Сон по 5 годин і “мир” від росіянки: Ангеліна Усанова розповіла про Міс Всесвіт

Українка Ангеліна Усанова цьогоріч представляла нашу країну на конкурсі краси Міс Всесвіт. 

Хоч головна корона поїхала в Нікарагуа, конкурсантка від України залишила слід у серцях глядачів своїми неймовірними образами та увійшла до десятки лідерів у номінації Voice of Change (Голос змін). У межах цієї категорії учасниці презентували відеорозповідь про соціальну проблему, що їх непокоїть. 

В ексклюзивному інтервʼю Фактам ICTV.Lіfe Ангеліна Усанова розповіла про те, що відбувалося за лаштунками конкурсу, зустріч з учасницею від Росії, цікавість до України, своє ставлення до конкурсів краси та неймовірний досвід, який вона здобула. 

Про виклики, з якими довелося зіткнутися

– Наскільки велику відповідальність ви відчували перед Україною, представляючи її на конкурсі Міс Всесвіт 2023?

– Це була величезна відповідальність перед Україною, перед нашими людьми. Україна славиться жіночою красою, жіночою силою, тому хотілося бути гідною представницею: обличчям, серцем, бажаннями, мріями, надіями, уособити в собі сучасну Україну та сучасну українську жінку. Хотілося показати світу мрії кожної української жінки, кожного українця про мир, про спокій, про надію на мирне небо, на мирне життя. 

– Що було найскладнішим у підготовці до конкурсу? З якими викликами довелося зіткнутися?

– Найскладнішою у підготовці до конкурсу була нестача часу. Коронація відбулася у вересні, а вже в перших числах листопада я була в літаку до Сальвадору. Тож у мене було трохи менше двох місяців, і для людини, яка ніколи не ходила професійно по подіуму, а вела звичайне життя, це було доволі інтенсивно.

Я навіть на зйомках просто сидячи спала.

Ще одним викликом, мабуть, стала впевненість у собі – що я можу вийти на сцену та представити нашу країну і в купальнику, і в сукні, й бути лідеркою, яку шукають на конкурсі. Тобто виклики були радше психологічними та фізичними – через навантаження внаслідок графіку. 

Про атмосферу за лаштунками Міс Всесвіт 2023

– Які відчуття від перебування за лаштунками? Чи відчували ви зацікавленість і підтримку України з боку інших учасниць? 

– Те, що ви бачите на екрані, й те, що відбувається за лаштунками, – дуже відрізняється. За лаштунками лишається щоденна праця та сон по 5 годин. Це постійні переїзди, зйомки, зміни одягу, образів, зачісок і макіяжу, це інтерв’ю та фанати.

За лаштунками триває постійна робота і немає того гламуру, який ви бачите на екрані. Це все робота, дуже виснажлива робота.

Щодо підтримки можу сказати, що побачила певний парадокс: коли довго про щось говориш, увага перемикається. Дехто з дівчат думав, що у нас уже мир, і ми перемогли. Проте коли я заводила розмову про Україну, то вони, звісно, висловлювали свою підтримку. 

– Встигли подружитися з кимось із учасниць? 

– Цьогоріч була дуже дружня атмосфера, навіть самі організатори відзначили, що наша група була однією з найкращих за всю історію конкурсу – одні з найрозумніших та найосвіченіших.

Усі дівчата були неймовірно дружні.

Я, звісно, потоваришувала з дівчиною, що жила зі мною в кімнаті, це міс Данія Ніколін, як дуже підтримувала нас. Також подружилася з Німеччиною, Іспанією, Сальвадором, Японією, Кореєю та багатьма іншими дівчатами.

– Чи намагалася з вами взаємодіяти представниця Росії? 

– Скажу вам чесно, дівчина з Росії в перший день, коли мене побачила, підійшла до мене і сказала: Я тут з миром. Мені шкода через те, що відбувається в наших країнах.

На це я їй сказала “дякую”, і більше ми не спілкувалися.

Вона відчула, що це некоректно. Це було єдине її таке привітання, бо на конкурсі ми не можемо ігнорувати нікого. Це вважається некоректним. Тож це був єдиний контакт з її боку. 

– Раніше мережу облетіло відео, де видно, що вас із . Як це було, що ви в цей момент відчували? 

