Долар без США: чого очікувати від валютного курсу, якщо міжнародна допомога затримається

Міжнародна допомога рятує український бюджет і курс гривні. Рятує настільки, що Нацбанк вже другий місяць працює без фіксованого курсу. "Бізнес-Телеграф" подивився, як це працює. І запитав бізнесменів, що вони про це думають.

Валютний курс починає все більше хвилювати фінансову спільноту. Це природньо, адже з початку року Національний банк на міжбанку продав валюти на 24,287 млрд доларів, а купив — лише 212,38 млн доларів. Тільки за минулий тиждень, з 13 по 17 листопада, НБУ продав на міжбанківському валютному ринку 721,15 млн доларів. І це на 332,05 млн доларів більше ніж тижнем раніше. При цьому регулятор купив 0,5 млн доларів, а тижнем раніше — 1,26 млн доларів.

На резерви такий обсяг продажу впливає, але не дуже помітно. Адже НБУ продає гроші, що надходять у вигляді фінансової допомоги. В бюджет вони мають заходити у гривні, а країна отримує їх в валюті. Надходження були на помітному рівні, то ж НБУ навіть відмовився від фіксованого курсу. Це сталось 2 жовтня. З того дня гривня коливається в умовах так званої "керованої гнучкості". У жовтні регулятор продав на міжбанку 3,35 млрд дол та викупив до резервів 14 млн. Отже, чистий продаж валюти НБУ минулого місяця досяг 3,34 млрд та був найвищим з липня 2022 року.

Як це сприйняв бізнес? "Я б все рівно не робив його гнучким. Фіксований курс спростив би бізнесу маневрування", — каже керівник концерну "Ярослав" Олександр Барсук. Після 2 жовтня, коли було введено режим керованої гнучкості курс долара почав коливатися і більшу частину минулого місяця його значення було нижчим, аніж до скасування режиму фіксованого курсу, тобто меншим за 36,5686 грн. Експортери не дуже цим задоволені. "Ми розраховували продавати валютну виручку дорожче 37 гривень за долар. А фактично робимо це зараз по 36,1-36,2 гривні. Нам це дуже невигідно, можемо залишитися зі збитками, бо закладали в плани зовсім інші цифри", — каже голова "Молочного альянсу" Сергій Вовченко. Постраждали не тільки експортери. Навіть Державне казначейство, гривневі надходження якого від продажу іноземної валюти з рахунків після скасування режиму фіксованого курсу долара були на 45,18 млн грн меншими, аніж могли бути у разі, якби курс залишався фіксованим на рівні 36,5686 грн за долар.

Очевидно, що НБУ в своїй новій валютній стратегії намагався зменшити доларизацію економіки, пригальмувати інфляцію, частково замістити міжнародну допомогу державними цінними паперами, втримати курс на наступний рік у межах, за яких дохідність у гривні тих-таки ОВДП і депозитів буде вищою.

Але незважаючи на міжнародну допомогу резерви України скорочуються третій місяць поспіль. У вересні вони знизилися на 1,7% і станом на 1 жовтня 2023 року становили 39,708 млрд доларів. У Нацбанку пояснили, що динаміка зниження резервів зумовлювалась інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Станом на 1 листопада міжнародні резерви України становили вже 38,9 мільярда доларів. Тобто, в жовтні вони знизились на 1,9%.

Зрада? Без контексту виглядає як зрада. Але насправді скоріш питання ціни. Тобто, скільки резервів НБУ готовий витратити на інтервенції, тобто на підтримку відносно стабільного курсу. "Якщо раніше для підтримки стабільних резервів нам було потрібно 2-3 млрд доларів зовнішньої фінансової допомоги на місяць, то тепер це 4. У жовтні отримали лише неповні 2.8. Укріплення гривні на 20 копійок до долара за підсумками жовтня на цьому тлі видається фарсом", — вважає експерт Олексій Блінов. І він такий не один. "Ринку в його класичному розумінні нема, та й не може бути … бо є обмеження на вивід валюти, й на торгівлю як таку, й припливи валюти залежать не від ринкових факторів, а від перебігу війни та готовності наших, як би сказати, колег, виконувати те, що пообіцяли, себто дотримуватися домовленостей із міжнародними партнерами… це десь відсотків на 90 функція міжнародної допомоги та кредитів – що більше, то міцніше. І відсотків на 10 всього іншого", — додає аналітик Євген Дубогриз.

