Як передає Укрінформ, про це у коментарі Українському радіо повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, член депутатської фракції партії "Слуга народу" Данило Гетманцев.
Відповідаючи на запитання, чому це рішення важливе і як його сприйняли у банківській спільноті, Гетманцев зазначив: "Цей закон – про плюс 24 мільярди гривень за 2023 рік в бюджеті 2024 року. Це додатковий податок, який покладається на надприбутки банків. Що таке надприбутки банків? Річ у тім, що війна, крім загального негативного впливу на економіку в цілому, на деякі галузі має певний аномальний вплив. Певні галузі стають надприбутковими. І до такої галузі, зокрема, належить банківська сфера в 2022-2024, і навіть в 2025 роках. Чому? Тому що комерційні банки в цей період вкладають власні гроші в державні цінні папери, так звані депозитні сертифікати Національного банку України. Це абсолютно безризиковий цінний папір, який повністю гарантується Національним банком і по якому виплачується достатньо непогана винагорода. Це розмір облікової ставки, яка в нас доходила до 25% річних в 2022 році. І саме тому комерційні банки, фактично не розробляючи нові інноваційні продукти, не займаючись комерційною діяльністю, отримали надприбуток. Його цим законом ми частково у них вилучили".
За його словами, реагування на такі аномалії "швидке, жорстке і чітке". "Воно, до речі, погоджено з нашими міжнародними партнерами, це є однією з умов Міжнародного валютного фонду. Бо, на жаль, за рахунок наших податків ми не фінансуємо на 100% наші видатки на безпеку і оборону. Ми невелику частину, але все ж таки позичаємо. Тому акумулювання цих грошей, ці додаткові джерела для нас і для армії є життєво необхідними ресурсами", – зазначив депутат ВР.
Він уточнив, що цей закон запрацює цьогоріч. "І перший податковий період, до якого він буде застосовуватися, – це 2023 рік. А якщо говорити надалі, то до 2024 року і наступних податкових періодів буде застосовуватися до прибутків банків підвищена ставка – це 25%, а не 18%, як зараз. Це також відповідає європейській практиці, і це також абсолютно слушна норма, яку ми ухвалили", – додав Гетманцев.
Коментуючи питання щодо розгляду парламентаріями спочатку двох базових варіантів проєкту закону (з додатковим податком на всі чисті процентні доходи банків та з оподаткуванням надприбутків), він пояснив: "Обидва варіанти – про одне і те саме. Чистий процентний дохід, тобто дохід від процентів банків, є безпрецедентним у 2023 році. Він складає 190 млрд грн. Тому ідея цього законопроєкту, а я є автором базового проєкту, і виникла, виходячи з такого великого надприбутку і з урахуванням досвіду зарубіжних країн. Ми брали його за зразок, і в моєму законопроєкті це було 5% від чистого процентного доходу банку. Водночас ми провели консультацію з Національним банком, Мінфіном, Міжнародним валютним фондом і вирішили, що такий підхід створює новий об'єкт оподаткування. Фактично створює новий податок, що є неправильним, бо ми не можемо прорахувати наслідки такого рішення, як це буде на практиці. Бо будь-який новий податок гірший того, який є, тому що він вже має практику правозастосування. Тому Нацбанком і Мінфіном була запропонована проста конструкція – це просто підвищення ставки на 2023-й рік до 50%. Тобто половина прибутку йде державі. А з 2024-го і на наступні роки – з 18% до 25%".
"Таким чином, це дуже просто, бо практика оподаткування є. Змінюється лише ставка і, відповідно, обсяг грошей, який ти перераховуєш до бюджету", – підсумував Гетманцев.
Як повідомляв Укрінформ, 21 листопада Верховна Радаухвалила закон про додаткове тимчасове оподаткування банків (законопроєкт 9656-д). Під час підготовки проєкту до другого читання початкова концепція зазнала змін: оподаткування надприбутків банків за результатами 2023 року буде здійснено за ставкою 50%, а починаючи з 2024 року базова ставка податку на прибуток для банків становитиме 25%.
19 жовтня Верховна Рада підтримала цей законопроєкт у першому читанні: тоді документ передбачав збільшення для банків ставки податку на прибуток з 18% до 36% без права зарахування збитків минулих періодів протягом 2024-2025 року.
У держбюджеті на 2024 рік вже враховано ухвалення цього закону.