Буцький каньйон: "маленька Швейцарія" у Черкаській області

Ми звикли, що все найкраще за кордоном. Тому багато років поспіль українці їздили до інших держав, щоб подивитися на визначну архітектуру, узріти на власні очі красу водоспадів чи велич фйордів, навіть не підозрюючи, що все це є у нас. Так, Україна – унікальна країна. Без перебільшення. На території нашої Батьківщини розташовані не менш видатні пам’ятки, замки, озера, водограї та інші чудеса природи.

Сьогодні розкажемо про одне з найкрасивіших місць Центрального регіону – Буцький каньйон. Він знаходиться всього за 100 кілометрів від Києва: біля селища Буки в Черкаській області.

Що особливого в цій локації? 

Посеред степової місцевості, де немає навіть натяку на гори, простягається неймовірної краси ущелина. Її скелясті береги роками майстерно виліплювали бурхливі потоки річки Гірський Тікич. Водойма попрацювала на славу. Наче скульптор вона висікала кожен сантиметр звивистої впадини й продовжує це робити щохвилинно.

Науковці припускають, що хвилі трудяться над своїм шедевром вже понад два мільярди років. Саме такий вік гранітних порід узбережжя. Ви тільки уявіть, за підрахунками вчених, природне диво утворилося ще в протерозойську еру. До речі, ця в’юнка місцина – домівка 86 представників флори та фауни, які занесені до Червоної книги України та європейського Червоного списку.

Місцеві обожнюють рідні пейзажі, а локацію з гордістю називають "маленькою Швейцарією". І не дивно. Адже Буцький каньйон дуже схожий на скандинавські фйорди. Красу краю неможливо не помітити, тому ще в минулому столітті йому присвоїли статус державної природної памʼятки. А ще він входить до 7 чудес Черкащини та посідає другу сходинку, поступаючись лише Канівським горам.

Сама впадина дуже вузька. Що вже казати за глибину. В деяких місцях вона сягає 20 метрів. Може здатися, що в цьому немає нічого особливого. Але це не так. Для степової місцевості вона просто разюча.

Каньйон починається зі штучного водоспаду, який утворюється завдяки двометровій греблі ГЕС. Дамба вже давно не функціонує, але це не заважає водограю Вир падати вниз, розсипаючись на тисячі краплин. Поряд знаходиться старий водяний млин, побудований у XIX столітті. Від споруди залишилися тільки руїни, але вони гармонійно вписалися у місцевий пейзаж.

Чому варто відвідати чудо природи восени? 

Цей куточок української землі прекрасний завжди. Туристів не лякає, що локація знаходиться біля водойми. Тому вони відправляються сюди навіть у міжсезоння. У цю пору року край наче перетворюється на жовтогаряче полотно художника-натураліста. Тут сконцентровано буяння теплих кольорів – від жовтого та червоного до помаранчевого й коричневого. Навіть коли опадає листя, оголюючи гілки дерев, тут також гарно.

Тільки представте: десь неподалік шумить штучний водоспад, внизу тече річка, яку захищають могутні скелясті береги, зверху падає листя. Ви стоїте посеред цієї краси з гарячим термосом, у ньому смачний улюблений напій. Стає прохолодно. Час відкоркувати фляжку та налити собі чаю чи запашної кави.

З таких маленьких дрібниць і формуються спогади, які згодом виринають, коли світлини потрапляють до рук.

Чим зайнятися тут восени? 

Насолоджуватися природою та гуляти крутими схилами. Можна найняти гіда, який розповість, коли і як утворився каньйон та ще безліч фактів про нього. Замовляти екскурсію краще заздалегідь, адже навіть у міжсезоння охочих послухати цікаві історії вистачає.

Не забудьте поласувати смачненьким. Особливо смакуватиме їжа, приготована на відкритому вогнищі. Але розпалювати багаття на заповітній території заборонено. Зробити це можна на подвір’ї орендованого будиночка. До речі, не везіть з собою продукти із супермаркету. Свіжі овочі, фрукти, риба та м’ясо завжди є у місцевих.

Можна взяти намет і оселитися недалеко від природного комплексу. Або прихопити з собою човен та подолати потоки Гірського Тікича.

І, звичайно, не забувайте фотографуватися та обов'язково знімайте недоторкану природу у всій її красі.

Як дістатися? 

Доїхати можна автомобілем чи на автобусом. Сюди постійно курсує міжміський транспорт зі столиці. Відправлятися потрібно з Центрального автовокзалу на рейсі Київ-Маньківка. Дорога займає приблизно 3-4 годин.

Якщо добиратися на машині, треба тримати курс на Жашків трасою Київ-Одеса. Після чого звернути до села Буки, воно знаходиться після населених пунктів Вороне та Червоний кут.

Подорожуйте просторами нашої Батьківщини, адже вони – прекрасні. Кожен куточок України – неповторний та особливий. Ви маєте це бачити, ви повинні знати, що наша ненька така ж унікальна, як і Європа.

Раніше OBOZ.UA розповідав про найцікавіші українські села, які можна відвідати цієї осені.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!