Зима на фронті․ Як погода впливає на війну, наступ ЗСУ та просування росіян

Помірний кліматичний пояс, у межах якого розташована майже вся територія України, передбачає суттєву різницю температур у різні пори року. Цей факт просто не може не позначатися на перебігу війни, що досі триває на нашій території.

Не потрібно бути великим фахівцем, аби зрозуміти, що взимку воювати значно складніше, ніж у тепліші пори року. Та в чому саме полягає ця складність і чого чекати від фронту взимку, 24 Канал розбирався разом із військовими та фахівцями Збройних Сил України.

Вплив погоди на фронт

Можливо, цей факт когось здивує, але одним із ключових аспектів планування вдалих військових операцій є обізнаність у метеорологічній обстановці. В Україні цим питанням займається Гідрометеорологічна служба командування Сил підтримки ЗСУ. Про особливості роботи служби нам розповів її очільник – полковник Рафіль Мусін.

Військовослужбовець відзначає, що метеослужба завжди грала вагому роль у будь-яких війнах. Втім, у нинішній війні вона ще більше посилилася через масове застосування сучасних і технологічних видів озброєння.

Особливо це безпілотники. Та загалом практично всі звертаються до метеослужби. Усі вильоти авіації, польоти безпілотників – усе починається з аналізу погодних умов,
– пояснює Рафіль Мусін.

Схожа ситуація й з наземними силами. Зокрема, полковник зауважив, що внаслідок дощів і мокрого снігу ускладнилося пересування військової техніки.

"Це все гальмує плани командування. Тому потрібно зараз проводити аналізи й давати нові рекомендації щодо подальших погодних умов", – розповідає командувач Гідрометеорологічної служби.

За його словами, командувач будь-якого рівня зараз повинен знати ситуацію щодо погодних умов і схвалювати свої рішення, зважаючи на неї.

Найбільші обсяги роботи в метеослужби припадають саме на перехідні періоди між зимою й літом. Адже в цей період спостерігається висока хмарність, велика кількість опадів, низька видимість.

Влітку головною загрозою є грози й гради, а взимку – морози й сильні снігопади. А ось у перехідні періоди ці всі явища – висока хмарність, велика кількість опадів, низька видимість – є майже постійними,
– пояснив Рафіль Мусін.

Рафіль Мусін / Фото АрміяInform

Вплив зими на застосування техніки

Якщо говорити про бронетехніку та безпілотники, то для їхнього застосування найбільш несприятливими погодними умовами є середина осені чи весняна відлига. Цей період пов'язаний із високою вологою та частими болотами.

Болото відчутно знижує прохідність бронетехніки, зокрема колісної. А завдяки нашим партнерам значна частина бронетехніки Збройних Сил саме колісна – це, наприклад, французькі AMX-10, австралійські Bushmaster PMV, американські HMMWW та багато інших.

Усі основні дороги на лінії розмежування або знищені, або заміновані. Тож багато доводиться рухатися через поля. У період дощів це є справжнім викликом для бронетехніки, яка втрачає свою прохідність,
– пояснив Рафіль Мусін.

Туман і часті дощі в перехідний період ускладнюють і використання дронів. Такі умови відчутно знижують видимість безпілотників, натомість підвищуючи можливість їхньої втрати.

Водночас значно більш сприятливим для бронетехніки та дронів є період зими, коли земля підмерзає, а вологість повітря спадає. Виняток – сильні снігопади чи морози так само ускладнюють використання безпілотників.

А ось щодо роботи артилерії – тут ситуація зовсім інша. Зимові морози відчутно ускладнюють роботу артилерії.

Як пояснив 24 Каналу офіцер артилерії однієї з бригад, найгіршим – є те, що в мороз зменшується дальність стрільби. Тобто самі гармати втрачають у своїй дальності внаслідок підмерзання пороху.

Загалом через морози артилерія може втратити в дальності своєї стрільби до 1 кілометра. А для артилерії – це дуже багато,
– пояснив полковник ЗСУ.

Ще одна проблема – під час морозів гармати стають значно менш маневреними. Якщо це буксирувана гаубиця, її дуже складно буксирувати. Наприклад, коли бійці заїздять на нову позицію, обов'язково потрібно частково підкопати гармату, щоб її приховати, а копати замерзлий ґрунт – дуже складно.

Крім того, під час стрільби ця гаубиця рухатиметься й сама закопуватиметься в ґрунт. Якщо потрібно переїхати на інше місце – потім складно цю гармату дістати з примерзлого ґрунту. Потрібна важка техніка на кшталт "Урала" чи "КамАЗа". А це завжди рух, який привертає увагу,
– пояснює нам офіцер.

Схожа ситуація й з самохідними артилерійськими установками. Під САУ так само необхідно викопати бодай невелике заглиблення.

А там ну просто обов'язково назбирається вода, яка під час морозів замерзне. Відповідно, у цьому льоді замерзнуть і твої гусениці. Тоді ти просто або не зможеш рушити, а якщо й зможеш, то там і залишиш замерзлі гусениці,
– розповів артилерист.

Знищена колона російської техніки, зима 2022 – 2023 років / Скриншот з відео 72 ОМБр

Зима – справжній виклик для піхоти

На жаль, найбільше зима впливає на піхоту – тих хлопців і дівчат, які на фронті роблять чи не найбільше роботи. І головною проблемою є саме мороз. Мабуть, минулої зими всі бачили фото з обмороженими кінцівками бійців.

