Що знали поляки у перші дні вторгнення рф в Україну і чому посварилися. Аналіз резонансної книги про війну

З'явилися нові цікаві деталі з резонансної польської книги про війну Polska na wojnie ("Польща на війні"), яка вже описувала, як поляки розібрали МіГи та лишили їх у лісосмузі на кордоні з Україною, аби допомогти Києву із захистом. Автор книги — журналіст Збігнєв Парафянович, він зібрав цікаві деталі про початок повномасштабного вторгнення рф в Україну та наступні кілька місяців.

Книжка є збіркою інтерв'ю кількох високопоставлених польських урядовців і представників президентського офісу, офіцерів армії та спецслужб, із додатковими коментарями їхніх українських колег. Видержки з книги вже виклали у Twitter і хто ми такі, щоб це не переказати (автором стислого перекладу є користувач з ніком Kiwi). Отже:

• Алкодипломатія. Книга розпочинається із зустрічі Зеленського і Дуди у Віслі в січні 2022 року, яку автор називає "алкодипломатією". Мовляв, було покладено хороші відносини.

• Як польські розвідники зрозуміли, що буде війна. Польські спецслужби зафіксували зону радіотиші з білоруського кордону, це означало, що вторгнення буде в найближчі декілька годин. Більшість людей у Польщі вважало, що буде активізація бойових дій на Донбасі та ціль росії — це сухопутний коридор до Криму.
• Легковажність у Європі. Перед 24 лютим премʼєр-міністр Польщі Моравецький їздив Європою для обговорення "важких часів". Він був здивований, що ніхто в Європі в серйозно не сприймав можливість російського вторгнення і залучення з боку Білорусі.

• Страх Лукашенка. На початку російського вторгнення переживав за власну долю і на початку березня планував втекти з Мінська. Виходив на звʼязок з поляками, питаючи дозволу виїхати через Польщу кудись далі.
• Польська влада пропонувала українським політикам притулок, вони відмовились. Але свої родини вони вивезли до Польщі. Так сімʼя голови МЗС Кулеби та його пес жили в міністра закордонних справ Польщі.
• Можливість диверсії. 25 березня Джо Байден прилетів до Жешува на дводенний візит, його мав зустріти Дуда, але запізнився через поломку літака — президентський Боїнг непередбачувано стикнувся з проблемами і відбулася аварійна посадка. Поляки досі не впевнені, що було причиною. Саме на тій зустрічі з Байденом польська сторона переконала дати зелене світло на передачу польських танків Т-72.
• Передача Києву транспортних літаків: за законами, літаки, які були за межами України на початку вторгнення мали залишитися закордоном. Поляки разом з українцями перефарбовували військові літаки у цивільні кольори і так перевозили в Україну.
• Камала Гарріс дорікала Польщі за передачу МіГів. Бо це негативно впливатиме на мирні переговори України з росією.

• Коли Байден їхав в Україну в 2023 році, американці застерегли росіян, якщо обстріляють потяг з ним, то буде Третя світова.
• Вступ до ЄС: Польща була першою країною, яка висунула ідею надання Україні перспективи вступу в ЄС. Нідерланди блокували цю ідею та шукали альтернативу. Шольц також зробив цю ж помилку. Україна запропонувала Польщі, що надання нам статусу кандидата був би вигідним і підняв би дух людей. Вже 26 лютого Дуда готував звернення до ЄС з цією пропозицією. Дуда особисто обдзвонював президентів Бухарестської девʼятки, щоб вони підтримали надання Україні статусу кандидата і допомагали переконувати країни Західної Європи в цьому.

• Так званий "вʼїзний квиток в Києва". Якщо хтось із європейських політиків хотів поїхати до Києва та показати статус стійкого лідера демократичного світу, він мав заявити про підтримку України на вступ. Так 16 червня 2022 року Макрон, Шольц та Драгі приїхали в Київ оголосити свою підтримку Україні та заявити про готовність реалізації євроінтеграції України. Вони не запросили Дуду, хоча саме Дуда був ініціатором. Натомість вони запросили президента Румунії Класуса Йоганніса з так званого "східного флангу", але вони відмовились їхати з ним в одному потязі, показуючи свою зверхність до країн східної Європи.
• Якщо вам було цікаво, як віктора медведчука перекинули через кордон, то польська сторона була залучена у обміні, його переправляли з Польщі до москви.

• Бували випадки, що відправляли якесь озброєння "без відома Міністертсва", стверджує журналіст. Резніков якось подякував міністру оборони Польщі за зброю у твіттері, а сам міністр нічого не знав про ту передачу.

Машини для зброї Україні. Польська влада викупила в себе 80 військових вантажних машин, які під час виробництва мали деякі дефекти, тому не потрапили на баланс в польську армію. Ці машини їздили без реєстрації тож офіційно їх не існувало. У Жешуві було багато різних військових. Одного разу до людей підійшов чоловік з Агентства внутрішньої безпеки та запитав звідки вони. Хлопці відповіли, що з CBN (назву на місці придумали). Так було створено нову службу. CBN їздили в Україну на схід, на початку передавали різну зброю в новостворені добровольчі підрозділи в Харкові. Пізніше ГУР взяли їх під свій контроль. Кампанія перевозила зброю, забирала захоплену російську техніку, навіть возили гроші. Закуповували російську техніку в торговців зброї, які мали контакти в України, задля подальшого аналізу

Одного разу стався інцидент одна з машин по дорозі перевернулась і з неї випало багато протитанкових мін. Це було ввечері тому не було кому ці міни зібрати.

• Погіршення відносин: Польщі не подобалась деяка політика України. До прикладу поляки хотіли отримати захоплену російську техніку, щоб дослідити, але українці вимагали заплатити за неї. Поляки були ображені на Україну. Зеленський у інтервʼю російським журналістам в березні 2022 року розкритикував заяву Качинського щодо вступу НАТО і війну, наголошуючи, що нам не потрібні військові НАТО, нам потрібна зброя. Качинський це запамʼятав. Вже до падіння ракети в Польщі, відносини між державами перейшли в формат МЗС, але вони ще тримали контакт. Полякам не сподобалось, що українці воліли вести власну зовнішню політику без посередництва Польщі. Що українці не завжди ділились інформацією з поляками про свої відносини з американцями та іншими державами.
• Ракета в Польщі. Поляки чекали розмови з Зеленським але, він не дзвонив. Поляки припускають, що Зеленський міг і сам не знати, що це українська ракета але конфлікт тривав. Поляки не хотіли публічного розголосу, щоб не дискредитувати ні Україну, ні Польщу. Польща запропонувала, щоб Україна зробила грошову компенсацію з власного бюджету родинам загиблим полякам. Байден, Шольц, Сунак та Макрон були на стороні Польщі. В якийсь момент Валерій Залужний особисто зателефонував генералу польського Штабу та попросив вибачення за інцидент з ракетою. Але це було на військовій лінії, політикам цього було мало, тому продовжилась суперечка.
• У грудні 2022 року в кабінеті голови польської поліції вдома здетонував гранатомет, який йому подарували українці. Приблизно в той час під Бидгощем прилетіла російська ракета, яку ніхто не шукав. Потім над Польщею літали білоруські повітряні кулі, які також всі ігнорували. Ряд цих подій призвів до того, що Польща втратила авторитет в очах України.
• Коли Зеленський вперше після 24 лютого їхав в США, поляки про це не знали. Вони дізнались вже на кордоні, Дуда погодився зустріти його в Жешуві.
• Інші ревнощі: поляки дуже близько сприйняли на свій рахунок те, що Зеленський їздив по Європі і Польща відійшла на другий план. Так само як Байден та інші світові лідери надавали перевагу їхати в Київ, а не в Варшаву. Коли Байден мав відвідати Україну, а потім Польщу, то він "затримався" в Україні і це обурило Польщу. Їм не подобалось, що Байден був так званою зіркою в Україні, його всі вітали на вулицях, а про Дуду забули. В Києві проголошували історичні промови, а в Варшаві ні. Також поляки були ображені, що перший офіційний візит Зеленського був у Вашингтон, а не в Варшаву.
• Плани про відбудову: вони не хотіли, щоб коли в майбутньому заходитиме польський бізнес в Україну, а там "пиріг уже поділено". Поляки розглядали як перспективне місце для себе Харків. Але хтось поширив чутки, що Польща відповідатиме за відбудову Донбасу, це для них було категорично ні. Під час візиту Дуди у Львів в січні 2023 року були підписані декларації про надання Польщі пріоритету у майбутній відбудові. Також польським громадянам надавалась такі ж права на бізнес як і українцям.

Які висновки робить автор

Успіхом було те, що Польща чи не єдина від самого початку стояла на позиції, що Україна вистоїть та переможе. Зброя, дипломатична підтримка, допомога біженцям дали Польщі відігравати ключову роль на міжнародній арені в перші 100 днів війни. А переломним моментом стала українська ракета та нібито відсутність співпраці з української сторони.

Автор наголошує, що дружба між Дудою та Зеленським була короткою через, бо перший — інтелігент з Кракова, а другий — хуліган з Кривого Року, який переграв Дуду. Помилка польської дипломатії в тому, що їх цілі ставали нереалістичними. Сильна позиція Польщі на міжнародній арені на початковому етапі вторгнення не могла тривати вічно, а альтернатива не працювала.

Польська сторона вважала себе регіональним лідером. Україна була у виграшній позиції на міжнародній арені в центрі уваги з великою міжнародною підтримкою, з роботою з країнами колишнього СРСР. Зеленський спромігся розбудувати регіональну політичну силу в той час як польська влада загравала з зерновою кризою і не знала як її вирішити. Для представників ПіС важливими були внутрішні процеси, в тому числі посилення та модернізація польської армії. Помилкою Польщі було те, що Польща не афішувала, що щось очікує взамін на передачу зброї. Україна переграла Польщу у зерновій кризі, знайшовши підтримку в інших країнах та тиснучи на больові місця Польщі на міжнародній арені. В результаті польська гра призвела до втрати Польщі в лідерстві інтеграції України в ЄС. Німеччина погодилась стати адвокатом України в ЄС.

Водночас перекладач Мацей Пйотровський зазначає, що книга сенсаційна, щоб здобути увагу читача. Там підкреслені дуже сильні, емоційні моменти — хто напився, хто образився.

"Політика сама собою — на багато нудніша. Автор реаліст щодо політиків. Він показує цинізм та егоїзм еліт: польських, західних, а також українських: з Зеленським включно. Це останнє може не до кінця звернули увагу в українському обговоренні в твіттері. Це погляд декількох людей з оточення президента Дуди. Там майже немає розмов з представниками чи-то прем'єр-міністра, правлячої партії, опозиційних партії, НГО, експертів, інших журналістів. Це звичайно рішення автора і не помилка, але треба це мати на увазі", — пояснює Пйотровський.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, хто в США найменше вірив в Україну у перші дні повномасштабного вторгнення.