РФ втратила вплив на країни Близького Сходу – Foreign Policy

Десятирічний статус Росії як арбітра на Близькому Сході добігає кінця.

Про це повідомляє Foreign Policy.

Зазначено, що з 2012 року, Росія зміцнювала свої позиції в регіоні. Згодом здійснивши військове втручання в Сирію, Москва зайняла центральне місце в регіональній дипломатії від Анкари до Ер-Ріяда і Каїра.

– Москва використала свою нову присутність у регіоні, щоб позиціонувати себе як альтернативу Сполученим Штатам, використовуючи невдоволення Вашингтоном для посилення свого впливу, – йдеться у матеріалі.

Підхід Росії, заснований на інтересах, і вміла дипломатія допомогли їй успішно подолати регіональні розбіжності. Російська політика була прагматичною і навіть цинічною, без прив’язки до ідеології чи цінностей, таких як демократія.

Росія змогла одночасно поліпшити зв’язки з Іраном, Ізраїлем і Саудівською Аравією. Їй вдалося залучити турецький уряд і курдські угруповання в Сирії, спритно уникаючи критики, яку Анкара обрушила на Вашингтон.

Однак повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року поклало початок поступовому руйнуванню впливу Кремля на Близькому Сході.

По-перше, неспровокований напад Росії заплямував її міжнародний авторитет, зробивши її менш привабливою альтернативою для гри з Вашингтоном.

По-друге, важелі впливу Москви у відносинах з ключовими державами регіону також змінилися на протилежні.

Так, якщо раніше Росія змогла накласти болючі санкції на Туреччину у відповідь на збиття російського винищувача в 2015 році і врешті-решт змусити Ердогана вибачитися, то тепер Росія покладається на Туреччину як на канал для транзиту товарів в обхід західних санкцій.

– Російські літаки тепер курсують через Стамбул і Дубай, щоб уникнути обмежень європейського повітряного простору. Москва купує озброєні безпілотники іранського виробництва і навіть будує в Росії завод з виробництва ліцензованих Іраном безпілотників, – пише Foreign Policy.

Нарешті, Москва послабила свою військову і безпекову присутність на Близькому Сході. Хоча Росія все ще утримує ключову військово-морську і військово-повітряну базу в Сирії, вона скоротила там частину своїх сил і засобів для підтримки військових операцій в Україні.

Видання пише, що жорстокий напад ХАМАС на ізраїльське цивільне населення і різка відповідь Ізраїлю, швидше за все, ознаменують точку неповернення для слабшаючого впливу Росії на Близькому Сході. Російсько-ізраїльські відносини вже були напружені через вторгнення Росії в Україну, але реакція Путіна на кризу в Газі, ймовірно, погіршила ситуацію. Звинувачуючи політику США, Москва утрималася від прямого засудження нападу ХАМАС.

Значення Москви як посередника між палестинськими угрупованнями, яке вона мала в минулому, також, ймовірно, зменшиться. Навіть якщо ХАМАС вдасться пережити триваюче наземне вторгнення Ізраїлю в Газу, внутрішньопалестинське примирення може не стати пріоритетом для близькосхідного мирного процесу в осяжному майбутньому.

Війна між Ізраїлем і ХАМАС також може ускладнити для Росії орієнтацію в регіональному суперництві, особливо з огляду на потепління її відносин з Тегераном. Хоча Москва, ймовірно, воліла б уникати вибору сторони між Ізраїлем та Іраном, Кремлю потрібно буде вирішити, чи є іранська зброя більш важливою для Росії, чи пріоритетом є збереження впливу на Ізраїль, щоб переконати його відмовитися від надання зброї Україні.

– Зрештою, криза, спричинена широкомасштабним нападом ХАМАС на Ізраїль, може допомогти визначити майбутнє Близького Сходу. Москва, однак, навряд чи зможе відіграти значну роль у його формуванні – якщо взагалі зможе… Майбутня траєкторія розвитку Близького Сходу, швидше за все, буде визначатися кризою в Газі без будь-якого значного втручання Москви, – підсумовує Foreign Policy.

Раніше Сили армії Ізраїлю виявили в мечеті на території міста Газа лабораторію з виробництва ракет, зброю та вхід до тунелю.