Кліматична криза вбиває людей із проблемами психіки — дослідження

Вже відомо, що від поглиблення кліматичної кризи страждають фермери, чий врожай всихає,  а також люди, які втрачають домівки через нестримні лісові пожежі.

Утім, як виявилось, існує ще одна група людей, для якої кліматична криза є потенційно смертельною загрозою — це люди з проблемами психічного здоров’я, такими як шизофренія, біполярний розлад або тривожність, пише CNN.

Ця загроза для деяких вже стала реальністю. Згідно з березневим дослідженням, під час рекордної спеки у канадійській провінції Британська Колумбія в червні 2021 року у 8% людей, які померли від сильної спеки, була діагностована шизофренія. Це робить розлад більш небезпечним фактором ризику, ніж усі інші стани, які досліджували автори, включно із захворюванням нирок та ішемічною хворобою серця.

«Поки зміну клімату не буде взято під контроль, ситуація, на жаль, лише погіршуватиметься. Із зростанням температури посилюватимуться і ці ефекти. Буде більше штормів, більше пожеж, і люди будуть більше хвилюватися про те, що може статися», — вважає д-р Роберт Федер, колишній психіатр із Нью-Гемпшира та представник Американської психіатричної асоціації в Консорціумі медичного товариства з питань клімату та здоров’я. 

Кілька досліджень виявили, що підвищення температури також пов’язане зі спробами самогубства та збільшенням кількості звернень до відділень невідкладної допомоги, пов’язаних із психічним здоров’ям. Тривалий вплив забруднення повітря, яке кліматична криза може погіршити, додавши більше частинок від посух або лісових пожеж, також пов’язують із підвищеною тривожністю та збільшенням кількості самогубств.

Експерти вважають, що те, що відбувається в мозку людей із шизофренією чи іншими захворюваннями, є лише одним із факторів, який робить їх більш вразливими до сильної спеки, забруднення повітря та стресу, і вони потребують підтримки з боку близьких та держави.

Те, що робить деяких психіатричних пацієнтів більш сприйнятливими до шкоди від сильної спеки, наприклад теплового удару або смерті, починається в частині мозку, яка називається переднім гіпоталамусом, який фактично є термостатом тіла.

«Ця частина мозку, яка працює, щоб повідомити, коли вам занадто жарко, або занадто холодно — почати тремтіти чи почати пітніти і запускати механізм охолодження тіла», — пояснює доктор Пітер Кренк, доцент кафедри географії та природокористування Університету Ватерлоо в Канаді. Кренк був співавтором березневого дослідження про хвилю спеки в Британській Колумбії.

«Він повідомляє решті вашого мозку, що вам потрібно вжити поведінкових дій, наприклад, надягати пальто, коли занадто холодно, або знімати пальто, коли тепло», — додав він. 

Усі розлади, чи то біполярні, шизофренічні, або маніакально-депресивні — супроводжує порушення нейропередачі інформації до цієї частини мозку.

Здатність регулювати температуру тіла також може бути пов’язана з хімічними речовинами мозку, такими як серотонін і дофамін, які зазвичай нижчі у людей з цими розладами, вважають експерти.

«Гіпоталамус безпосередньо залежить від стимуляції серотоніном. На рівень серотоніну в мозку впливає температура на вулиці, тому ви можете собі уявити, що коли ми граємось із рівнем серотоніну в мозку за допомогою ліків, це може впливати на здатність людини пітніти», — пояснює д-р Джошуа Вортцель, психіатр із лікарні Бредлі при Університеті Брауна в Род-Айленді та голова комітету Американської психіатричної асоціації зі зміни клімату та психічного здоров’я.

Деякі ліки, що використовуються для лікування цих захворювань, також можуть збільшити ризик, впливаючи на здатність пітніти, або підвищуючи температуру тіла.

За словами Федера, антипсихотичні препарати, які часто використовуються для лікування шизофренії, біполярного розладу, параної та марення, ліки від тривоги, а також стимулючі препарати для лікування синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю або СДУГ, також можуть викликати цю проблему.

Літій, ліки, що стабілізують настрій, може викликати зневоднення, додав він.

Спосіб життя, який є важливим для лікування симптомів психічного розладу, також може зазнавати змін. Експерти кажуть, що висока температура може заважати сну, що є важливим фактором для лікування розладів психіки.

«Крім того, природа більшості станів психічного здоров’я полягає в тому, що як тільки у вас його діагностують, ви ризикуєте повторити епізоди цього захворювання. І ці епізоди часто спричинені певним типом стресу. А кліматичні катаклізми – це, звичайно, стрес», – сказав Федер. 

Іншим фактором є безпритульність, яка є високою серед людей з психічними розладами, особливо серед хворих на шизофренію.

«І якщо ви безхатній під час спеки, це піддає вас підвищеному ризику смерті, оскільки у вас немає доступу до кондиціонера», — наголошує він.

Спричинена цими умовами поведінка також може сприяти підвищенню ризику захворювань або смерті, пов’язаних із спекою. Психоз, який можуть відчувати люди з шизофренією, наприклад, може означати, що вони неправильно інтерпретують реальність, тому вони можуть навіть не усвідомлювати, що перегрілися, або вони можуть думати, що джерело їхнього перегрівання — це  якаь дивна, або ірраціональна причина і не робити нічого, щоб вийти з спеки або подбати про свою безпеку.

Люди з проблемами психічного здоров’я також частіше займаються самолікуванням препаратами, які перешкоджають здатності їхнього організму відчувати тепло та реагувати на нього.

При цьому експерти наголошують, що озвучені загрози —  не привід припиняти прийом нейролептиків,  але це вагома причина подбати про себе в спеку.

Найважливішим рішенням, звісно, є розв’язання кліматичної кризи, кореня проблеми, вважає Вортцель. На рівні політиків також необхідно розширити доступ до охолоджуючих центрів та інших ресурсів, а також забезпечити більше фінансування для досліджень, які допоможуть вченим краще зрозуміти вплив тепла на психічне здоров’я.

ВООЗ зазначає, що наразі кожен четвертий українець перебуває під загрозою тяжких психічних захворювань. Однак одні й ті самі події різні люди можуть проживати по-різному.
Кілька порад, як «втримати дах», — у статті«Травмуючі події: як їх пережити і зберегти психічне здоров’я»  від психологині Наталії Орловської.