Свято Маланки та Щедра кутя: дата за новим календарем, історія та традиції

До вересня 2023 року у українців існувало досить цікаве свято, яке називалося Старий Новий рік (13 січня). Цього дня віряни святкували Маланки та накривали Щедру кутю. Після переходу на новоюліанський календар дата змінилася. Коли ходить Маланка?

Коли ходить Маланка: дата за новим календарем

Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар більшість великих церковних свят українці святкують на 13 днів раніше. Тому і свято Маланки буде 31 грудня (замість 13 січня). Цього дня ми будемо накривати другий, після Різдва Христового, святковий стіл — Щедру кутю.

Хто така Маланка: що означає це свято

В дохристиянські часи в українців існувала давня легенда, за якою богиня кохання Лада та бог всеєдної гармонії Ладо мали доньку Маланку. Одного разу викрав її змій та й ув'язнив у підземеллі. Але молодик на ім'я Василь звільнив красуню з полону і за це вона вийшла за нього заміж. Саме тому наші предки вшановували Маланку, яка була символом Місяця, а наступного дня святкували день Василя, який символізував Сонце.

Коли на наші землі прийшло християнство, було вирішено не викорінювати повністю стародавні традиції, а вплести їх у церковні історії. Тому віряни 31 грудня вшановують преподобну Меланію, яка народилася у християнській родині і у віці 14 років вийшла заміж за Апініана, який також був знатним та багатим. Молода родина використовувала все своє майно, щоб допомагати бідним. Згодом Меланія оселилася на Єлеонській горі, де скоро виріш монастир.

Що можна робити на свято Маланки: традиції

На святковому столі цього вечора обов'язково стоїть Щедра кутя, а ще можна готувати різні пиріжки, ковбаси, вареники і млинці. Всі страви повинні бути ситними. Наприклад, готувати рибу за давніми традиціями заборонено, тому що тоді щастя попливе з дому, наче маленька рибка.

Готували страви зі свинини. В давнину, в дохристиянські часи, наші предки запікали ціле порося як пожертву Василю, який вважався покровителем цієї тварини. Тоді він дарував родині достаток і щастя. Також можна було готувати і різні страви зі свинини: холодець, ковбасу, сало тощо.

Також наші предки випікали спеціальний обрядовий хліб. Коли жінка починала вимішувати тісто на випічку, то йшла, не миючи руки, з чоловіком "лякати" дерева, що погано вродили. Чоловік при цьому брав палицю чи сокиру, підійшовши до дерева, він стукав тричі по корі і промовляв: "Не будеш  родити, буду рубати, а будеш родити, буду шанувати". Дружина повинна була відповісти за дерево: "Не рубай мене, а перевеслом підпережи, я тобі ще в  пригоді  стану". Після цього вона витирала об кору дерева руки.

Щедрування на Маланку

Це одна з найцікавіших новорічних традицій українського народу. Жінки та дівчата збиралися гуртом, переодягалися і обходили своїх сусідів, співаючи щедрівки та прославляючи господарів дому. Щедрувати починали після заходу сонця, коли, за повір'ями, вилазить різна нечиста сила.

Переодягалися у різних фольклорних персонажів. Ця розвага була особливо популярною серед молоді, яка любила веселитися. З колективу зазвичай обирали одного хлопця, який повинен був грати Маланку, його переодягали в жіночий одяг. Іншими персонажами були Орач, Ведмідь, Коза, Циган, Журавель, Рогатий чорт. Такий звичай в народі називався "водити Маланку".

На світанку 1 січня хлопці також йшли засівати. Колись цей звичай мав ритуальне значення, адже вважалося, що він приносить родині добробут, щастя, багатство. Сіяти дозволялося лише хлопцям, тому що "дівчата не приносять щастя".