнтів мають так званий "грипоподібний" початок. Це означає, що вони мають температуру 38-39, ломоту в м'язах, ломоту в кістках, загальну слабкість, біль голови, але нема катаральних явищ — кашлю і нежитю, як при респіраторних вірусних інфекціях. І за 7-10 днів починаються вже симптоми так званої "жовтяничної" фази гепатиту A. Першим ділом темніє сеча. Вона може бути цеглистого забарвлення до помаранчевого. Може навіть стати як темне пиво і пінитися. Згодом стає світлий кал і жовтіє шкіра.

Але пацієнти під час жовтяниці, а саме коли жовтіє вже шкіра, відзначають навпаки полегшення. Тому що пропадають всі інтоксикаційні симптоми, знижується температура тіла до нормальних цифр, перестає пекти голова і вони, по суті, просто жовті. Може бути тягучий біль в правому підребер'ї, може бути нудота, проноси, але це набагато легше переноситься, аніж висока гарячка. Жовтяничний період може тривати теж по-різному. В середньому це до місяця. Цей період проходить зі змінами лабораторних показників і збільшенням печінки.

Потім вступає фаза відновлення, коли нормалізуються два хімічні показники, нормальний колір шкіри й пацієнт в принципі.

— Які вакцини доступні в Україні і як вони працюють?

— На сьогодні кращою можливістю захиститися від гепатиту A дійсно є вакцинація. В Україні зареєстровано дві вакцини, дозволені від року. Вони застосовуються у двох дозах, тобто перша вакцинація і через 6 місяців повторна. Досить з високою ефективністю відбувається підвищення антитіл. Вони виробляються в середньому від 2,5 до 4 тижнів, це залежить від індивідуальних особливостей організму, і вони прекрасно захищають людей.

— Чи доцільно зараз бігти на вакцинацію?

— Є високорозвинені економічно країни, наприклад, США чи Ізраїль, на які ми рівняємося. Там щеплення від гепатиту A є в календарі щеплення. В Україні, на жаль, воно є рекомендованим. При спалаху в якомусь регіоні, звісно, варто щепитися всім. Якщо нема можливості щепитися всім, то хоча б групам ризику. Це діти, медичні працівники, працівники харчової сфери, водної — на водогонах та водозаборах.

— Чи достатньо таких вакцин в Україні?

— Ніби достатньо, бо вона не суперпопулярна. На жаль, в Україні вакцинація не супер популярна. Нас можна назвати країною епідемій.

— Чи можете дати якісь поради, як підняти імунітет?

— Підвищення імунітету — це взагалі тема радянська. Я б почав з питання, а для чого його підвищувати. Бо якщо надмірно підвищити імунітет, тоді буде ризик розвитку аутоімунних хвороб. Бо високий рівень активності імунітету — це і є аутоімунні хвороби.

Просто треба дотримуватися таких банальних речей, про які говорять усі, але ніхто не виконує. Нормальний режим сну, нормальний режим харчування, фізичні навантаження, психологічні розвантаження, що тяжко в наших умовах, а також повноцінне та збалансоване харчування. Треба проводити достатню кількість часу на відкритому повітрі, а не в телефонах і гаджетах. Наприклад, для дітей — активні ігри на повітрі.

Це все в комплексі сприяє правильній, адекватній імунній відповіді. Тому вживання імуномодуляторів я, чесно кажучи, не підтримую. Адже ми достеменно не знаємо, що моделюємо і як воно зрештою вилізе — на плюс чи мінус для організму.

Якісь фіточаї, якщо хтось вірить, може приймати. Бо плацебо дуже добре працює. Але сказати, що є чарівна таблетка, яка вам супер підвищить імунітет, то це важко підтвердити.

Ми зараз маємо проблему з імунітетом після епідемії ковіду. Тому що ковід дуже вплинув на імунну відповідь людей. Ми бачимо навіть по пацієнтах, які до нас надходять, що вони хворіють зовсім по-іншому, тяжче. І ми почали виявляти багато пацієнтів з автоімунними захворюваннями після перенесеного ковіду. Тому в імунну систему краще не лізти, а спокійно її підтримувати рутинними методами, які я вже озвучив — сон, емоційна стабільність, спокій, повноцінне харчування, фізична активність.

— Багато хто для підняття імунітету восени п’є вітаміни з аптеки. Вони допомагають чи не варто займатися таким самолікуванням?

— Щоб пити вітаміни, треба знати, що є недостатність вітамінів. Але це має призначити лікар. В сьогоднішніх умовах, звісно, більшість людей мають вітамінну недостатність. Чи магнію, чи мікроелементів, наприклад.

Але українці дуже схильні до самолікування і приймання всього, що можна і не можна. Як-то кажуть: "Сусідка порадила, в телевізорі побачила, в газеті прочитала. Потім приймала купу препаратів, і не знаю, від чого вмерла. Від таблеток чи від хвороб". Тому краще йти до сімейного лікаря і лише після цього вирішувати, приймати їх чи ні.

Навіть банально з цинком, вітаміном D3. Ми живемо в такій кліматичній зоні, що нам бракує вітаміну D3, і це теж впливає на функцію імунітету. Але щоб визначити цю недостатність, у лабораторії здають тест. Коли ви знаєте рівень вітаміну D3, підбирається доза і ви її приймаєте.

— Чи допоможе дезінфікування поверхні запобігти поширенню гепатиту A?

— Вірус гепатиту досить стійкий у зовнішньому середовищі. Він може жити на поверхнях кілька тижнів за температури 40 градусів. Але він не стійкий до кип'ятіння. Проте, кип'ятити треба мінімум 10 хвилин. Тобто, не так, що ви закип'ятили воду й одразу вимкнули. Вона має хвилин 10 кипіти. Це перше.

По-друге, вірус не стійкий до ультрафіолетового випромінювання. До сонячних променів. Від ультрафіолету вірус одразу гине. І звичайні дезінфекційні засоби чудово справляються з вірусом. Звичайного прибирання з використанням побутової хімії чи антисептиків досить, щоб забезпечити більш-менш комфортні умови й шанс не захворіти.

Але, звісно, фанатично до цього ставитися не варто. Не треба драїти стіни хлоркою та засипати всі поверхні хімією. Напевно, не треба створювати паніку. Слід дотримуватися звичайних гігієнічних методів. Вийшов із вбиральні, помив руки, сів їсти й достатньо термічно обробив продукти, якщо вони підлягають термічній обробці. Якщо не підлягають, їх нормально треба вимити. Дивитися, щоб продукти були достатньо свіжі, нормальної якості, знати, де ти купив ті продукти. Але акцент треба, ще раз кажу, на воду робити. Бо дуже часто гепатит має спалахи, які спричинені водним шляхом.

Якщо в сім'ї хтось захворів, не треба чекати, поки це мине, а навпаки разом з членами сім’ї звернутися до лікаря. Часто кажуть: "Ідіть на роботу, в школу, в садочок, бо я хворий, лежу та чекаю поки видужаю". Всі контактні мають бути в одному середовищі, бо вони вже і так контактні. І далі має прийти епідеміолог, сімейний лікар чи інфекціоніст та визначити, що робити з тим пацієнтом — госпіталізація чи амбулаторне лікування. І це буде найбільш адекватне і правильне рішення.

Бо в Україні такий принцип: "Я йду на роботу, бо мені треба. Я хворий, жовтий, ледве живий, але я йду на роботу". Таке точно не підходить з гепатитом, бо гепатит — це спалахи. Один в сім'ї захворів і є шанс, що всі з ким контактував — теж.