"Театральне тло": як Путін готується до президентських виборів, — NYT

За словами професора політології Європейського університету в Санкт-Петербурзі Григорія Голосова, у Росії вже багато років не було жодної політичної опозиції.

Президентські вибори в Росії заплановано на весну 2024 року.

Чинний президент Володимир Путін найімовірніше балотуватиметься на п'ятий термін.

Очікується, що він офіційно оголосить про свою кандидатуру наступного місяця.

Але чи пройде все так само гладко, як і в попередні рази, коли Путін "упевнено перемагав з великою перевагою", сказати важко, оскільки це перші вибори в Росії після початку її вторгнення в Україну.

Про це пише видання The New York Times.

Результат виборів безпосередньо вплине на військову стратегію Росії.

Зокрема, від того, чи переможе Путін, залежить, чи оголосять після виборів нову мобілізацію, яка, найімовірніше, буде непопулярною у населення.

"Війна і мобілізація стають дедалі непопулярнішими.

Вони викликають у людей занепокоєння", — сказав Андрій Перцев, аналітик російського видання "Медуза".

Критики ставлять під сумнів мету президентських виборів у країні, що перебуває у стані війни, де більшість лідерів опозиції або вигнали, або запроторили до в'язниці.

Контрольований Кремлем виборчий апарат фільтрує незручних кандидатів, а ЗМІ віддано вихваляють чинного президента.

Григорій Голосов, професор політології Європейського університету в Санкт-Петербурзі, сказав, що Путін хотів переконатися в тому, що ніхто (насамперед політичні еліти) не зможе поставити під сумнів його легітимність на чолі російської держави.

"У народі загалом і російський правлячий клас, зокрема, усвідомлюють, що в Росії вже багато років не було жодної політичної опозиції", — сказав він.

Голосов сказав, що навіть видимість електоральної легітимності допоможе Путіну витримати можливу внутрішню кризу, навівши як один із прикладів невдалий заколот засновника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина, зазначивши, що така ситуація може повторитися.

Очікується, що у виборах братимуть участь ще кілька кандидатів, зокрема представники двох політичних партій — Комуністичної та націоналістичної Ліберально-демократичної партії, — які виступали зручними спаринг-партнерами під час попередніх кампаній Путіна.

Як це сталося під час двох попередніх виборів.

Кремль також може дозволити брати участь у перегонах ліберальному кандидату, хоча експерти кажуть, що це все ще відкрите питання, оскільки будь-який такий кандидат, скоріш за все, вестиме кампанію проти війни в Україні.

Наприклад, Борис Надєждін, один із небагатьох російських політиків, які заявили про свій намір балотуватися, назвав війну в Україні "фатальною помилкою" Путіна.

"Путін тягне Росію в минуле і порушує основні інститути сучасної держави", — заявив Надєждін в інтерв'ю російському новинному You.

Tube-каналу "Живая Гвоздь" цього місяця.

Політолог Голосов вважає, що Центрвиборчком не дасть змоги Надєждіну зареєструватися як кандидату на президентських виборах, зарубавши його заявку на етапі перевірки необхідних для реєстрації 100 тисяч підписів.

Проте, як пише NYT, контрольовані вибори можуть створити проблеми для Кремля.

Хоча результат ще не вирішено, вибори в Росії іноді настають як критичний переломний момент, коли політична система стає більш вразливою, ніж зазвичай.

Наприклад, наприкінці 2011 року десятки тисяч росіян заповнили центральні площі Москви та інших великих російських міст, протестуючи проти парламентських виборів, які вони вважали фальсифікованими.

Цього року війна в Україні додає новий елемент невизначеності, кажуть аналітики.

І хоча Росії вдалося призупинити український контрнаступ, вона так і не домоглася якогось значущого прориву.

І поки війна затягується, росіян занепокоїть, що для здійснення планів Путіна із захоплення України може знадобитися ще більше солдатів.

Тому Кремль поки не оголошує мобілізацію, побоюючись негативної реакції всередині країни.

Опитування, проведене безпартійною московською дослідницькою компанією "Русское поле" показало, що вперше з початку війни більше росіян заявили, що підтримують переговори, а не продовження війни.

Майже дві третини опитаних телефоном заявили, що підтримають мирну угоду з Україною, якщо її буде підписано завтра.

У цьому опитуванні взяли участь 1611 респондентів, при цьому ще 6403 відмовилися відповідати на запитання.

На думку Андрія Перцева, у Кремлі усвідомлюють цю зміну настроїв, тому намагаються змістити свій порядок денний від війни до більш "приземлених питань".

"Війна тільки погіршує становище президентської кампанії.

Це нагадує про труднощі людей", — вважає Перцев.

Напередодні президентської кампанії в Москві побудували масштабну виставку "Росія".

Відвідувачі виставки проходять відеотунелем завдовжки понад 150 метрів, де демонструються досягнення країни під керівництвом Путіна, водночас про війну не згадується.

Перцев стверджує, що метою виставки є створення "театрального фону" для передвиборчої кампанії Путіна.

"Російська вертикальна влада використовує вибори, щоб ще раз продемонструвати, що все йде добре і що Захід не зламав Росію", — вважає аналітик.

Ще однією умовою проведення виборів, за його словами, є те, що Путіну подобається, коли його робота і любов народу до нього демонструють публічно, і "чим старшим він стає, тим більше йому це подобається".

На думку Данілова, президентські вибори в РФ 17 березня 2024 року стануть "знаковою датою" для Кремля, після якої можлива тотальна мобілізація громадян.

Раніше Фокус писав, що Кремль стурбований виборами президента РФ 2024 року, незважаючи на підтримку Путіна.

За словами аналітиків, Кремль може бути стурбований рівнем підтримки Путіна серед безпосередніх учасників війни проти України.

Але головна загроза для уряду РФ — це родичі мобілізованих.