– Це була дуже дивна ситуація. Згідно зі списком прізвищ за алфавітом, я останньою заходила до зали, де вже всі дівчата сиділи. Коли я сіла за стіл, дівчини з Росії не було. Аж тут починається шоу – вона приходить і сідає біля мене. Я розумію, що пересісти вже нікуди. Від цієї ситуації мені стало дуже, мʼяко кажучи, некомфортно. Але вона не розмовляла зі мною і не контактувала, тож за першої нагоди я одразу пересіла.

Про образи для конкурсу

– Усі ваші образи для конкурсу були продумані до дрібниць і сповнені символізму. Яке вбрання стало для вас особливим та улюбленим?

– Я з великою любов’ю підходила до образів і намагалася залучити якомога більше українських дизайнерів. Улюбленим з аутфітів у мене був костюм, який розписала фарбами українська художниця – на ньому намальована карта України та голубка миру в долонях. Я його вдягнули на офіційне інтерв’ю і просто вклала туди свою душу.

Також мені подобається сукня від українського бренду Jʼamemme синього кольору з жовтим паском, тобто у кольорах нашого прапора, а також сукні від Frolov. Мені здається, всі вони були неймовірно жіночними, сексуальними й такими, що одразу запамʼятовуються.

– Які цінності української культури ви прагнули донести світу через участь у конкурсі?

– Оскільки я уособлювала всіх жінок України, мені хотілося бути їхнім голосом. Наш національний костюм присвячений сильній українській жінці, що, як супергероїня, незламна, непереможна і захищає крихке, дуже тендітне дитяче життя, коли чоловіка немає поруч.

Я хотіла донести, що головною цінністю є людське життя, бо ми нація, яка проходить крізь жахливу війну та геноцид, втрачає братів, сестер, дітей, сім’ю.

Ми, як ніхто, розуміємо цінність людського життя. Мені здається, це те, про що ми маємо говорити, особливо про цінність дитячого життя. Адже смерть – це не статистика, не цифри. Кожне життя для нас – величезна цінність. 

Також я прагнула висловити нашу надію на мир, розповісти про нашу силу та незламність, нашу красу та переродження як нації. Це я зробила через свою вечірню сукню під назвою Відродження Фенікса. Вона є символом того, як Україна відроджується з попелу у своїй силі, красі та незалежності. 

Про ставлення до конкурсів краси та майбутнє

– Багато хто каже, що конкурси краси – архаїчне поняття, яке є обʼєктивацією жінок. Яка ваша думка?

– Це дуже хороше запитання. На мою думку, неправильно порівнювати жіночу красу, бо кожна з нас  – унікальна, кожну створила природа в її ідеальних пропорціях та з ідеальними рисами характеру. Тож я проти таких порівнянь. Проте коли ми кажемо про ком’юніті, коли ти перебуваєш серед вісімдесяти жінок неймовірної краси, то між вами виникає якась родинна атмосфера. Не було в мене відчуття, що я на конкурсі краси, де є ті хто, програв і виграв. Адже ми вже перемогли – кожна в своїй країні. Тут радше вже стояло питання не хто найкрасивіша, а кого обере бренд Міс Всесвіт для власного представлення. 

Тож вважаю, що конкурси краси мають пройти певну трансформацію, але водночас це дуже цікавий досвід для жінок.

Атмосфера, що панує на заході, сприяє розвитку та розкриттю жіночності. Ти припиняєш боятися своєї краси і відчуваєш натхнення через цю, скажімо так, конкуренцію. 

– Які плани у вас на майбутнє після завершення конкурсу?

– Увесь рік до наступного конкурсу Міс Всесвіт Україна я займатимусь благодійністю. Ми вже плануємо благодійний вечір на півдні Франції разом з організаторами конкурсу. Там будемо робити благодійний збір. Потім на мене чекає пресконференція у Варшаві та Кракові, а також зустрічі з переселенцями з України. У Києві теж планую провести благодійні акції. 

Крім того, я надрукувала першу книжку для дітей, на черзі презентація моєї першої кулінарної книги з веганськими рецептами. Планую музичну карʼєру – записуватиму пісні українською та англійською мовами. 

А ще зараз ми працюємо з одним з українських архітекторів над створенням ретритного центру у Карпатах: вже купили ділянку землі та проводимо електрику. Це буде місце, де люди зможуть відпочити, з’єднатися з природою і відійти від наслідків війни, від того, що ми проживаємо вже майже два роки. Як бачите, планів дуже багато.