• По-перше, в окопі банально немає місця для активного руху, щоб бодай трохи зігрітися завдяки активності.
• А по-друге, сучасні технології, якими також володіє й ворог, ускладнюють й можливість зігрівання за допомогою, наприклад, буржуйок.

Якщо минулого року, в деяких випадках, у бліндажі поряд з окопом ще можна було зігріватися буржуйкою, то з активізацією використання ворогом дронів, зокрема й FPV-камікадзе, це стало зовсім неможливим. Дим від використання буржуйки одразу ж демаскує позицію на величезну відстань і робить її ціллю для ворога.

Такі умови – це буквально палиця з двома кінцями. Вони одночасно загрожують можливістю бойових або ж небойових втрат для війська. У цих умовах доводиться шукати нові методи, щоб зігрітися.

Як Україна може використати зиму на свою користь

Після наступальної кампанії Сил оборони України протягом травня – вересня 2023 року свій масштабний наступ широким фронтом розпочала російська армія. Втім, обрали вони для цього доволі невдалий час. Так, до прикладу, нова хвиля наступу на Авдіївку розпочалася в середині жовтня – саме в період осінніх дощів та перед настанням зимових морозів.

Як наслідок, частина російських військ загрузла в болоті, що призвело до численних втрат серед окупантів. Це не означає, що оборона для України стала зовсім простим завданням, але цей факт дещо допоміг українським захисникам.

Також Генеральний штаб нещодавно підтвердив формування плацдарму на лівому березі Херсонської області. І в цьому питанні зимова погода може бути навіть корисною, вважає полковник Рафіль Мусін.

Він пояснив, що для того, аби хоч якось контролювати цей процес, ворогу потрібні всі можливості розвідки. Це необхідно, аби коригувати артилерію та інші засоби враження, щоб не допускати перекидання українських військ.

Натомість погані погодні умови ускладнюють застосування безпілотників. Це створює додаткові можливості для наведення переправ через Дніпро.

Взагалі цим займаються інженерні війська, а вони завжди позитивно реагують на погані погодні умови з низькою хмарністю й високим рівнем опадів. Адже над ними не літають безпілотники, тож ворог може їх навіть не бачити,
– розповів Рафіль Мусін.

Вплив української природи на фронт

Не секрет, що наступ – це практично завжди складніше, ніж оборона. І велику роль у цьому грає природа місцевості, де відбувається наступальна чи оборонна операція. Не винятком є й українська природа. Є декілька природних факторів, які ускладнюють можливість наступальних дій.

• Болотиста й лісова місцевість

Болотиста місцевість, як ми вже зазначали вище, доволі ускладнює пересування техніки. Саме з цією проблемою зіштовхнулися російські військові, які розпочали повномасштабне вторгнення наприкінці зими 2022 року, під кінець не надто холодного лютого.

Особливо серйозно ця проблема завадила ворогу на Півночі – мова про українське Полісся. Болотиста й лісиста місцевість дещо стримала темпи російського наступу й фактично унеможливила пересування за межами основних трас.

Як наслідок, великі колони російської техніки, які рухалися очевидними маршрутами, ставали легкою мішенню для українських засобів ураження – передовсім артилерії, авіації та ударних безпілотників.

Російська колона, що рухалась у бік Києва / Фото Maxar Technologies

Нині однією із найскладніших ділянок фронту є ліси Кремінної. Дуже обмежена видимість в лісі ускладнює ведення будь-яких операцій – у будь-який момент ненароком можна натрапити на ворога.

• Степ і велика кількість сільськогосподарських земель

У таких умовах дуже складно залишатися непомітним для противника. У відкритому полі банально ніде сховатися. Натомість у таких місцях простіше вести розвідку за допомогою безпілотників, і зазвичай вони щільно прострілюються артилерією.

Зокрема, ці умови зашкодили українському наступу влітку 2023 року. Поля не стали б такою серйозною проблемою для Сил оборони, якби наступ був настільки стрімкий, як Слобожанська операція у вересні – жовтні 2023 року.

Втім, на додачу до відкритої місцевості, на заваді українських сил стали добре укріплені позиції ворога. Крім того, росіяни щільно замінували поля поряд із лінією зіткнення. Як наслідок, замість стрімкого наступу українські війська загрузнули в позиційних боях з поступовим просуванням.

Нині на цих самих напрямках пробують контрнаступати й повернути собі втрачені позиції російські війська. Тож у них є величезні шанси зіштовхнутися з тими ж проблемами, які влітку виникли в Сил оборони.

• Велика річкова мережа

В Україні справді велика мережа річок. Втім, якщо багато невеликих річок не становлять серйозних проблем, то такі річки як Сіверський Донець і Дніпро у 2022 році серйозно зашкодили росіянам.

Так, під час спроб форсування Сіверського Дінця в травні 2022 року росіяни втратили близько 100 одиниць біля ділянки Дронівка – Серебрянка – Білогорівка. Крім того, знищеними були й близько 400 окупантів.

Знищена російська техніка біля Сіверського Дінця / Фото 80 ОДШБр

Натомість на Херсонщині російські війська відносно легко змогли перейти Дніпро. Втім, надалі найбільша річка України завадила окупантам втриматися на правому березі.

Українські військові взялися комплексно знищувати ворожу логістику протягом багатьох місяців, поступово відтісняючи росіян у бік Дніпра. У підсумку ворогу не залишилося нічого, окрім як втекти на лівобережжя Херсонщини.

Нині Дніпро вже є перешкодою для української морської піхоти, яка намагається закріпитися на лівому березі.

Залишається сподіватися, що українська зима й справді стане надійним помічником для наших військових.