"Треба було відкрити раніше": сина здивував лист, написаний покійною матір'ю 60 років тому

Американець Вейр Лундстедт був вкрай здивований, прочитавши листа від покійної матері Каролін. Жінка написала синові відверте послання у день вбивства американського президента Джона Кеннеді – 22 листопада 1963 року. Про це повідомляє телеканал WMUR 9.

У той чорний день для американської нації Каролін переживала глибоку втрату й хотіла поділитися своїми емоціями та переживаннями з цього приводу. Тож вирішила написати листа своїм маленьким синам.

Вейр розповідає, що знайшов послання випадково, коли перебирав речі після смерті батька минулого місяця.

"П’ятниця, 22 листопада 1963 року. Дорогий Вейре, ти зараз спиш у своєму ліжечку нагорі, ще занадто маленький, щоб усе це усвідомлювати", — зачитав Лундштедт, розрізавши печатку на конверті.

Чоловікові знадобилася хвилина, щоб взяти себе в руки, коли гору взяли емоції.

"Колись ви з братом прочитаєте про це у підручнику з історії. Знайте, що він був, як ми вважаємо, хорошим, чесним, відданим, енергійним і невтомним молодим президентом. Перебував в пошуках міцного миру у всьому світі. Так шкода, що хтось знищив цю вкрай важливу людину. З любов’ю, ваші мама і тато", – написала жінка у 1963 році.

Після прочитаного Вейр не міг стримувати сліз.

"Я мав відкрити це раніше", – сказав він.

До слова, Джону Кеннеді на момент вбивства було 46 років. Політик активно готувався до чергової президентської кампанії й задля агітації активно їздив по країні. Його застрелили перед натовпом прихильників у Далласі 22 листопада 1963 року. На похороні Кеннеді було понад 100 глав держав і представників різних країн, а ще мільйони людей дивилися церемонію прощання по телебаченню.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що вчені завдяки комп'ютерній програмі змогли прочитати один з недоставлених 300 років тому листів. Ящик з кореспонденцією належав поштмейстеру Симону де Брієнну і його дружині, поштмейстеру Марі Жермен.

Крім того, на аукціоні David Lay в Пензансі виставили 39 листів принцеси Діани, які вона написала в період із 1990 по 1997 рр. Вони адресовані Роджеру Брамблу, її другові, який в той час обіймав пост радника лорд-мера Вестмінстера і часто заміняв його на офіційних заходах.