Zastava, "Запорожець", Dacia та інші: найцікавіші ретро-авто Східної Європи

У всіх на слуху "ікони" автомобілебудування – американські, німецькі, французські автомобільні бренди. Однак мало хто знає, що у Східній Європі за часів соціалістичного табору також створювали доволі цікаві автомобілі.

Підбірку доволі відомих ретро-авто часів соцтабору опублікувало видання Autocar. Більшість із цих брендів вже давно не існує, а деякі моделі взагалі були зроблені в одному або двох екземплярах.

Автомобілі соціалістичних країн значно відрізнялися від авто, які створювалися на Заході. Мешканці країн соцтабору були біднішими за жителів демократичних республік, тому не могли дозволити собі якусь велику розкіш – на перше місце виходив саме функціонал та ціна. Якість та краса відносилися на другий та на третій план.

Tatra 603

Автомобіль був розроблений та випускався у соціалістичній Чехословаччині з 1956 по 1975 рік. Подібно до більшості автомобілів розробки 1950-х та 1960-х років, Tatra 603 мала футуристичний дизайн та взагалі вважалася найрозкішнішим авто Чехословаччини, доступним тільки партійним керівникам та високопосадовцям.

ЗАЗ-968

Хто не знає цей автомобіль? В багатьох українців на такому їздили дідусі або батьки, а дехто й сам встиг порулити цим "чудом" радянського автопрому, яке виготовлялося навіть у вже незалежній Україні – до 1994 року. Але на диво український ЗАЗ був популярний далеко за межами СРСР, а зараз це взагалі колекційне авто, за яке за кордоном платять великі гроші. Щобільше, за його розташування двигуна (позаду) автомобіль напівжартівливо обізвали "народний Порше". Характерна риса ЗАЗ-968 – це його "вуха", за які машина отримала ще одне прізвисько, "вухастик"; насправді це спеціальні раструби для охолодження двигуна й у його наступника, ЗАЗ-968М, цих раструбів вже не було.

Velorex Oskar

Крихітний чеський автомобіль Velorex Oskar – це, власне, більше моторизований трицикл, аніж повноцінне авто. Його розробники, брати Странські, створили автомобіль майже відразу після закінчення Другої світової війни; це вплинуло на його конструкцію та ціну. Авто виготовлялося з алюмінію та тканини, а під капотом мало мотоциклетний двигун; за 21 рік, з 1950 по 1971, було виготовлено понад 15 тисяч екземплярів.

Melkus RS1000

Дивно, але це спорткар виробництва країни соціалістичного табору – окупованої Радянським Союзом Східної Німеччини (НДР). Melkus RS1000, створений інженером Хайнцем Мелькусом, розроблявся для спортивних змагань, а на заході його прозвали "радянським Ферарі" (хоча до чого тут був СРСР, незрозуміло). З 1969 по 1979 в НДР зібрали 101 Melkus RS1000.

Trabant 601

А це ще один східнонімецький автомобіль, але на відміну від попереднього – дешевий та загальнодоступний для пересічного користувача, мешканця комуністичного табору; саме такі авто переважним чином виготовлялися в НДР. Його часто критикували за погану якість збірки, але з усім тим, до моменту возз’єднання Німеччини (1990 рік) випустили "трабантів" майже 2,8 млн одиниць.

Skoda 110 R

Перша спроба чеської Skoda у створення спорткара. Модель була доволі красива, а також відрізнялася непоганою для соціалістичного авто керованістю та якістю. Випускалася протягом 10 років – з 1970 по 1980 роки.

Dacia MD87

Ще одна спроба країни соцтабору в спорткар. Але на відміну від Німеччини та Чехословаччини 1960-1970-х, Румунія кінця 1980-х років була країною бідною навіть за мірилом комуністів. Тому побудована в 1987 році тільки у двох екземплярах Dacia MD87 не зацікавила румунський автопром.

Dacia 1410 Sport

А от інша Dacia – 1410 Sport – змогла вийти на малосерійне виробництво. Щоправда, популярною, на відміну від свого пращура, Dacia 1310, ця модель так і не стала. Її виготовляли з 1983 по 1992 роки.

Zastava 750

Югославська копія італійського автомобіля Fiat 600 (так, це той самий, який став також прототипом радянського ЗАЗ-965, "горбатого" "Запорожця"). Проблема післявоєнної Югославії була в тому, що імпортні авто оподатковувалися величезним митом, а авто хотіли мати усі. Тому на початку 1960-х років державний виробник Zastava уклав контракт з італійцями та придбав ліцензію на Fiat 600 – так з’явилася Zastava 750, яких до початку 1990-х років зібрали понад 920 тисяч.