Це нагадувало групову психотерапію, – Свердлов сказав, як минув саміт ОДКБ

Про це 24 Каналу розповів головний редактор "Єврорадіо" (Білорусь) Павло Свердлов. Як і можна було очікувати, зустріч союзників Москви вцілому не відходила від звичної риторики Кремля.

Як пройшла зустріч союзників Кремля

Імовірно, найбільш значущою подією саміту ОДКБ стала відсутність на ньому Вірменії. Нікол Пашинян вже вдруге проігнорував зустріч союзників Росії, чим лише підкреслив "декоративність" ОДКБ як структури.

"ОДКБ – це відповідь Росії на НАТО, але на практиці ця відповідь виявилась ні на що не здатною. Це показав напад Азербайджану на Вірменію, коли той обстріляв "миротворчу" базу і забрав собі територію Нагірного Карабаху. Водночас союзна до Вірменії організація не зробила нічого для її захисту", – згадав нещодавні події журналіст.

Павло Свердло про саміт ОДКБ у Мінську: дивіться відео

Поза тим, весь сенс зустрічі полягав у дружній обіймах між Лукашенка і Путіна, які мали засвідчити міцність їхніх стосунків. Зокрема, в репортажах з події було зроблено акцент на тому, що два диктатори поїхали з саміту в одній машині.

"Це нагадувало групову психотерапію, коли зустрічаються знайомі дідусі й розпитують одне одного про життя. Поспілкувавшись про це трошки, можливо, лідерам ОДКБ стало від цього спокійніше. Ніяких серйозних заяв за підсумками зустрічі оприлюднено не було", – розповів Свердлов.

Лукашенко призвів до залежності Білорусі від Москви

• Ще в перші роки свого президентства Лукашенко та Путін підписали договір про "Союзну державу", що став своєрідним планом об'єднання двох країн в конфедерацію на зразок СРСР.
• У 2019 – 2021 роках Путін почав активно тиснути на Лукашенка щодо імплементації положень договору. Зрештою, сторони розпочали наближувати законодавство країн одне до одного, що потенційно може призвести до втрати суверенітету Білорусі.
• Ситуація погіршилася, коли в Білорусі спалахнула революція через фальсифікації на чергових президентських виборах. Тоді Лукашенко жорстко подавив спротив, через що втратив можливість провадити "багатовекторну" політику й ще більше узалежнився від Путіна.
• Кульмінацією цього узалежнення стала інтервенція Росії в Україну з території Білорусі, яка допомагала агресору логістикою та лікуванням поранених. Однак на цьому співпраця двох злочинних режимів не завершилась, і Путін зумів втягнути Лукашенка навіть у викрадення українських дітей.
• Тепер у білоруського диктатора просто не залишилося ніякого "простору для маневру" перед Путіним, якому він до всього ще й винен 10 млрд доларів за будівництво АЕС. Відповідно, своєю Лукашенко призвів до того, що і він особисто, і Білорусь як країна опинилися в тяжкому становищі перед Росією.