Арахамія про переговори з РФ на початку війни: Вони тиснули, щоб Україна взяла нейтралітет

На початку повномасштабної війни РФ намагалася схилити Україну до нейтралітету під час переговорів у Білорусі та Туреччині. У Москві хотіли, щоб наша держава відмовилася він намірів вступити до НАТО.

Про це розповів народний депутат, лідер фракції Слуга народу Давид Арахамія в інтерв’ю журналістці Наталії Мосейчук. У 2022 році нардеп очолював українську делегацію під час переговорів з російською стороною.

Мета переговорів у Білорусі в перші дні війни

За словами Арахамії, метою першої фази переговорів у Білорусі було зробити так, щоб РФ визнала, “що з нами можна говорити”. Таке завдання поставив президент Володимир Зеленський.

– Росіяни просували меседж, що влада Зеленського “нелегітимна”… І після, здається, другої сесії (переговорів, – Ред.) Путін вийшов на телебачення і сказав, що “ми визнаємо владу Зеленського як легітимну і будемо з нею вести переговори”. Тобто ця фаза була успішною. Це була перша мета, – пояснив нардеп.

А другою метою української делегації було затягувати час. Це була своєрідна тактична гра, щоб виграти час для Збройних сил України.

– Тобто ми фактично були такою димовою завісою ЗСУ. Ми з ними (росіянами, – Ред.) вступали в довгі дискусії, колись тягнули час, колись навпаки скорочували, давали їм якесь відчуття, що вони перемагають у переговорах, – розповів Арахамія.

За його словами, на словах російська сторона “була готова на багато що”. Однак насправді в кожної сторони була “своя гра”, яка напряму залежала від ситуації на фронті.

Переговори в Білорусі та Туреччині: на чому наполягала РФ

Як пояснив Давид Арахамія, для росіян було вкрай важливо схилити Україну до нейтрального статусу. Тобто примусити нашу державу не вступати до НАТО.

– Вони дійсно майже до останнього сподівалися, що вони нас дотиснуть до підписання такої угоди, щоб ми взяли нейтралітет… Вони готові були закінчити війну, якщо ми візьмемо — як Фінляндія колись — нейтралітет і дамо зобов’язання, що ми не будемо вступати до НАТО, – наголосив нардеп.

Він уточнив, що це був ключовий пункт для російської сторони, а всі інші – вимоги були “косметичними та політичними”, на кшталт “денацифікації, російськомовного населення”.

На запитання, чому Україна не погодилася на цю вимогу, Арахамія пояснив, що потрібно було б змінювати Конституцію, оскільки там чітко прописані наміри про вступ до НАТО.

Однак це не єдина причина. У Києві розуміли, що до російських окупантів немає довіри, що вони дійсно відведуть війська.

– Це можна було зробити, тільки якщо є гарантії безпеки. Ми ж не могли щось підписати, відійти, всі б там видихнули, а потім би вони зайшли більш підготовлені. Бо вони зайшли насправді непідготовлені до такого супротиву. Тому ми могли лише працювати, коли є стовідсоткова впевненість, що це не повториться вдруге. А такої впевненості немає, – зазначив нардеп.

Давид Арахамія пригадав, що після повернення української делегації зі Стамбулу до Києва прибув прем’єр Великої Британії Борис Джонсон. Він закликав взагалі нічого не підписувати з росіянами, а “просто воювати”.

Арахамія додав, що в будь-якому разі українська делегація не мала юридичного права підписувати якісь документи під час переговорів. Це “теоретично” могло б статися під час зустрічі президента України Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. Після цього такий гіпотетичний документ мав би ратифікувати український парламент.

– Я вважаю, що по десятибальній шкалі ми на 8 балів точно впоралися. Ми зробили так, що вони (окупанти, – Ред.) пішли, трохи розслабилися, а далі все перейшло повністю у військовий напрямок, – підсумував Арахамія.

Переговори в Білорусі та Стамбулі: що відомо

Перший раунд переговорів делегації України з російською відбувся 28 лютого 2022 року на українсько-білоруському кордоні. Ключовим питанням було негайне припинення вогню та відведення російських військ із території України.

Другий та третій раунди переговорів у Білорусі пройшли 3 та 7 березня. Згодом переговори перейшли у дистанційний формат через логістичні проблеми та відбувалися ще кілька разів.

29 березня українська делегація під час переговорів з російською стороною в Стамбулі (Туреччина) представила свої пропозиції щодо нової системи гарантій безпеки для України. Згідно з цим документом, Україна в обмін на гарантії мала дати зобов’язання не розміщувати військові бази, військові контингенти інших держав на своїй території, вступати у військово-політичні союзи (тобто фактично мала відмовитися від членства в НАТО).

Питання окупованого Криму було винесене в окремий пункт. Пропонувалося зафіксувати позиції України та РФ, а протягом 15 років окремо проводити двосторонні переговори щодо статусу півострова.

Серед країн-гарантів розглядалися постійні члени Ради Безпеки ООН, зокрема США, Велика Британія, Франція, Китай. Зазначалося, що країни-гаранти не повинні заперечувати проти вступу України до Євросоюзу.

Тоді Давид Арахамія зазначав, що йдеться про концепцію так званого укріпленого нейтралітету України, коли потрібно розраховувати на власну армію та мати гарантії.

Натомість Україна вимагала повного припинення вогню, виведення військ РФ. Питання щодо нейтрального статусу мало вирішуватися на референдумі.

На початку квітня 2022 року президент Володимир Зеленський утворив делегацію для переговорів із РФ щодо проєкту договору про гарантії безпеки України. Проте цей процес не мав жодних результатів.

Уже на початку жовтня 2022 року Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо неможливості переговорів з російським диктатором Володимиром Путіним.