”Мені ще повезло”. Наш боєць, що втратив ногу розповів про поранення та реабілітацію

32-річний Ярослав Худайбергенов, втратив ногу внаслідок важкого поранення під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

Життя до війни

Батько Ярослава казах, а мати українка, до війни родина проживала в Сумах.

Раніше чоловік займався ремонтом автомобілів, але обставини привели його на передову.

Ярослав розповідає – до його міста окупанти в’їхали у перший день повномасштабного вторгнення. Вони зупинилися в мікрорайоні Баранівка.

На третій день Ярослав разом з братом пішли до військкомату, однак тоді їх повернули додому.

Через рік на блокпосту чоловікові вручили повістку.

Чоловік отримав поранення

Воював захисник на Запорізькому напрямку, пригадує – бої були дуже інтенсивні.

Поранення боєць отримав наприкінці серпня. Він витримав три приходи: перший в праву ногу, другий в ліву, і третій в руку.

Ярослав розповідає – побратимам припало більше, загинув молодший лейтенант, один опинився в психіатричній лікарні, а інші отримали серйозні поранення.

Лікування бійця

Зараз військовий на реабілітації. Йому ампутували праву ногу вище колінна, під пах. Також у чоловіка поранена ліва ступня.

Спицю з ноги бійця вже забрали, але ходити йому досі тяжко, бо ще не все загоїлося.

Медики запевняють Ярослава – поставлять йому хороший протез.

Захисник досі відчуває фантомний біль, особливо при зміні погоди.

Чоловік працює з психологом, бо до його снів інколи «повертається» війна.

Дружина Ярослава дізналася про його поранення через п’ять днів під час телефонного дзвінка.

Вона плакала, але раділа, що чоловік залишився живим.

Ярослав взяв участі у фотовиставці , щоб розповісти про свій досвід війни, та закликати інших захищати Україну.

– Хоч і страшно, але це треба робити. Хто, як не ми, – каже боєць.

Фото: