Помер радянський пілот, який викрав у СРСР винищувач та перегнав його до Японії

Помер колишній радянський льотчик Віктор Беленко. У 1976 році він втік до Японії на МіГ-25 і отримав притулок у США, де й прожив решту свого життя.

Він викрав радянський літак

На момент смерті льотчику було 76 років. Беленко помер у будинку для людей похилого віку в США після хвороби.

1976 року під час тренувальної місії над Японським морем лейтенант Віктор Беленко викрав радянський літак МіГ-25, приземлився на японському острові Хоккайдо і попросив політичного притулку в США. За його словами, таке рішення було пов'язане із тим, що в СРСР йому бракувало свободи.

Я жадав свободи у Сполучених Штатах,
– розповідав чоловік.

Колишній на той момент директором ЦРУ Джордж Буш назвав те, що сталося, "золотом для розвідки". Рішення втекти льотчик ухвалив під час одного із тренувальних польотів – його літак просто несподівано зник з радарів. Керівництво вирішило, що він впав у море.

Згодом стало відомо, що пілот зміг надурити радари, пролетівши на наднизькій висоті. Радянські військові зв'язалися з японськими ВПС для того, щоб перехопити втікача, але щойно пілота почали переслідувати він знову зник з радарів.

Втечу пілот планував місяцями.

У нього нібито залишилась дружина та діти у СРСР, яких він більше ніколи не бачив.

Який літак викрав пілот

Американці вважали, що новий радянський МіГ-25 здатен збивати західні надзвукові бомбардувальники та літаки-розвідники, які до цього вільно літали через радянський повітряний простір.

На Заході про існування МіГ-25 вперше дізналися приблизно в 1970 р. Західних військових експертів особливо насторожила велика площа його крил. На підставі аналізу розвідувальних знімків експерти дійшли висновку, що новий радянський літак має високу маневреність, а також має пару величезних двигунів.

Згодом з'ясувалося що аналітики завищили можливості літака, виходячи виключно з його зовнішнього вигляду – площі крила та гігантських повітрозабірників. Те, що літак є дуже швидкісним, вже було відомо з досвіду, але при цьому передбачалося, що він має і високу маневреність. Перше було правдою, а ось друге, як згодом з'ясувалося, – ні.

1980 року Беленко отримав американське громадянство. Там у нього залишилися двоє синів та четверо онуків. За словами його сина Пола, колишній льотчик намагався жити "дуже приватним життям". Він уникав уваги, часто переїжджав та жив у невеликих містах. У США Беленко працював консультантом в аерокосмічних компаніях та державних установах.

Життя у США його вразило

У Японії радянський пілот попросив політичного притулку в США. Він поспілкувався з представниками США і розповів американцям про умови та моральний дух у радянських Збройних силах. Він говорив, що їх часто морили голодом і били, заганяли в тісні житлові приміщення і піддавали садистським покаранням за найменші порушення.

Під час візиту на американський авіаносець він був вражений тим, що морякам дозволяли їсти в необмеженій кількості безкоштовно. Одного разу він купив банку котячого корму в продуктовому магазині, не знаючи, що це для домашніх тварин; коли хтось вказав на його помилку, він знизав плечима і сказав, що це все одно смачніше, ніж їжа, яку продають для споживання людиною в Радянському Союзі.

До речі, у листопаді 1976 року, після напружених перемовин літак повернули Радянському Союзу в розібраному вигляді — у 30 ящиках.