Українці дедалі частіше їдуть в Нідерланди на роботу

Українці дедалі частіше обирають західні країни Європи для свого перебування і роботи – у вересні найбільший абсолютний приріст громадян України з тимчасовим захистом спостерігався в Німеччині (+1,6%, майже 20 тис. осіб), Нідерландах осіб; (+2,8%, понад 3,5 тис.), та Ірландії (3,2%, близько 3 тис.) порівняно з серпнем.

Про це свідчать дані Євростату, передає Укрінформ.

Як зазначають у Міграційній платформі EWL, крім Німеччини українці проявляють зростаючий інтерес до Нідерландів завдяки вищим заробіткам, ніж у Східній Європі. 

Процес легалізації у Нідерландах, який може тривати до місяця, включає отримання номера BSN (ідентифікаційний номер) та голландського тимчасового захисту (наклейка у паспорт від IND – Служби імміграції і натуралізації Нідерландів). Після цього українці мають вільний доступ до ринку праці та можуть працевлаштуватися без додаткових дозволів.  

Статус тимчасової охорони в Нідерландах можуть отримати громадяни України, які проживали на території України до 26 листопада 2021 року. Також  громадяни України, які легально перебувають на території Нідерландів під час початку повномасштабного вторгнення. Важливо, щоб на станом 24 лютого 22 не було відкритих робочих віз чи діючих посвідок на проживання в інших країнах ЄС. 

На ринку Нідерландів є понад 200 тис. пропозицій роботи, але переважна більшість вимагає знання мови на рівні B1 і водійських прав. Країні бракує спеціалістів IT, інженерів, медичних працівників, спеціалістів в логістичній сфері, фінансистів, автомеханіків тощо. 

Галузі, які відкриті для працівників без знання мови – це переважно сільське господарство (робота в полі та теплицях), харчова промисловість (робота на м’ясокомбінатах), на складах. Такі вакансії передбачають просту фізичну роботу з погодинною оплатою – 12-13 євро брутто (перед відрахуванням податків).  

Крім того, варто враховувати, що іноземні працівники часто самі мають сплачувати оренду житла – 300-450 євро на місяць. Процес його пошуку може зайняти певний час через дефіцит житла в країні.  

Голландія – це держава зі старіючим суспільством, часто люди до 75 років залишаються професійно активними. Це означає, що на ринку багато кандидатів похилого віку. Тому для іноземців роботодавці впроваджують певні вікові обмеження. 

«Більшість вакансій для іноземців мають обмеження до 50 років, часто до 45 років. Тому українці старше 45 років, які виїхали до Нідерландів  на початку повномасштабної війни, мають труднощі зі знаходженням роботи і повертаються до України або їдуть в інші країни ЄС», – зазначає керівник міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Маргарита Нестеренко.  

Ще один нюанс, який варто враховувати у пошуках роботи в Нідерландах – це наявність водійських прав.

За словами Маргарита Нестеренко, часто українці, особливо жінки, не мають прав або не наважуються водити авто за кордоном. Натомість багато роботодавців вирішує питання доїзду працівників з місця їхнього проживання до роботи, надаючи їм автомобіль.   

Відтак, доволі часто українці, які мають водійське посвідчення, об’єднуються і їдуть на роботу з колегами. У якості альтернативи іноді для працівників без прав видають велосипеди (платно). Але варто враховувати, що  відстань від місця роботи до житла зазвичай 8-10 км та більше. 

Нідерланди, як країна з низьким рівнем безробіття,  теж мають сталі традиції працевлаштування іноземців, який дещо відмінний від інших країн Східної Європи чи Німеччини. Багато вакансій в Нідерландах відкриті для громадян ЄС, переважно для поляків, які складають найбільшу групу трудових мігрантів в цій країні.  

Поляки їздять в Нідерланди роками, вони добре асимільовані, багато хто знає англійську і голландську мови. Тому вони є конкурентами українців на місцевому ринку праці.  

Нагадаємо, Румунія звітує про рекорди у працевлаштуванні українських біженців. З початку повномасштабного російської вторгнення в Україну в Румунії було працевлаштовано 6954 українських громадян, а 500 румунських роботодавців висловили готовність прийняти на роботу українців.