В заручниках у "дядька з СІЗО СБУ": чому зупинилися заводи феросплавів

В Україні припинили роботу два великі феросплавні заводи на південному сході країни – Нікопольський та Запорізький. Про це повідомив народний депутат від фракції "Батьківщина" Олексій Кучеренко.

Подія примітна тим, що обидва підприємства є містоутворювальними та унікальними за своїми характеристиками. Понад те, феросплави необхідні для функціонування оборонної промисловості. Офіційне пояснення зупинки підприємств прозове – тариф на електроенергію, що діє, не покриває витрат виробництва, а близькість фронту і регулярні обстріли й зовсім не гарантують безпеку для співробітників. Але є й політичне підґрунтя. Річ у тому, що обидва підприємства входять до орбіти групи Приват, яку пов'язують із затриманим олігархом Ігорем Коломойським.

Подія поки не привернула широкої уваги громадськості, але з огляду на значущість заводів для економіки регіону, наслідки зупинки заводів можуть викликати соціальні потрясіння.

У подробицях розібралися Vesti.ua.

Феросплавні заводи України та "дядько з камери СІЗО СБУ"

20 листопада 2023 року народний депутат Олексій Кучеренко у соціальній мережі повідомив про зупинення двох феросплавних заводів України.

"Формальною підставою оголосили "підвищення цін на електроенергію", – пише парламентар. – Щоправда, про цю причину працівники середньої ланки на заводах навіть не знали. Мало того, керівництво заводу за інформацією зовсім не збиралося зупиняти заводи. Вказівку це зробити, як пишуть журналісти, менеджмент отримав від одного дядька з камери СІЗО СБУ".

У посту Кучеренка йдеться про АТ "Нікопольський завод феросплавів" (НЗФ) і про АТ "Запорізький завод феросплавів" (ЗФЗ). Під "дядьком із камери СІЗО СБУ" мається на увазі, зважаючи на усе, Ігор Коломойський.

У пресрелізі про зупинку пічних агрегатів, розміщеному на офіційній сторінці ЗФЗ, йдеться, що "було ухвалено рішення про зупинку для проведення ремонтних робіт, які за їхньої поточної роботи провести неможливо". Зупинка пояснюється можливими блекаутами, бажанням знизити навантаження на електромережі (зокрема, щоб було стабільне теплопостачання побутових споживачів). На офіційному сайті НЗФ йдеться, що це підприємство також зупиняє роботу пічних агрегатів, але продовжить ремонтні та інші роботи.

Обидва заводи посилаються на близькість до районів бойових дій і непередбачуваність противника й навіть на загрозу обстрілів.

При цьому на підприємствах наголошують, що гарантують виплати співробітникам, а для партнерів є достатньо товарів на складах. Відновлення роботи і ЗФЗ, і НЗФ бачать після зникнення загрози обстрілу.

Нікопольський завод феросплавів є найбільшим у Європі, посідає друге місце у світі з вироблення феросплавів. Запорізький завод феросплавів ще й єдиний у країні, який виробляє унікальний сплав феросиліцій (сплав заліза та кремнію).

Їхня зупинка викликала резонанс у політичних колах тому, що підприємства входять до "сталевої імперії" українського олігарха Ігоря Коломойського, поряд з гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК). Один з них, Покровський ГЗК, ще 1 листопада оголосив про зупинення виробництва через ремонтні роботи. За кілька діб до цього зупинився Марганецький ГЗК. Офіційна причина – брак води та енергопостачання ворожі обстріли.

Оскільки два ГЗК добувають руду й у такий спосіб забезпечують сировиною феросплаві заводи, зупинка останніх була справою часу, що через кілька днів після "стопу" ГЗК і сталося.

Соціальний вибух

Керівництво підприємств запевняє – співробітників до центрів зайнятості ніхто не відправляє, за всіма зберігаються виплати. Але є сумніви, що заводам вистачить коштів підтримувати своїх працівників усю зиму.

По-перше, якщо 2022 року експорт феросплавів з України дав рекордні 564 млн доларів США, то цього року це поки що 281 млн грн доларів США (січень-вересень). Скорочення прибутку викликано обвалом світових цін на цю продукцію (при збільшених обсягах експорту, зокрема, з України).

По-друге, необхідно вкладатись у ремонт та модернізацію підприємств, а це чималі кошти. Та й "розкочегарити" печі після зупинки коштує чималих грошей. Вкладатися у все це без гарантій, що противник не обстріляє, також немає сенсу.

По-третє, спрацьовує політичний чинник. Якщо вина Ігоря Коломойського буде доведена, його підприємствам "світить" конфіскація та перепродаж.

Тому версія про шантаж олігархом із СІЗО Офісу президента має під собою підстави. Будь-якої миті припинити виплати співробітникам – і соціальний вибух мінімум у трьох містах на сході країни (заводи є містоутворювальними для Покровська, Нікополя, Марганця) готовий.

Що характерно, і Нікопольський та Запорізький заводи не зупинялися повністю під час тогорічних ракетних та артилерійських обстрілів, а також після підриву Каховської ГЕС, підкреслюють у Telegram–каналі "Монополіст".