Міцна гривня і керований курс не означає, що ризики довгострокової стабільності національної валюти відсутні. Вся економічна система країни сьогодні побудована на споживанні зовнішніх надходжень . "Звичайно, ми стежимо за ситуацією в країнах-донорах і природним є те, що ми стурбовані, – сказав голова правління НБУ Андрій Пишний. — Ми розраховуємо, що всі ці кошти прийдуть в Україну і всі необхідні рішення будуть знайдені". Потреба України в зовнішньому фінансуванні на цей рік — 45 млрд доларів. Отримала країна поки 35. Тобто до кінця року треба знайти ще 10.

То ж не маючи гарантій покриття дефіциту бюджету навіть на цей рік, НБУ поки що тримає гривню на короткому ланцюжку (на міжбанку на рівні біля 36,2 грн за долар) і анонсує другий етап пом'якшення валютних обмежень. Про це Пишний сказав під час панельної дискусії "Фундамент фінансової стабільності наступних років". "Зараз НБУ працює над тим, щоб бути готовим реалізувати наступну амбіцію: перейти до другого етапу валютної лібералізації і це те, що точно зробить життя бізнесу простішим", — заявив Пишний. Бізнес не сперечається, але і не погоджується. "На наступний рік компанія орієнтується на долар по 39-40 гривень, але готується оперативно, щомісяця, корегувати плани в залежності від ситуації на валютному ринку", — каже Вовченко з "Молочного альянсу".

У липні Нацбанк оприлюднив Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. В дорожній карті Стратегії другий етап передбачає кілька кроків. Таких як лібералізація торгового фінансування, управління валютними ризиками банків, можливість репатріації відсотків за "старими" борговими зобов’язаннями та інвестиціями. Експерти навпаки, хоч і не бачать катастрофи, не настільки оптимісти, щоб вважати, що курс гривні буде залежати від НБУ чи уряду. Валютний ринок буде турбулентним і безліч факторів може це спровокувати. Зараз ринок споживає дешеву валюту, але це не виводить з рівноваги Голову правління НБУ Андрія Пишного, адже поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту".

Звісно, що без допомоги всі знервовані. Вовченко говорить про ризики провалу продажів, якщо Україна буде недоотримувати міжнародну допомогу. "Гроші від партнерів зараз — це економіка, зарплати та пенсії. Якщо рівень доходів споживачів впаде, то, відповідно, впадуть і продажі товарів масового попиту, в тому числі, і молочної продукції", — пояснює він. Приблизно так само думають представники інших споживчих секторів. "Понад 50% загального фонду держбюджету — це іноземні "донати" та кредити. Прямого зв’язку між комерційним будівництвом і макрофіном майже немає. Але негативні процеси відразу відбиваються на достатку громадян, на їхніх планах з придбання житла. А девелоперам може подекуди буде вигідніше відкласти нові проєкти, а, якщо є фінансова можливість, сконцентруватися на завершенні розпочатих проєктів, особливо тих, в яких реалізована більша частина квартир", — каже співзасновник та керуючий партнер компанії INSPI Development Володимир Семенцов.

Що буде без допомоги? Друкарський станок НБУ, підвищення податків і комунальних тарифів до європейського рівня. Зрозуміло, що про це не хочуть говорити ані НБУ, ані уряд. "Добре, що це лишень план Б на крайній випадок. Але про нього треба говорити. Щоб більше цінувати те, що ми маємо. Щоб розуміти, від чого нас рятують гроші Заходу. І щоб не робити дурні, яка може послабити нашу підтримку", — вважає інвестбанкір Сергій Фурса.