З Нідерландів до України повернулися артефакти з чотирьох музеїв Криму, які були представлені на виставці «Крим: золото й таємниці Чорного моря» в Амстердамі. Ці артефакти зберігатимуть у Національному музеї історії України до деокупації Криму. Ідеться про 565 предметів, зокрема, античні скульптури, скіфські та сарматські прикраси, китайські лакові шкатулки, яким дві тисячі років. Про це повідомила пресслужба музею.
У Національному музеї історії України нагадують, що з лютого по серпень 2014 року в Музеї Алларда Пірсона тривала виставка «Крим: золото й таємниці Чорного моря». На ній демонструвалися предмети з колекцій Національного музею історії України та чотирьох музеїв Криму: Національного заповідника «Херсонес Таврійський» (Севастополь), Центрального музею Тавриди (Сімферополь), Бахчисарайського історико-культурного заповідника та Керченського історико-археологічного заповідника.
В лютому 2014 року Росія почала окупацію Криму.
«Предмети з колекції Національного музею історії України повернулися до Києва після завершення виставки. Водночас повертати цінності з кримських музеїв на територію, не підконтрольну українській владі, стало неможливим. Проте музеї Криму, які де-факто контролює влада Росії, наполягали саме на цьому. У Нідерландах розпочався судовий процес», — йдеться у повідомленні.
У грудні 2016 року суд в Амстердамі ухвалив рішення передати кримські скарби державі Україна відповідно до закону «Про спадщину».
Апеляційний суд Амстердама також вирішив задовольнити позов про передачу кримських артефактів Україні, але вже на підставі закону України «Про музеї» та наказу Міністерства культури України від березня 2014 року. Цей наказ надає міністру культури повноваження ухвалювати рішення про передачу музейних експонатів на відповідальне зберігання, якщо є ризик їх знищення, втрати або пошкодження.
Музеї Криму зі свого боку подали касаційну скаргу до Верховного Суду Нідерландів з проханням скасувати рішення Апеляційного суду. 9 червня 2023 року Верховний Суд Нідерландів відхилив касаційну скаргу кримських музеїв, а апеляційне рішення залишив без змін.
Крім того, згідно із рішенням Верховного Суду Нідерландів, Україна мала виплатити Музею Алларда Пірсона 111,689 євро з нарахуванням відсотків за весь час збереження колекцій кримських музеїв. Минулого тижня тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури та інформполітики Ростислав Карандєєв повідомив, що нідерландська сторона ухвалила рішення не стягувати витрати за зберігання протягом 9 років музейних експонатів.
Генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук зазначив, що вибору місця зберігання експонатів передували ю юридичні суперечки.
«Це означає, що зі свого боку музей докладе максимум зусиль для їх збереження та для того, щоб громадяни і гості України змогли їх побачити. Разом з тим, оскільки колекція набула міжнародного політичного резонансу, її стан і подальша доля будуть відтепер під прискіпливою увагою світу. Це, у свою чергу, покладає відповідальність на всіх, хто стояв за політичним рішенням щодо повернення колекції у воюючу Україну. Вони мають забезпечити їй безпрецедентну охорону, а також відповідну економічну підтримку Національному музею історії України», — наголосив Андрощук.
Фото: фейсбук-сторінка Національного музею історії України
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.