Курник на даху замку. Американець спричинив скандал на Андріївському узвозі

Не знести – так перебудувати. У Києві вибухнув черговий історико-архітектурний скандал. Йдеться про надбудову на даху Замку Річарда – будівлі початку ХХ століття, розташованої на Андріївському узвозі.

Курник на Замку Річарда

"На Замку Річарда, що на Андріївському узвозі, зводять курник-надбудову. На черзі – Софія та Лавра", – написав у соціальній мережі київський активіст-захисник історичних будівель Дмитро Перов. На фото, якими він проілюстрував свою посаду, видно надбудову на даху будівлі, якої раніше не було.

Замок є пам'яткою архітектури, всі роботи незаконні, місто реагуватиме та зупинятиме це свавілля, підтвердив наявність проблеми депутат Київради Дмитро Білоцерковець: "Безвідповідальні власники повинні розуміти, що їм це з рук не зійде"...

Як виявилося, ці два пости відкрили скриньку Пандори: у соцмережах з'явилися й інші повідомлення про розбудову історичних пам'яток столиці. Тому від реакції офіційного Києва на проблему залежить, чи збережуть інші історичні будівлі своє обличчя.

Юрій на мільйон

Якщо повернутися до Замку Річарда, то це приватне володіння. Власником є ​​американський бізнесмен з українським корінням Юрій Чопівський – онук відомо українського вченого-металурга Івана Фещенка-Чопівського. У 90-х роках минулого століття він півтора року оплачував відкриття, облаштування та роботу посольства США в Україні. У Сполучених Штатах очолює будівельний концерн у Вашингтоні й оплачує низку програм для українських молодих учених у Стенфордському університеті.

У 2001 році він придбав Замок Річарда за фантастичну на той час суму в 1 млн доларів США. І лише до 2016 року – увага! – узгодив проєкт реконструкції будівлі.

Власник планував, не змінюючи фасаду та прорізів, відреставрувати споруду зсередини, зробити в ній квартири та здавати їх в оренду. Донька власника – Алекса Чопівська – директор програм зі світової економіки в Інституті Аспена, виконавчий директор Американського центру Європейської України. Як випливає з публікацій у ЗМІ, Юрій Чопівський активно взаємодіє з громадами України та допомагає захисникам країни.

"Дно на горищі"

Власне, на цьому дискусії й завершуються, оскільки йдеться про приватну власність та всі узгодження та дозволи на реконструкцію отримано. Співробітник Музею історії України Наталія Ліхіцька підтверджує – надбудові понад 2 роки. У відповідь на зауваження Дмитра Білоцерковця про неможливість надання дозволів на такі споруди, оскільки Замок Річарда – пам'ятка архітектури, користувачі виклали знімки паспорта будівельних робіт на вул. Андріївський узвіз, 15 (офіційна адреса Замку).

Vesti.ua знайшли у реєстрі дозвіл ДАБІ України на виконання будівельних робіт від 3 грудня 2015 року (дозвіл на виконання будівельних робіт виданий ДАБІ України №IV115150340074 від 03.12.2015 року). Зокрема цим документом власнику дозволені "реставрація пам'ятки архітектури національного значення на вул. Андріївський узвіз 15 і реконструкція з реабілітацією забудови історичної садиби, відновлення та будівництво майнового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури на вул. Андріївський узвіз, 17 у Подільському районі м. Києва".

Тобто з цим документом власник міг розпочати будівельні роботи. За даними з відкритих джерел, замовником робіт у Замку Річарда є дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями. "Транснешнл Рісорз Л.Л.С."Узвіз" (код ЄДРПОУ 14277308), кінцевий бенефіціар – Юрій (Джо) Чопівський. Підрядником робіт є броварське ТОВ "Основа" (код ЄДРПОУ 13669489), кінцевий бенефіціар якого – Юрій Карпенко – член Будівельної палати України. Окрім ще кількох комерційних структур, за ним значаться ГО "Авто-мотосаморобки" та ТОВ "Нова громада" у Донецьку.

Деталі цих робіт стосовно історичного вигляду будівлі визначав інший документ – дозвіл на реставрацію, виданий Міністерством культури (№409/10-2/61-15). Текст цього документа у відкритих джерелах знайти не вдалося.

Привиди проти забудовників

Замок Річарда є візитною карткою "київського Монмартру", а для багатьох – і всього Києва. Будівля, як зазначав Дмитро Білоцерковець, – пам'ятка архітектури XIX століття,  збудована у стилі британської готики та названа на честь героя романів Вальтера Скотта короля Річарда Левине серце. Це один із містичних "магнітів" столиці, зокрема знаменитого Андріївського узвозу.

