Змієнога богиня їде до України: перемога у справі про "скіфське золото"

Фото: Alexej Chuguj

Україна досягла офіційних домовленостей із нідерландським Музеєм Алларда Пірсона щодо умов повернення унікальної колекції скіфського золота з чотирьох кримських музеїв, яка була заарештована в Європі після анексії Криму. Через дев'ять років у гучній справі нарешті поставили крапку. Україна перемогла. Vesti.ua розповідають подробиці процесу.

Суд тривалістю в 9 років

Виставка "Крим – золотий острів у Чорному морі", що складалася здебільшого із золотих артефактів, виявлених у Північному Причорномор'ї, відбулася в археологічному музеї Алларда Пірсона за сприяння Амстердамського університету. Відвідати її в Амстердамі можна було з 7 лютого до 31 серпня 2014 року. До цього виставка встигла познайомити з античним минулим Криму відвідувачів експозиції у німецькому Бонні. 

Крім прикрас та зброї в експозиції були представлені предмети декоративного та прикладного мистецтва, предмети побуту (ложки, тарілки, глеки), керамічні статуетки богів та китайські лакові скриньки, які дивом опинилися в Криму. Але все-таки акцент робився на золоті – все ж таки мова про “золотий острів” – бо ніде у Причорномор'ї не знайшли стільки коштовностей, як у розкопках городищ та гробниць на території Криму.

Після анексії Криму Росією ця безцінна експозиція стала об'єктом судових суперечок між Україною, музеєм Алларда Пірсона та кримськими музеями, які опинилися під російською окупацією. Міністерство культури України попросило повернути колекцію країні, бо кримські музеї є лише ЗБЕРІГАЧАМИ деяких скарбів державного музейного фонду, та аж ніяк не власниками.

Кримські музеї натомість наполягали, що експонати взяті з конкретних музеїв, отже й мають туди повернутися.

У зв'язку із ситуацією МКІП формально розірвало угоду з кримськими музеями про зберігання експонатів. А український суд заочно наклав арешт на всі спірні музейні експонати з колекції, що представляється в Амстердамі.

Почалися довгі судові позови. Першим позитивним судовим рішенням для України стало рішення амстердамського суду від 14 грудня 2016 року, за яким колекція скіфського золота має належати Україні, а не музеям анексованого РФ Криму.

У червні 2023 року Верховний суд Нідерландів ухвалив остаточне рішення: золото скіфів залишається власністю України та повернеться до країни. Касаційну скаргу музеїв Криму з цього приводу було відхилено.

Впродовж дев'ятирічної судової тяганини з боку Росії було багато парадоксальних кроків та заяв. Як писали російські ЗМІ, у Криму за фактом вивезення скіфського золота за кордон Слідчий комітет РФ розпочав перевірку, в межах якої, звичайно ж, почали шукати винного в неповерненні історичних цінностей, які належали музеям Криму. Можна лише уявити, скільком музейникам під час цього "картонного" слідства було зіпсовано життя. Але це був лише показовий захід. Насправді кримське "скіфське золото" вирушило до Амстердама абсолютно законно, а ось анексія Криму сталася незаконно. Саме з цієї причини стався такий безпрецедентний судовий позов. Але справедливість перемогла і ось – безцінна колекція повертається до України.

"Повернення артефактів особливого історичного та культурного значення – процес знаковий та багатогранний. Він об'єднує як правову, дипломатичну та музейну справи, так і логістичну діяльність", – зазначив в. о. міністра культури Ростислав Карандєєв.

Золотий шолом і змієнога богиня скіфів

Свої експонати для виставки "Крим – золотий острів у Чорному морі" надали чотири кримські музеї: Центральний музей Тавриди – 451 експонат, Бахчисарайський історико-культурний та археологічний музей-заповідник – 215 експонатів, Державний історико-археологічний музей-заповідник "Херсонес Таврійський" та, нарешті, Керченський історико-археологічний музей – 193 експонати. Серед експонатів Керченського музею і безцінна статуя Змієнога богиня або “Проростаюча Діва” з Пантікапея (I - II ст. н.е.), яку скіфи вважали своєю праматір'ю і поклонялися її образу. Саме ця статуя відкривала експозицію "Крим – золотий острів у Чорному морі".

Свої експонати також надавали Музей історичних коштовностей України (19 предметів) та Одеський археологічний музей. Експонати двох останніх музейних закладів було повернуто Україні практично одразу. Серед них – скіфський золотий шолом IV ст. до н. е., що часто фігурує в інформації російських ЗМІ, як предмет, який слід повернути кримським музеям. Насправді цей артефакт – експонат Музею історичних коштовностей України.

В результаті об'єктами судового процесу стали 565 музейних предметів, виражених також як 2 111 одиниць зберігання загальною вартістю приблизно в 1,4 млн євро. 

Одним із важливих моментів для України стала відмова Музею Алларда Пірсона від стягнення з української сторони вартості дев'ятирічного зберігання музейних предметів. Про яку суму йдеться, не повідомляється, але зрозуміти порядок цін можна з наступного повідомлення Міністерства юстиції України, зробленого в 2021 році. Мін'юст тоді озвучив інформацію про те, що "сума витрат на зберігання цінностей у разі винесення рішення на користь України становитиме 122 717, 24 євро (з розрахунку 2% річних, що на 15.09.2021 становить 11 028,16 євро та 111 689, 08 євро)". Тобто на сьогодні ця сума може обертатися навколо позначки 130 тисяч євро (якщо рахувати 122 717.24 + 2% за 2 роки, то виходить 127 675 тисяч євро за умови, що не було інших нарахувань).

МКІП в офіційному повідомленні подякував Національному музею історії України, а також Мін'юсту, МЗС та Посольству України в Нідерландах за державницьку позицію та професійний супровід справи. Також подяку було висловлено міжнародній юридичній фірмі Bergh Stoop & Sanders N.V, яка з 2015 року представляла Україну у справі за позовом держави Україна до Музею Аллард Пірсона (МАП) – археологічного музею Амстердамського університету (Нідерланди). Ще у 2015 році ЗМІ писали про те, що наше Міністерство юстиції уклало з фірмою Bergh Stoop & Sanders NV угоду про закупівлю юридичних послуг на суму 0,24 мільйона євро, на той час це було близько 5,9 мільйона гривень. Як бачимо, гроші були витрачені не дарма й Україна змогла повернути до державного музейного фонду артефактів на суму в 1,4 млн євро. Хоча мі розуміємо, що ця сума досит умовна, тому що скіфське золото не має ціни. А ось що в цій ситуації точно безцінно, то це сам факт перемоги справедливості, який ще раз підтверджує, що "Крим – наш". Лише тепер під цим фактом підписалася й голландська судова система.