Брак чоловіків. Українки йдуть у шахтаріСюжет

Українські вугільні підприємства почали брати на роботу жінок, щоб вирішити нестачу кадрів під час війни.

На одній із шахт Дніпропетровської області більше тисячі чоловіків визвались захищати Україну і вирушили воювати. Тому вугільне підприємство зазнало величезної нестачі персоналу. Рішення керівництва було радикальним – вперше в історії України дозволити жінкам працювати під землею. Таку пропозицію відразу підтримали більше сотні дівчат.

“Робота цікава, але важка”

“Я пішла на цю роботу, тому що почалася війна, а іншої роботи не було”, – розповіла 22-річна Христина для агентства .

За словами дівчини, протягом п’яти місяців вона працювала техніком на глибині 470 метрів під землею, обслуговуючи невеликі електропоїзди, які перевозять робітників на понад чотири кілометри від шахти підйому, де вони спускаються до вугільних пластів.

Христина також пояснила, що вирішила взятися за таку роботу лише після того, як подолала страх залишити 4-річного сина Дениса вдома з мамою, оскільки її місто Павлоград знаходиться за 100 км від фронту, але його часто обстрілює російська армія.

Дівчина визнає, що така праця цікава, але важка. Найважче, як каже вона, – це нести кришки акумуляторів, особливо коли їх дві. Однак платять непогано, і Христина відчуває обов’язок залишитися і зробити користь для тих, хто пішов воювати.

У тій же копальні працював її старший брат. Він пішов в ЗСУ через два тижні після початку повномасштабного вторгнення, розповіла Христина і додала, що дуже переживає за нього.

“Хлопців наших забрали на фронт, і тепер треба їх підтримувати: більше нема кому працювати в шахті”, – пояснила дівчина.

Зазначимо, що керівництво підприємства попросило журналістів з міркувань безпеки не вказувати точне місце розташування копальні та не використовувати прізвища опитаних.

Заборона уряду

Варто нагадати, що в Україні жінки працювали на шахтах до війни, проте уряд забороняв їм працювати під землею, оскільки вважав цю роботу надто фізично важкою. Така норма діяла ще з радянських часів.

З початку повномасштабного вторгнення з 20 тисяч шахтарів (мова йде лише про одну компанію) більше трьох тисяч пішли на фронт. Тому уряд скасував заборону на працю жінок під землею. Зараз в цій компанії вже працює близько 400 жінок – хоча це лише 2,5% від загальної кількості підземних працівників.

За даними підприємства, жінки працюють лише на допоміжних підземних роботах, які не потребують напруженої фізичної праці.

“Ми робимо все на тому ж рівні, що й чоловіки – якщо тільки це не щось дуже важке, що ми не можемо підняти”, – сказала 43-річна Наталія, яка також працює техніком і перевіряє потяги.

Раніше вона працювала в магазині з продажу електроніки, поки не втратила роботу, коли українські підприємства почали закриватися від російського вторгнення.

Коли Наталя вирішила працювати в шахті, її 19-річний син уже рік працював у сусідній копальні.

“Насправді я переконувала його не йти туди працювати”, – згадувала вона, але сказала, що тепер із задоволенням працює в шахті і планує залишитися навіть після війни.