Зведений на замовлення будівельного підрядника Дмитра Орлова, будинок недобре прославився ще на етапі будівництва. Коли всі роботи були завершені, будівля спалахнула та мало не згоріла вщент. Пізніше з'ясувалося, що двоє робітників заночували в ньому і, мабуть, необережно поводилися з вогнем. Насторожувала й відсутність даних про архітектора, а стиль будівництва і місце – дивували. Будинок "приліпився" до схилу гори Уздихальниці, яку в XVI столітті розкопали, щоб вона не закривала палац на Замковій горі. Під час розкопок знайшли "горщик ні з чим" у "печері стародавнього самітника". Свою назву вона отримала через крутість (зітхали ті, хто дерся по ній), а також від звичаю дівчат і жінок, забравшись на вершину, тужити та плакати за рідними.

Дмитро Орлов, як людина економна, вирішив не витрачатися на розробку проєкту, а просто запозичив його з, як сказали б зараз, "відкритих джерел". Але – парадокс! – В'їхати у своє житло відразу не зміг, бо не виправив у столичної влади всіх необхідних дозвільних документів. Залагодивши цю справу, купець зіткнувся з іншою проблемою – складно було здати житло (а будинок вирішив зробити прибутковим, тобто, здавати квартири), оскільки в приміщеннях був періодично чутний дивний гомін і стогін. Нібито Орлов недоплатив будівельникам, судачив у місті, ось вони й помстилися. В 1911 році Орлова застрелили, вдова продала будинок. Змінювалися власники, мешканці. За радянських часів у Замку Річарда були комунальні квартири, мешканців розселили лише 1983 року. Радянська влада хотіла переобладнати будинок у готель, але руки не дійшли. А свою романтичну назву він отримав завдяки київському письменнику Віктору Некрасову у 60-х роках минулого століття, на ім'я його друга та водночас найстарішого мешканця будівлі – Річарда Юрійовича.

Нашестя монстрів з повітря

Нині будівля – романтичний символ Києва, через що соціум болісно сприймає будь-які радикальні зміни історичної будівлі. Дискусія навколо "курника" на даху Замку Річарда не припиняється ще й тому, що люди побоюються, що й інші історичні будівлі у столиці незворотно втратять свій первозданний вигляд. Так, Олеся Турчин публікує фото зростання "чогось монструозного" на тому ж Андріївському узвозі ближче до Контрактової площі.

Б'ють на сполох інші користувачі через надбудови та прибудови за іншими адресами. Наприклад, у старовинній будівлі на вул. Рейтарська (поблизу станції метро "Золоті Ворота").

Паркан знесли, "курник" підростає

Столична влада відреагувала. Як повідомив Департамент територіального контролю КМДА, до Замку Річарда приїхав інспектор і виявив не курник на даху, а паркан, причому незаконний. Постанову про його знесення виконано не було, тому КП "Київблагоустрій" паркан демонтував.

Далі події розвивалися за звичним київським сценарієм. Як пише депутат Київради Євгенія Кулеба, всупереч громадському резонансу, демонтажу паркану, приписам, відсутності погодження Департаментом охорони культурної спадщини (ДОКС) КМДА та карти порушення благоустрою "роботи з добудови додаткових поверхів із газоблоків на Замку Річарда тривають". За даними спільноти небайдужих людей "Спадщина", активісти якої були біля Замку Річарда 22 листопада, поліція та інспектор із благоустрою справді отримали для ознайомлення необхідні дозволи, проте без контрольної картки благоустрою. Цей документ обов'язковий. На дах поліцейських не пропустили, робітники заявили, що їх за це звільнять. Роботи на даху Замку Річарда тривають.

Що з цього може вийти, видно з публікації ексдиректора Департаменту міського благоустрою КМДА, а нині заступника міністра Мінстратегпрому Тимура Ткаченко: на даху багатоповерхівки хтось за прикладом Карлсона, спорудив надбудову завбільшки з квартиру та нікого, включно з поліцією, туди не впускає.

Тому, мабуть, ДОКС висловив обурення цією ситуацією та наголосив: "Науково-проєктна документація на виконання робіт на зазначеній пам'ятці на узгодження до Департаменту не надходила". Як і Vesti.ua, Департамент КМДА не знайшов дозволу від Мінкульту, номер і дата якого зазначені в паспорті будівельних робіт.