З посиланням на контрагентів феросплавних заводів автори Тг-каналу (згідно з відкритими даними канал ведуть журналісти Сергій Головньов та Юрій Віннічук) стверджують, що контракти були підписані на всю зиму, і тому зупинка заводів стала для них несподіванкою. При цьому рішення синхронізовані у часі з арештом акцій "Полтаваобленерго" та інших активів Ігоря Коломойського.

Припиняти роботу підприємств характерно для олігарха. Заводи ставляться на "стоп" вперше. Але причини не політичні.

Боротьба навколо price cap і майнінг-ферми

Взимку 2012 року так само було зупинено Запорізький та Стаханівський заводи феросплавів, які тоді входили до групи "Приват". Офіційна причина – різке зростання цін на електроенергію для промислових підприємств. Тодішній голова правління ЗФЗ Павло Кравченко пояснював, якщо у собівартості продукції витрати на електроенергію становлять 45%, ця продукція неконкурентоспроможна.

У листопаді 2019 року співробітники металургійних підприємств групи "Приват" взяли участь в акції протесту під Нацбанком: вимагали "прибрати корупцію з НБУ", принесли відрізану голову свині та навіть проникли до будівлі регулятора (15 листопада). Протест розпочався після затримання детективами НАБУ ексспівробітник Нацбанку. Учасники акції вимагали відставки голови правління НБУ Якова Смолія та його заступниці Катерини Рожкової. 

У двох випадках протестів залучено співробітників підприємств групи "Приват", причини – бізнес-інтереси власників. Цікаво, що і зараз зупинка сталася на тлі підвищення прайс-кепів на електроенергію для бізнесу. І хоча НКРЕ КУ стверджує, що ціна за кіловат для бізнесу майже не підніметься (максимум +10 коп. за 1 кВт-годину), на ринку посилюється боротьба за скасування price cap у принципі. Нагадаємо, це граничні рівні цін на електроенергію на ринку для бізнес-споживачів.

ГО "Перша енергетична рада" стверджує, що відмова від них – вимога Євросоюзу. Глава НКРЕ КУ Костянтин Ущаповський погоджується з цим, але наголошує – скасувати цінові "стелі" реально тільки після війни. 

Для зупинених ГЗК та феросплавних заводів це важливо, оскільки вони отримували електроенергію, як стверджується в соцмережах, за пільговими цінами. І на території заводів, як пишуть користувачі в коментарях у соцмережах, нібито були майнінг-ферми з біткоїнів, благо, дешевої електроенергії – завалися.

Особливості характеру

У коментарі Vesti.ua народний депутат Олексій Кучеренко  звертає увагу на зупинку ГЗК перед припиненням роботи феросплавних заводів. На його думку, з посиланням на позиції фахівців, з якими парламентарій спілкувався, все це виглядає як інструмент тиску на владу, виходячи з бажання одного акціонера.

"Ще до виборів 2019 року співробітники цих заводів хороводи водили саме під НКРЕ КУ, воювали з енергетиками, були весь час незадоволені тими тарифами (на електроенергію), які були тоді і які не порівняти з нинішніми. Тому, зважаючи на таланти та здібності акціонера, гадаю, ця версія небезпідставна, – наголошує Олексій Кучеренко. – Це співробітники, сім'ї, містоутворювальні підприємства, їм треба жити за щось, купувати їжу. Наслідки можуть бути непередбачуваними".
Тим більше, що підприємства – у прифронтовій зоні.

За його даними, поки що широкі політичні кола значення тому, що відбувається, не надають. Але треба розуміти, що продукція феросплавних заводів потрібна практично для всіх виробів зі сталі, тим паче в "оборонці". Тому, а також з урахуванням соціальних ефектів, зупинка таких великих підприємств, та ще й у воєнний час, повинна мати вагому аргументацію і, як мінімум, узгоджуватися з державою.

"У мене глибинне переконання, що треба до законодавства внести відповідні норми, – розповів Олексій Кучеренко. – Якщо акціонер не може впоратися з підприємствами, то може бути і спецзакон про націоналізацію".

Поки що ж парламентар готує відповідні депутатські запити.

Гра на страху протестів

Однак наразі йдеться не так про політичний, як про політекономічний вплив, вважає політолог Олексій Якубін. 

"Найімовірніше, Ігор Коломойський та його бізнес-група, розуміючи ту ситуацію, в якій опинилися, намагаються, використовуючи своєрідний шантаж, отримати від держави пільгові умови, пов'язані з електроенергетикою. Виробництво феросплавів дуже енергомістке. Через війну соціальна стабільність у країні жорсткіше прив'язана до робочих місць, самого факту роботи підприємств, тому зупинку одразу кількох містоутворювальних підприємств держава просто не зможе обійти своєю увагою. Тим більше, йдеться про тисячі робочих місць, що потенційно може посилювати ризик дестабілізації у прифронтових регіонах. Вони (ініціатори зупинення підприємств) це розуміють і намагаються вибити певні пільги. А решта політики відбудовується, зважаючи вже на цей економічний інтерес", – вважає він.