900 буржуйок уже поїхали на фронт: як вінницькі волонтери зігрівають наших бійців

З початку повномасштабного вторгнення шестеро жителів Вінниці виготовили та передали на фронт безкоштовно вже понад 900 буржуйок. Щоб забезпечити теплом усіх, хто цього потребує, волонтери збираються у вільний від роботи час. На день вдається виготовити до трьох буржуйок. Зроблені з балонів з-під фреону, вони важать трохи більше 10 кг.

Про те, як виготовити буржуйку та чому це важливо сьогодні, KP.UA розповів один із вінницьких волонтерів – Юрій Борсуков.

"Балони віддають кондиціонерники, метал купуємо самі"

Після початку повномасштабного вторгнення ці шестеро вінничан вирішили не сидіти вдома, склавши руки, а в міру сил допомогти країні. Вже з перших чисел березня 2022 року їхня команда почала "варити їжаки" для блокпостів. Але невдовзі перейшли на буржуйки для фронту.

Юрій Борсуков. Фото надано Юрієм Борсуковим

- Товариші займаються кондиціонерами та вентиляцією, у них зібралося багато балонів з-під фреону. Вирішили: чому не зробити з порожніх балонів буржуйки? Вранці виходили попрацювати – і варили до вечора, щоби якось допомогти країні. На оптимальний варіант вийшли не одразу – зробили одну буржуйку, потім ще штук сім різних. Так експериментальним шляхом дійшли до остаточного варіанта, – розповідає Юрій.

Тоді на початку війни збиралися як доведеться, хто без роботи залишився – той і цілий день міг присвятити волонтерським заняттям. Згодом вийшли на графік вечорами та у вихідні. Власники території, де деякі з волонтерів орендують склади, надали їм приміщення – тож варити буржуйки на вулиці не доводиться.

– Зараз у нашій команді шість осіб – Юрій Борсуков, Віталій Жук, Сергій Новіков, Віталій Магіра, Олександр Кулик та Юрій Кулик. В усіх – різні професії. Хтось кондиціонерами займається, я в IT-компанії працюю, ще в одного товариша "фанерний" бізнес. Усі "різношерстні". Пізніше люди підтягувалися – так познайомилися потихеньку.

Для виготовлення буржуйок волонтери використовують балони з-під фреону та хладоген від кондиціонерів та холодильників. Для однієї буржуйки потрібно 2,5 балони. Відходів залишається небагато – їх здають на металобрухт, а отримані кошти знову йдуть у справу.

- Наша буржуйка - це чотири ніжки та два з половиною балони з-під фреону. Також кущ листа ПВЛ, труба на димар, профільна труба на передню кришку, петлі для дверей, – розповідає Юрій.

До “тушки”, так волонтери називають заготовку буржуйки, потрібно приварити ніжки, дверцята, кришку та піддувало.

Основну частину матеріалів на перші кілька сотень буржуйок волонтери закуповували самі. За балонами зверталися до всіх, хто має справу з кондиціонерами у Вінниці.

– Також друзі допомагали. Люди знали, що ми варимо буржуйки, і самі почали привозити нам балони. То тут щось попросимо, то там. Метал та витратні матеріали купуємо на свої кошти. Останнім часом почали у фейсбуці писати, що ми варимо, – залишаємо номер картки, збираємо донати. Гроші кидають знайомі та рідні, хто скільки може.

Важить буржуйка від вінницьких волонтерів трохи більше 10 кілограмів. Тому переміщати чи прихопити її із собою у разі потреби не складе труднощів.

– Нещодавно придбали плазморіз, він допоміг нам прискорити роботу. Тепер на вирізування отворів потрібно кілька секунд, а не майже пів години, як було раніше. Після цього залишається лише варіння, - ділиться Юрій. - Сама буржуйка виглядає так: є труба, куди йде дим, та дверцята. Коли вони зачинені, можна просто погрітися. Якщо відкриті, всередину можна поставити каструльку. Головне, прикривати отвір, щоб дим не потрапляв у вічі. Але якщо готувати на вулиці, це не критично.

Волонтер розповідає, що буржуйка розрахована і на бліндаж, і квартиру. Трубу виставляєш у вікно – диму в приміщенні не буде. Навіть на "нулі" військові пристосувалися, хоча дим може помітити ворог. Але наші знайшли вихід – відводять трубу убік, щоб вітер розсіював дим.

"Хоч би скільки буржуйок зробили - всі розберуть"

Примітно, що буржуйки команда вінницьких волонтерів не завжди робить на замовлення: хоч би скільки буржуйок було - всі розберуть.

– Ми варимо, навіть якщо ніхто не просить. Наварили штук десять чи більше, щоб запас. Зараз не буває так, щоби щось у нас залишалося. Багато людей знають, що ми варимо буржуйки, – звертаються, приїжджають.

Готові вироби часто забирають самі військові, їхні родичі та волонтери. Військові приїжджають у відпустку додому, їдучи, забирають буржуйку із собою. Відправляють буржуйки і “Новою поштою”, на них чекають у різних частинах та бригадах.

Працювати над виробами для фронту намагаються щодня, хоча волонтерський графік залежить від робітника.

- Якщо хтось працює з обіду, - приходить ранком і працює один. Нема такого: я не піду, бо там зараз нікого більше немає. Це не проблема. Прийшов, музику ввімкнув, навушники надів – і працюєш. Я часто так роблю, - ділиться Юрій.

Крім буржуйок, хлопці виготовляли каремати. Дуже були потрібні влітку.

- Ми не весь час варили буржуйки: влітку це нікому не потрібне. Коли лишалися якісь кошти, використовували гроші на матеріал для карематів. Хлопці, які займаються кондиціонерами, купували рулонний матеріал для ізоляції труб, за товщиною він нагадує каремат - з нього ми їх і робили.

Найближчим часом команда волонтерів не планує нічого змінювати у своїй діяльності: попереду зима, буржуйки знову актуальні.

- Хотілося б придумати щось нове, але поки що постійно просять буржуйки - на нове щось часу не вистачає. Щось вигадувати – лише час витрачати. А тут уже можна працювати із заплющеними очима. Тому поки є матеріали, як і раніше, зустрічаємося у вихідні та у будні вечорами, - резюмує Юрій.